Копія:
12 жовтня 2011 р. справа № 2a-1870/5936/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Бабаніної О.В.
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000502312/0/25057. Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ в м. Суми проведена документальна виїзна планова перевірка КП "Міськводоканал" Сумської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2010 р. За результатом перевірки ДПІ в м. Суми винесло податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011року №0000502312/0/25057, яким донарахований податок на додану вартість на суму 1 387 107 грн., застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 346777грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства, так як за рахунок субвенцій КП "Міськводоканал" Сумської міської ради не здійснювало придбання (виготовлення) товарів (послуг) чи основних фондів, які б використовувались в операціях, які не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість". Оскільки, товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані виробником, повністю використані ним в оподатковуваних операціях із надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, у такого виробника відсутня частка використання придбаних товарів або послуг в неоподатковуваних операціях. Позивач вважає, що відповідачем невірно тлумачаться норми Закону України "Про податок на додану вартість", в частині переліку операцій, що не є об"єктом оподаткування.
Відповідач, державна податкова інспекція в м.Суми, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки операції з перерахування субвенцій з державного бюджету, які призначаються для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, які здійснюються у відповідності з постановами Кабінету міністрів України від 25.04.2008р. №440 та від 05.03.2009р. №193, не є оплатою вартості поставлених послуг, а тому не є оподатковуваною операцією з податку на додану вартість. Тому ДПІ в м.Суми вважає, що отримані позивачем в якості субвенції кошти, не відносились до податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовних вимог не визнали з мотивів, викладених у письмовому запереченні.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що службовими особами ДПІ в м. Суми, на підставі направлень від 24.01.2011р. №140 та від 21.02.2011р. №395, проведена документальна виїзна планова перевірка КП "Міськводоканал" Сумської міської ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2010р.
За результатами перевірки складений акт від 14.03.2011року №1379/2312/03352455/25 /а.с.6-30/.
На підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми винесло податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011р. №0000502312/0/25057, яким збільшено суму грошового зобов"язання в розмірі 1733884грн. /а.с.49/
З акту перевірки вбачається, що КП "Міськводоканал" Сумської міської ради порушені вимоги п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 3.2.7 п. 3.2. ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано податок на додану вартість на суму 1 387 107 грн., в тому числі:
- за липень 2008 р. на суму 166 834 грн.,
- за жовтень 2008 р. на суму 362 769 грн.,
- за грудень 2008 р. на суму 253 802 грн.,
- за серпень 2009 р. на суму 444 866 грн.,
- за грудень 2009 р. на суму 158 836 грн./а.с.29-30/.
Вказаний висновок державної податкової інспекції в м. Суми є необґрунтованим і не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.
КП "Міськводоканал" Сумської міської ради є об'єктом комунальної власності в м. Суми і здійснює діяльність щодо надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення за регульованими тарифами.
Згідно ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін (тарифів), застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати останнім певні дотації відповідно до закону.
Відповідно до Бюджетного кодексу України субвенції - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
На підставі ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" у зв'язку з тим, що тарифи для населення не відповідають економічно обґрунтованій собівартості, передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами місцевого самоврядування.
Постановами Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 та від 05.03.2009 р. № 193 затверджено порядки перерахування у 2008 та 2009 роках субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, затвердженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, якими визначено механізми перерахування субвенцій у 2008 та 2009 роках (далі - Порядок). Відповідні механізми передбачали здійснення цільового фінансування за рахунок Державного бюджету у вигляді субвенцій, що виплачувалися постачальникам теплової енергії та послуг із теплопостачання, водовідведення та водопостачання.
Згідно п. 3, п. 5 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2008 р. № 440 та п. 3, п. 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 193 підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджувало Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном. У договорах обов'язково передбачені умови, що вони є дійсними лише у разі проведення відповідного фінансування. У першу чергу проводити розрахунки з кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії.
Головні управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій перераховують зазначену субвенцію на рахунки районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, відкриті в органах Державного казначейства. Для проведення розрахунків усі учасники розрахунків відкривають рахунки в територіальних органах Державного казначейства.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2008р. між Головним управлінням Державного казначейства України у Сумській області, Головним фінансовим управлінням Сумської облдержадміністрації, Управлінням державного казначейства в м. Суми ГУДКУ в Сумській області, Фінансовим управлінням Сумської міської ради, Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради, Енергопостачальною компанією ВАТ "Сумиобленеро", ДП "Енергоринок", ДП НАЕК "Енергоатом" укладені договори №440Е/1 від 24.06.2008року, №1168/440 від 10.12.2008року, №440Е/266 від 12.12.2008року, №440Е/186 від 03.11.2008року, №440Е/237 від 02.12.2008року про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. №440, про що свідчать надані копії договорів /а.с.57-76/.
Відповідно до пунктів 2.6. та 2.7. зазначених договорів Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради перераховує комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради кошти для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, а КП "Міськводоканал" Сумської міської ради перераховує ВАТ "Сумиобленеро" кошти, в тому числі ПДП для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію.
Також протягом 2009р. між Головним управлінням Державного казначейства України у Сумській області, Головним фінансовим управлінням Сумської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Сумської міської ради, Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради, ТОВ "Сумитеплоенерго", ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", НАК "Нафтогаз України" укладені договори №103/193 від 02.07.2009року, №1131/193 від 18.12.2009року, №1130/193 від 18.12.2009року, про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №193, про що свідчать надані копії договорів /а.с.76- 85/.
