ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
06 жовтня 2010 р. № 2а-1823/09/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів у складі:
головуючого-судді Гулкевич І.З.
суддів: Запотічного І.І.
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Галійчук А.В.
за участю:
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача -Н.Жак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за позовом
ОСОБА_3
до начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_5
про про визнання дій неправомірними,- ,
встановив:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_3 покликається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян»та Закону України «Про інформацію», оскільки відповідачем відмовлено в прийнятті до розгляду її заяви, яка була направлена на адресу ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області 18 квітня 2008 року. 24 квітня 2008 року в телефонній розмові з працівником паспортного відділу ОСОБА_3 дізналася, що заява і досі знаходиться на пошті. Оскільки, на думку позивачки, громадяни мають право звертатися до органів державної влади через засоби поштового зв?язку, то відмову адресата отримати її листа розцінила, як відмову надати інформацію.
У зв?язку з цим, 24 квітня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до прокуратури Сихівського району міста Львова щодо захисту інтересів ОСОБА_6 шляхом звернення з позовом до суду або наданням допомоги іншим чином.
Лист з оголошеною цінністю, як стверджує позивачка, їй було повернуто через місяць, у зв?язку із відмовою адресата отримати кореспонденцію.
В доповнення до звернення від 24 квітня 2008 року адресованого прокурору Сихівського району м. Львова позивачка 17.05.2008р. подала додаткове звернення стосовно проведення перевірки факту ненадання відповіді на звернення від 18 квітня 2010 року. Дані звернення прокурором району скеровані у ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області для розгляду по суті.
Окрім цього, ОСОБА_3 зверталась до прокурора Львівської області та Генерального прокурора України із скаргами на дії начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 щодо відмови у прийнятті до розгляду її заяви.
Про результати проведених перевірок, перший заступник прокурора Львівської області Б.Татарин повідомив ОСОБА_3 листом від 15.09.2008р., в якому зазначив про те, що доводи, викладені у її зверненнях знайшли своє підтвердження, а також, що за порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»відносно начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області порушено дисциплінарне провадженя.
29.01.2009р. позивачка повторно звернулась до прокурора Львівської області із заявою про надання інформації стосовно накладеного дисциплінарного стягнення на начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.
Листом від 06.02.2009р. прокуратура області повідомила, що за результатами розгляду документа прокурорського реагування є , в порядку, визначеному Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», начальник ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області притягнутий до дисциплінарної відповідальності, про що начальником ОСОБА_4 районного відділу міліції видано відповідний наказ.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила в повному обсязі, надала письмові заперечення і в судовому засіданні просила в позові відмовити, оскільки ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ УМВС України у Львівській області приміщення за адресою: м.Львів, вул..Зелена 150 передано 03.02.2009 року; юридичною адресою ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ УМВС України у Львівській області є м.Львів, проспект Червоної Калини 109; до функціональних обов?язків начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_5 не входить отримання кореспонденції в поштовому відділенні; у відповідності до наказу МВС України № 600 від 15.06.2006 року «Про затвердження порядку оформлення і видачу паспорта громадянина України»проводиться особисто.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, дослідивши подані ними докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
18 квітня 2008 року позивачка ОСОБА_3 звернулася в паспортний відділ ОСОБА_4 ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області і просила вклеїти другу фотокартку до паспортів ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та надати роз?яснення про те, яким чином важко хвора людина може отримати назад свій паспорт із вклеєною фотокарткою при умові, що вона фізично і фактично не може вийти із помешкання. Паспорт ОСОБА_6 був потрібен терміново для отримання грошей з ВАТ «Ощадбанк»на лікування. Заяву із паспортами ОСОБА_3 надіслала листом з оголошеною цінністю на адресу паспортного відділу ОСОБА_4 ЛМУ ГУ УМВС України у Львівській області, що підтверджується поштовою квитанцією № 33/638429 від 18 квітня 2008 року.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що 24 квітня 2008 року в телефонній розмові з працівником паспортного відділу ОСОБА_3 дізналася, що заява і досі знаходиться на пошті. Відмову отримати листа розцінила як відмову у наданні інформації. У зв?язку з чим, ОСОБА_3 24 квітня 2008 року звернулася в прокуратуру Сихівського району міста Львова щодо захисту інтересів важко хворої людини ОСОБА_6 Лист з оголошеною цінністю, ствердила позивачка, їй було повернуто через місяць у зв?язку із відмовою адресата в його отриманні. 17 травня 2010 року ОСОБА_3 повторно звернулася із скаргою до прокурора Сихівського району міста Львова і просила притягнути винних осіб до відповідальності за відмову прийняти вказане звернення. 23.06.2008 року ОСОБА_3 направила рекомендованим листом скаргу на адресу прокуратури Львівської області. Однак перевірка її доводів щодо надходження листа з оголошеною цінністю до відповідача прокуратурою не проведена, у зв?язку з чим 12.08.2008р. позивачка звернулась із скаргою до Генерального прокурора України і лише після цього прокуратурою Львівської області була проведена перевірка доводів, викладених у її зверненнях та вжито заходів прокурорського реагування.
