11 червня 2015 року № 810/1706/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" до міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. та Управління водних ресурсів в м. Києві та Київській області про оскарження дій, -
Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне" звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. щодо проведення 11.11.2014 обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020;
- визнати протиправними дії міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. щодо направлення вимоги від 30.10.2014 № 2056 вих. 14 начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області про виділення спеціаліста;
- визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо проведенні перевірки та обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді ОК "СТ "Стадне";
- визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо складання довідки від 14.11.2014 та направленні її до міжрайонної прокуратури;
- визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні в оренду земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді ОК "СТ "Стадне".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що прокурором протиправно направлено вимогу начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 30.10.2014 № 2056 про виділення спеціаліста для проведення спільного обстеження земельної ділянки, відповідно, і дії Управління щодо проведенні перевірки та обстеження земельної ділянки, складання довідки від 14.11.2014, направлення її до міжрайонної прокуратури також є протиправними.
До судового засідання представники сторін, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, з клопотаннями відкладення засідання до суду не звертались.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Представник прокуратури в ході розгляду справи позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні. Наполягав на тому, що дії прокуратури з проведення 11.11.2014 обстеження земельної ділянки та направлення вимоги від 30.10.2014 № 2056 вих. 14 начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області про виділення спеціаліста є правомірними.
Управлінням водних ресурсів в м. Києві та Київській області заперечень проти позову або пояснень щодо обставин справи суду не надано.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
На підставі Договору оренди № 1392 від 15.04.20008ОК «СТ «Стадне» є користувачем земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га із кадастровим номером 3220882600:04:007:1020.
До вказаного Договору 24.02.2015 внесено зміни шляхом зменшення площі земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, до 19,6513 га.
Міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області проведено обстеження вказаної земельної ділянки, в ході якого залучено окремих спеціалістів державних органів.
Так, прокурором у порядку ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» направлено вимогу начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 30.10.2014 № 2056 вих. 14 (а.с. 23) про виділення спеціаліста для проведення спільного обстеження Земельної ділянки, в ході якого потрібно було встановити, чи розташовані водні об'єкти на ділянці.
За результатом вказаних дій та проведення обстеження Заступником начальника Київводресурсів Коноваловою Н.М., як залученим прокурором спеціалістом, складено Довідку від 14.11.2014 (а.с. 25).
Згідно висновків проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці наявні шість відокремлених водних об'єктів. Земельна ділянка відведена позивачу з порушенням чинного законодавства, до державного та обласного бюджетів не надходили кошти за оренду водних об'єктів, також зроблено висновок про самовільне проведення робіт на землях водного фонду.
Вважаючи вказані дії прокурора та Управління водних ресурсів в м. Києві та Київській області протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. щодо проведення 11.11.2014 обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020 та направлення вимоги від 30.10.2014 № 2056 вих. 14 начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області про виділення спеціаліста, суд зазначає наступне.
Повноваження щодо проведення перевірок та порядок їх реалізації органами прокуратури регламентовано Законом України «Про прокуратуру» та наказами Генерального прокурора України № Згн від 07.11.12 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів», № 3/2гн від 04.101.11 «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин», № 111 від 12.11.12 « Про затвердження положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів».
Зі змісту вимоги прокурора № 2056 вих. 14 від 30.10.2014 слідує, що її направлено у порядку здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів згідно ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».
Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:
- безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин і штабів незалежно від встановленого в них режиму, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено. Отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, здійснюється в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";
- витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;
- вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;
- мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;
- отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.
Отже, вказаною нормою не передбачено право органів прокуратури проводити обстеження.
У той же час, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» дії, передбачені п.п. 3, 4 та 5 ч. 1 цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому ст. 21 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.
Крім того, п. 4.3. наказу Генерального прокурора України № 111 від 12.11.2012 «Про затвердження положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів» встановлено, що у постанові про проведення перевірки також зазначається відомості про об'єкт перевірки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів можливе лише у формі перевірок, для проведення яких законом встановлено відповідний порядок.
Проте, жодних постанов про проведення перевірок щодо надання в оренду ОК «СТ «Стадне» земельної ділянки прокурором суду не надано, відповідно, суд приходить до висновку, що така постанова не приймалась.
Щодо доводів представника прокуратури стосовно залучення фахівця з Управління водних ресурсів в м. Києві та Київській області до обстеження земельної ділянки позивача на підставі положень ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII, суд зазначає наступне.
Міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у Київській області у червні 2013 року пред'явлено позов до Бориспільської РДА, ОК «СТ «Стадне» про скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
В ході розгляду вказаної справи прокурора зобов'язано надати належні докази та підтвердження того, що на вказаній земельній ділянці знаходяться водні об'єкти.
Так, згідно ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Пунктом 1 розділу XIII Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Отже, вказаними нормами законодавства органам прокуратури не надано повноважень щодо проведення будь-яких перевірок, та передбачено лише функцію нагляду виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.
Згідно Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 393 Держводагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Держводагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Держводагентства є:
1) реалізація державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, розвитку водного господарства і меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем;
2) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
Отже, Держводагентство та організації, що належать до сфери його управління, у т.ч. й Управління водних ресурсів в м. Києві та Київській області, не мають повноважень щодо ведення реєстрів об'єктів водного фонду та водно-болотних угідь.
Також зі змісту вказаного Порядку слідує, що до повноважень Держводагентства відноситься виключно ведення державного обліку використання водних ресурсів та державний водний кадастр за розділом «Водокористування» з метою систематизації даних про збір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у територіальному, галузевому та басейновому розділах.
Вказані висновки підтверджуються, зокрема, змістом листа Держводагентства від 13.05.2015 № 2727/9/11-15 (а.с. 137) та листом Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 28.04.2015 № 01-12/328 (а.с. 143 - 144).
Крім того, згідно ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Проте, суду не надано будь-яких доказів наявності відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про віднесення земель, орендованих позивачем, до земель водного фонду.
Також при прийнятті рішення у даній справі судом враховується те, що вказаним Порядком до повноважень Держводагентства та організацій, які належать до сфери його управління, не відноситься надання висновків щодо правомірності відведення/надання в оренду суб'єктам господарювання об'єктів, дотримання ними вимог закону щодо повноти сплати податків та зборів за оренду водних об'єктів та щодо правомірності проведення робіт на землях водного фонду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо проведення перевірки та обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді ОК "СТ "Стадне", складання довідки від 14.11.2014 та направленні її до міжрайонної прокуратури, щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні в оренду земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді ОК "СТ "Стадне", є протиправними.
Щодо доводів представника відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 України, суд зазначає наступне.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, відповідачем не доведено суду будь-якими допустимими доказами таких доводів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основним завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Порушення законного інтересу позивача у даній справі полягає у встановленні відповідачами конкретних фактів порушень законодавства у його діяльності, зокрема, використання земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020.
Враховуючи викладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Тому суд оцінює дії відповідачів з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 257 КАС України, суд, -
п ос т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. щодо проведення 11.11.2014 обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020.
Визнати протиправними дії міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області Грегуля Ю.В. щодо направлення вимоги від 30.10.2014 № 2056 вих. 14 начальнику Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області про виділення спеціаліста;
Визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо проведенні перевірки та обстеження земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне".
Визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо складання довідки від 14.11.2014 та направленні її до міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області.
Визнати протиправними дії Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні в оренду земельної ділянки для ведення колективного садівництва загальною площею 22,709 га з кадастровим номером 3220882600:04:007:1020, яка перебувала в оренді Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.