Відповідно до пунктів 2.6. та 2.7. зазначених договорів Управління житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради перераховує комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради кошти для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання і водовідведення, а КП "Міськводоканал" Сумської міської ради перераховує ТОВ "Сумитеплоенерго" кошти для погашення заборгованості за послуги ІІІ-го підйому холодної види згідно з договорами.
На підставі договорів про проведення взаєморозрахунків КП "Міськводоканал" Сумської міської ради отримано субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення, зокрема:
- у 2008 році в сумі 7823962,74 грн., яку спрямовано на погашення кредиторської заборгованості за електроенергію перед ВАТ "Сумиобленерго" в сумі 5 314 396, 05 грн. та перед ТОВ "Сумитеплоенерго" в сумі 2 509 566,69 грн.;
- у 2009 році в сумі 2833844,15 грн., яку спрямовано на погашення кредиторської заборгованості за енергоносії перед ТОВ "Сумитеплоенерго".
Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Згідно п. 4.1.ст. 4 вказаного Закону база оподаткування операцій з поставки товарів (робот, послуг) за регульованим тарифом визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за регульованими цінами (тарифами), що підлягають державному регулюванню, то базою оподаткування з поставки зазначених товарів є саме встановлений тариф, а не бюджетні виплати, які отримує платник податку понад встановлений тариф, оскільки вказані виплати за своєю природою є відшкодуванням державних збитків підприємствам у зв'язку з державним регулюванням цін, а не компенсацією вартості товарів (робот, послуг, проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.
Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" термін "звичайна ціна" розуміється та застосовується за правилами, визначеними п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А саме, у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання (п.1.20.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Враховуючи те, що комунальні послуги з водопостачання та водовідведення підлягають державному регулюванню та реалізуються за встановленими тарифами, то база оподаткування таких послуг визначається виходячи із розміру встановленого тарифу. До складу тарифу включаються будь-які суми коштів, що отримуються від громадянина чи від бюджету в зв'язку з компенсацією вартості наданих послуг. Оплату за надану послугу підприємство отримує з двох джерел безпосередньо від громадянина та з бюджету в якості пільг та субсидій.
А тому, якщо з місцевого бюджету відшкодовується частина тарифу, яка не сплачена населенням у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті комунальних послуг, то такі відшкодування як складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта оподаткування, базою якого є тариф.
Таким чином, пільги та субсидії разом з коштами, сплаченими безпосередньо кожним одержувачем послуг, в загальній сумі складають тариф на житлово-комунальні послуги. Цей тариф і є базою для об'єкта оподаткування підприємства, що надає такі послуги. Операції з надання комунальних послуг не включені у п. 3.2. ст. 3 та ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", тому такі операції є оподаткованими операціями.
Посилання податкової інспекції на порушення позивачем вимог п.п.3.2.7 п.3.2. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.3.2.7 п.3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об"єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).
Суд погоджується з висновками позивача про відсутність підстави для віднесення операцій з отримання коштів цільового фінансування за рахунок Державного бюджету у вигляді субвенцій, що виплачувалися постачальникам водопостачання та водовідведення, до операцій, які не є об"єктом оподаткування, на які розповсюджується дія п.п.3.2.7 п.3.2. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість".
Як випливає зі змісту п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3. вказаного Закону він регулює оподаткування операцій саме з виплат, а не з отримання зазначеного у ньому цільового фінансування.
Водночас придбані комунальним підприємством "Міськводоканал" товари та послуги не використовуються при здійсненні виплат бюджетних субвенцій, а призначені для використання в оподатковуваних операціях з надання послуг водопостачання і водовідведення.
В свою чергу, отримання цільового фінансування для компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю послуг водопостачання і водовідведення, що надавалися населенню, за нормами Закону України «Про податок на додану вартість» не розглядається як окрема операція, що створює наслідки в податковому обліку з податку на додану вартість водопостачання і водовідведення.
Бюджетні дотації фактично відшкодовують збитки підприємству за оподатковуваними операціями, здійсненими за регульованими цінами (тарифами), а відтак знаходяться поза межами ціни таких операцій, яка визначається у межах цих же операцій для покупця/споживача товару (послуги).
Зважаючи на викладене, у постачальників з надання послуг водопостачання та водовідведення відсутні підстави для застосування п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Оскільки товари та послуги, придбані виробниками водопостачання та водовідведення, повністю використані ними в оподатковуваних операціях із надання послуг водопостачання та водовідведення, у таких виробників відсутня частка використання придбаних товарів або послуг в неоподатковуваних операціях.
Таким чином, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, використаних при наданні послуг з водопостачання та водовідведення, включаються до складу податкового кредиту виробників водопостачання та водовідведення у повному обсязі, а отримання цільового фінансування для компенсації від'ємної різниці між затвердженим тарифом і фактичною вартістю послуг з водопостачання та водовідведення, що надавалися населенню, не розглядається як окрема операція, що створює наслідки в податковому обліку з податку на додану вартість водопостачання та водовідведення.
Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України при розгляді справи №К-121/10 від 24.11.2010року за позовом КП "Харківські теплові мережі" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011року №0000502312/0/25057.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до державної податкової інспекція в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000502312/0/25057.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.О. Бондар
Повний текст постанови виготовлений 17 жовтня 2011року.
З оригіналом згідно:
Суддя С.О. Бондар