Оглядом наглядового провадження за зверненнями ОСОБА_3, представленим прокуратурою Сихівського району м. Львова, встановлено, що на адресу прокуратури району 05.05.2008р. та 15.05.2008р. від позивачки надходили скарги щодо неотримання ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області її, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 листа з паспортами, в яких необхідно вклеїти фотокартки. Дані скарги прокуратурою району 08.05.2008р. та 16.05.2008р. скеровані начальнику ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8 на адресу: м. Львів, вул. Зелена, 150.
У відповідь на вказані листи начальник ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області (виконавець -ОСОБА_5Г.) повідомив прокурора району про те, що скеровані звернення ОСОБА_3 розглянуто, а також що такі заяви разом з паспортами подаються та отримуються особисто.
Окрім цього, 19.05.2008р. та 20.05.2008р. на адресу прокуратури району поступили звернення ОСОБА_3 від 06.05.2008р. та від 13.05.2008р., скеровані начальниками відділів прокуратури Львівської області.
Прокуратура Сихівського району листом від 30.05.2008р. № 196с про результати розгляду звернень повідомила ОСОБА_3 та прокуратуру Львівської області. При цьому, у листі зазначено, що порушень вимог чинного законодавства в діях посадових осіб ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області не встановлено.
Також у наглядовому провадженні є копія висновку відділу паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб УГІРФО Головного управління МВС України у Львівській області від 25.072008р. про проведення службової перевірки за зверненням ОСОБА_3 з приводу законності дій посадових осіб ВГІРФО ОСОБА_4 Відповідно до даного висновку: «факт надходження письмового звернення від ОСОБА_3 не підтвердився (в канцелярії РВ не зареєстровано), порушень вимог Закону України «Про звернення громадян»з боку начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 не вбачається».
02.10.2008р. на адресу прокуратури району поступило зауваження прокуратури Львівської області щодо розгляду звернення ОСОБА_3
Позивачкою до позовної також долучено копії відповідей прокуратури області на її звернення, зі змісту яких встановлено наступне. Про результати проведених перевірок, перший заступник прокурора Львівської області повідомив ОСОБА_3 листом від 15.09.2008р., в якому зазначив про те, що доводи, викладені у її зверненнях знайшли своє підтвердження, а також, що за порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»відносно начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області порушено дисциплінарне провадженя. 29.01.2009р. позивачка повторно звернулась до прокурора Львівської області із заявою про надання інформації стосовно накладеного дисциплінарного стягнення на начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. Листом від 06.02.2009р. прокуратура області повідомила, що за результатами розгляду документа прокурорського реагування, в порядку, визначеному Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», начальник СГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області притягнутий до дисциплінарної відповідальності, про що начальником ОСОБА_4 районного відділу міліції видано відповідний наказ № 305 від 16.10.2008р.
Представником відповідача представлено копію наказу начальника ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області № 77 від 10.03.2009р., відповідно до якого наказ № 305 від 16.10.2008р. відмінено, разом з тим, у мотивувальній частині наказу не міститься посилання на жодну норму права.
