ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
15 липня 2015 року № 813/3109/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сидор Н.Т.,
за участі секретаря судового засідання Присташ І.М.,
позивач не прибула,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Харамбури Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Позивачем в суд до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області заявлено позов, в котрому просить :
- визнати протиправними дії Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3680,65 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-402-13 від 09.06.2015 року на суму 3680,65 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує протиправністю нарахування та виставлення вимоги про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки в силу закону звільнена від сплати такого внеску, з огляду на те, що являється пенсіонером. Відтак, вважає, що вимога виставлена за відсутності законних підстав, у зв'язку з чим просить таку скасувати.
Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав з підстав зазначених у ній, просив суд дані вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила, зазначивши, що підстав для задоволення позову не має, оскільки відповідач при нарахуванні та виставлені оскарженої вимоги діяв у відповідності до вимог законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступні обставини справи.
09.06.2015 року позивачем отримано вимогу Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-402-13 від 09.06.2015 року на суму 3680,65 грн.
Не погодившись з такою вимогою звернулась в суд з позовом про її скасування.
Як вбачається з позову спір виник щодо наявності в позивача обов'язку сплати єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вирішуючи спір суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі - Закон №2464-VI) платники єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
При цьому, згідно з положенням норми ч. 4 ст. 4 вищенаведеного Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу норми ч. 4 ст. 4 Закону№2464-VI вбачається, що особи, котрі є платниками єдиного податку та водночас пенсіонерами можуть брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування виключно на добровільних засадах на договірних відносинах.
В той час як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 року.
Поруч з тим, копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 Серія НОМЕР_2 стверджується, що позивачу з 15.04.2009 року довічно призначено пенсію за віком.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються наступні види пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Розділом II Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено умови за котрих виникає право на пенсію за віком.
Так зокрема, у ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» йдеться проте, що право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, а жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Статтею ж 13 даного Закону передбачено, виникнення права на пенсію за віком для певної категорії працівників на пільгових умовах, зокрема таке право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій. Посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, тобто пенсії за віком на пільгових є підвидом пенсії за віком, проте у осіб зазначених вище таке право виникає на пільгових умовах.
А відтак, суд відхиляє покликання відповідача про недосягнення позивачем 60-річного віку, як на підставу для не застосування припису ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, оскільки закон не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком.
Водночас судовим розглядом та матеріалами справи не встановлено про добровільну участь позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
А відтак, оскільки позивач підпадає під критерії осіб, що звільнені від сплати єдиного внеску, що визначені ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI, так як є платником єдиного податку та водночас являться пенсіонером, то суд прийшов до неспростовного переконання про відсутність в позивача обов'язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу по єдиному внеску.
Аналогічна позиція узгоджується з позицією ВАС України (ухвала від "09.10.2012 року справа К/9991/49213/12).
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
А суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду належних, необхідних та достатніх доказів щодо правомірності оскаржених дій та прийнятого рішення.
Щодо судового збору, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, такий належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3680,65 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Яворівського відділення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-402-13 від 09.06.2015 року на суму 3680,65 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.)
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2015 року.
Суддя Сидор Н.Т.