копія
08 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/3379/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремус" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, треті особи: Державний реєстратор Охтирської районної державної адміністрації ОСОБА_4 та Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" про визнання недійсною податкової консультації ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремус» (далі позивач, ТОВ «Ремус») звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить
1. Скасувати рішення Охтирської МДПІ (далі відповідач) №3/11 від 25 січня 2011 року про анулювання реєстрації TOB «Ремус» як платника ПДВ.
2. Визнати недійсною податкову консультацію вих.. №5571/10/31-026 від 08.04.2011р. Охтирської МДПІ щодо нарахування податкових зобов'язань на підставі п.184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України, у зв'язку з помилковим зняттям з реєстрації TOB «Ремус» як платника податку на додану вартість.
Відповідно до ухвали суду від 08.11.2011р. позовну заяву ТОВ «Ремус» в частині скасування рішення Охтирської МДПІ №3/11 від 25.01.2011р. про анулювання реєстрації ТОВ «Ремус» як платника ПДВ було залишено без розгляду, оскільки судом було встановлено, що 07.04.2011 р. ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було закрито провадження у справі №2а-1870/1183/11 за позовом ТОВ "Ремус" до державного реєстратора Охтирської райдержадміністрації ОСОБА_4 та до Охтирської МДПІ в якій позивач просив: 1) скасувати реєстраційну дію державного реєстратора Охтирської райдержадміністрації щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про відсутність ТОВ “Ремус” за вказаною адресою (запис в ЄДР від 21 січня 2011 року № 16191430007000221) та зобов'язати внести необхідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) скасувати рішення Охтирської МДПІ № 3/11 від 25 січня 2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Ремус”; 3) зобов'язати Охтирську МДПІ поновити ТОВ “Ремус” в реєстрі платників податку на додану вартість з 25 січня 2011 року; 4) зобов'язати Охтирську МДПІ повернути ТОВ “Ремус” оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №25604444, виданого Охтирською МДПІ 21 серпня 2006 року.
Провадження у справі №2а-1870/1183/11 було закрито, у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову.
Оскільки в провадженні цього адміністративного суду дійсно знаходився спір між тими самими сторонами, про той самий предмет та розглядався судом, позивач скористався правом на відмову від позову, що унеможливлю повторне звернення з такими вимогами, суд вважав що існують підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, в частині скасування рішення Охтирської МДПІ Сумської області №3/11 від 25.01.2011 р. про анулювання реєстрації ТОВ "Ремус" як платника ПДВ.
Вимога позивача щодо визнання недійсною податкової консультації вих.№5571/10/31-026 від 08.04.2011р. Охтирської МДПІ щодо нарахування податкових зобов'язань була розглянута судом по суті.
В обґрунтування своїх вимог щодо скасування податкової консультації, позивач посилався на те, що 14.08.2006 року було зареєстроване ТОВ «Ремус». Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - серія А № 481162. Державна реєстрація проведена Охтирською райдержадміністрацією, номер запису 16191020000000221. Після державної реєстрації TOB «Ремус» 21.08.06 р. зареєстроване як платник податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №25604444, присвоєно індивідуальний податковий №331686118112. Відповідно поданих заяв про реєстрацію та виданих свідоцтв, TOB «Ремус» зареєстроване за адресою; 42743, вул. Центральна, 1 с. Пологи Охтирського району.
На початку поточного 2011 року TOB «Ремус» до податкової інспекції було подано декларацію з податку на додану вартість. Однак, Охтирською МДПІ на адресу позивача було направлено лист за вих. №3463/10/15-306 від 28.02.2011 року. У вказаному листі зазначено, що так як підприємство припинило свою діяльність, і згідно вимог Податкового Кодексу України, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, підприємством, при оформленні декларації, не враховане «умовне» постачання товарів та необоротних активів. 25 березня 2011 року керівництвом підприємства TOB «Ремус» до Охтирської МДПІ було направлено запит на отримання податкової консультації. В запиті вказано, що підприємство діяльності не припиняло і місця знаходження не змінювало. На запит позивача, відповідач направив податкову консультацію вих. №5571/10/31-026 від 08.04.2011р.
З податковою консультацією керівництво TOB «Ремус» не погоджується так як з заявою про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість, не зверталося. Керуючись положеннями п.53.3, ст. 53 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав позицію ТОВ «Ремус» щодо скасування податкової консультації Охтирської МДПІ, яку викладено у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вважають позовні вимоги позивача необґрунтованими, повністю підтримують свою позицію, викладену у письмовому запереченні (а.с.48-53). Вважають, що податкова консультація була надана у відповідності до норм чинного законодавства.
Заслухавши позицію представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсною податкової консультації вих. №5571/10/31-026 від 08.04.2011р. Охтирської МДПІ щодо нарахування податкових зобов'язань, не підлягають задоволенню, виходячи із наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2011р. позивач звернувся до Охтирської МДПІ з заявою за №13 (а.с.15) про надання податкової консультації щодо обчислення податкових зобов'язань по ПДВ.
У вищезазначеній заяві позивач зазначає наступне:
25.01.2011р. Охтирською МДПІ було анульовано реєстрацію ТОВ «Ремус», як платника ПДВ на підставі п.184.1 п.п. «ж» Податкового кодексу України.