В силу приписів ст.ст. 69 -72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачка ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян»із спільною заявою про вклеєння фотокарток у паспорти та про роз'яснення порядку отримання паспорта. Дану заяву з паспортами та фотокартками 18.04.2008р. позивачка скерувала рекомендованою кореспонденцією листом з оголошеною цінністю відповідачу на адресу: м. Львів, вул. Зелена, 150, що підтверджується поштовою квитанцією № 638429.
Поштамт - Центр поштового зв'язку №1у відповідь на запит суду листом від 03.11.2009р. повідомив, що лист з оголошеною цінністю № 638429 прийнятий для пересилання 18.04.1008р. у відділенні пощтового зв'язку № 35 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 150, начальнику паспортного відділу ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.
21.04.2008р. повідомлення № 50 форми 22 про надходження листа з оголошеною цінністю № 638429 було доставлено адресату за вищевказаною адресою. Повторне повідомлення № 50 вручено 29.04.2008р. відповідачу під розпис у книзі форми 8, копію витягу з якої поштамтом долучено до листа.
Лист оголошеною цінністю № 638429 вручений відправнику 15.05.2008р.
Наведене підтверджує факт скерування позивачкою листа з оголошеною цінністю на адресу відповідача, а також те, що про наявність такої кореспонденції відповідача було повідомлено у встановленому законом порядку (під розпис).
Окрім цього, поштамтом - Центром поштового зв'язку №1 до листа долучено копію Порядку обслуговування підприємствами поштового зв'язку юридичних осіб (далі- Порядок), з якого вбачається, що 18.01.2008р. між відділенням зв'язку № 35 та СГРІФО ОСОБА_4 ГУМВСУ у Львівській області узгоджено порядок доставки та отримання кореспонденції (на адресу: м. Львів, вул. Зелена, 150) та визначено уповноважену особу, відповідальну за отримання кореспонденції, а саме, ОСОБА_5.
Наведене свідчить про те, що відповідач в силу умов вказаного Порядку, відповідальний за отримання кореспонденції, що надходила на адресу СГРІФО ОСОБА_4 ГУМВСУ у Львівській області: м. Львів, вул. Зелена, 150.
Разом з тим, відповідач, будучи відповідальним за отримання кореспонденції, отримавши повідомлення про надходження листа з оголошеною цінністю, не отримав такого у встановленому порядку та не уповноважив іншої особи на його отримання.
Доводи представника відповідача про неможливість отримання кореспонденції, скерованої на адресу: м. Львів, вул. Зелена, 150, у зв'язку з тим, що договір оренди на це приміщення підписано та приміщення прийнято лише у лютому 2009р. не заслуговує на увагу суду, з наступних підстав.
18.01.2008р. між відділенням зв'язку № 35 та СГРІФО ОСОБА_4 ГУМВСУ у Львівській області підписано Порядок обслуговування підприємствами поштового зв'язку юридичних осіб та узгоджено порядок доставки кореспонденції на адресу: м. Львів, вул. Зелена, 150.
З витягу з книги форми 8 поштового відділення № 35 та листа поштамту -Центр поштового зв'язку №1 вбачається, що повторне повідомлення № 50 вручено 29.04.2008р. відповідачу під розпис.
Доказів зворотнього, ні відповідачем, ні його предстаником суду не надано.
Відповідно до приписів ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Аналогічні вимоги містить і норма ст. 1 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян»громадяни України мають право звернутися до органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, об?єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов?язків , із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально -економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 цього Закону визначено, що звернення може бути усним чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення передбачена ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до вимог ч. 1, 3 якої, звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду; якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
У відповідності до ст.9 Закону України «Про інформацію»всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 99, 100, 158 -162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_5 в частині відмови прийняти та розглянути звернення ОСОБА_3., ОСОБА_7, ОСОБА_6
3.Стягнути з ВГІРФО ОСОБА_4 ЛМУ ГУМВС України у Львівській області судові витрати в розмірі 3грн.40 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Головуючий -суддя Гулкевич І.З.
Суддя Запотічний І.І.
Суддя Крутько О.В.
повний текст постанови виготовлено 11.10.2010 р.