При цьому, позивач в заяві зазначає, що ТОВ «Ремус» починаючи з дати реєстрації і по день звернення з заявою знаходиться за своєю юридичною адресою: Сумська область, с.Пологи, вул..Центральна, 1.
Згідно п.184,7 Податкового кодексу України ТОВ «Ремус» повинен включити до податкових зобов'язань суми донарахованого ПДВ на умовний продаж залишків матеріалів, продукції та необоротних активів.
18.03.2011р. ТОВ «Ремус» зареєстрований знову як платник ПДВ на підставі п.181.1 Податкового кодексу України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №100329537 від 18.03.2011р.
Виробничо-господарська діяльність ведеться в період після 25.01.2011р.. Після 18.03.2011р. підприємство продовжує користуватися необоротними активами та реалізує залишки матеріалів та продукції які залишалися на складі на дату 25.01.2011р.
Оскільки ситуація являється нестандартною, ТОВ «Ремус» просить роз'яснити, як нарахувати податкове зобов'язання по ПДВ на практиці:
1) Чи необхідно подавати уточнюючу декларацію по ПДВ за період з 01.01.2011р. по 25.01.2011р. з донарахуванням податкових зобов'язань на умовний продаж залишків матеріалів, продукції та необоротних активів ?
2) Яким чином нараховувати податкове зобов'язання по ПДВ за період з 25.01.2011р. по 18.03.2011р. на реалізацію залишків матеріалів та продукції ?
3) Яким чином нараховувати податкове зобов'язання по ПДВ за період після 18.03.2011р. на реалізацію остатків матеріалів, продукції, а також необоротних активів які залишались на дату 25.01.2011р. ?
Позивач також просив Охтирську МДПІ врахувати, що у якщо при вищезазначених обставинах нараховувати податкові зобов'язання на реалізацію одних і тих же матеріалів та необоротних активів, тільки в різних періодах, то це може призвести до подвійного оподаткування податком на додану вартість реалізованої продукції.
08.04.2011р. на заяву позивача, Охтирською МДПІ було надано податкову консультацію за №5571/10/31-026 в якій податковий орган зазначає наступне:
Підстава анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як за заявою платника, так і за рішенням відповідного органів ДПС визначено підпунктами „б" - „и" пункту 184.1 статтею 184 Податкового кодексу України (далі Кодексу).
Згідно підпункту 184.7 вище зазначеної статті Кодексу, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
У відповідності до пункту 184.8 статті 184 Кодексу у разі, якщо на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник податку має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності сплачується до державного бюджету. Анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, то згідно пункту 184.9 вище зазначеної статті Кодексу таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
Порядок реєстрації платників податку визначений статтею 183 Кодексу.
Так, відповідно до пункту 183.1 статті 183 Кодексу будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна відповідно до пункту 183.2 статті 183 Кодексу заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Обов'язковій реєстрації згідно пункту 181.1 статті 181 Кодексу підлягають особи у яких нарахована (отримана) загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Відповідно до пункту 183.10 статті 183 Кодексу будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.
Об'єктом оподаткування згідно 185.1 статті 185 Кодексу є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Пунктом 187.1 статті 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Позивач не погодився з позицією відповідача, яку було викладено в вищезазначеній податковій консультації, що було підставою для звернення до суду.
Відповідно до п.53.3, ст.53 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Дослідивши обставини даної справи, суд не вбачає підстав для визнання податкової консультації Охтирської МДПІ недійсною, виходячи з наступного:
Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Таким чином, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. А у разі, коли платник на дату отримання від Охтирської МДПІ рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ не визнав умовне постачання в частині залишків товарів та необоротних активів та не нарахував податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, то у відповідності до вище зазначеного п.50.1 ст.50 Кодексу зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку останнього звітного періоду.
Крім цього, слід зазначити, що оскільки підставою для скасування свідоцтва платника ПДВ TOB „Ремус" є запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) (пп.."ж" п. 184.1 ст. 184) і на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ ( отримав рішення 18.02.11р) загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була більшою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, тобто більшою ніж 300 тис.грн. (що не заперечується позивачем) то у даному випадку діє відповідно пункт 183.10 статті 183 Кодексу, згідно якого будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість.
Виключень щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на залишки ТМЦ на момент реєстрації платником ПДВ Кодексом не передбачено і відповідно здійснюється на загальних підставах згідно до статті 187 Кодексу по першій з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Крім цього, суд бере до уваги те, що факт помилкового зняття з реєстрації TOB «Ремус» як платника податку на додану вартість, на який позивач посилається як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, позивачем не доведено в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсною податкової консультації вих. №5571/10/31-026 від 08.04.2011р. Охтирської МДПІ щодо нарахування податкових зобов'язань на підставі п.184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України, «у зв'язку з помилковим зняттям з реєстрації TOB «Ремус» як платника податку на додану вартість», не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремус" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, треті особи: Державний реєстратор Охтирської районної державної адміністрації ОСОБА_4 та Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" про визнання недійсною податкової консультації - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 15.11.2011 року.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець