13 грудня 2011 року Справа № 2а-0870/10540/11
(17 год. 00хв.)
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при секретарі Сподінової А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Гидростандарт» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 30000242305 від 31.05.2011р. та №0000392305 від 01.09.2011р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка, що призвела до прийняття оскаржених рішень, проведена з порушенням діючого законодавства, акт перевірки оформлений з порушенням встановленого порядку та містить неправдиву інформацію. В позові позивач зазначив, що в акті містяться лише загальні посилання на первинні бухгалтерські документи, тоді як у позивача в наявності є всі докази, що спростовують висновки податкового органу про фіктивність угод підприємства - позивача з контрагентами.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що перевіркою встановлено, що ПП «Гидростандарт» для формування власного кредиту та затратної частини в жовтні, листопаді, грудня 2010р. , лютому, березні 2011р. використовує фірми, які мають ознаки «фіктивності», по яких відсутній факт транспортування товарно-матеріальних цінностей на ПП «Гидростандарт» та його фактичного отримання. Постачальниками по яких не підтверджено обставин щодо виробництва, зберігання, транспортування на надмірної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання є ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП «Ферро Л», ПП «Кронос Днепр», ТОВ «Завод «Рукав ГСТ». Таким чином, на думку відповідача, угоди, укладені між позивачем та вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3, пояснила, що працюючи на посаді головного державного податкового ревізора інспектора Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області брала участь у проведенні позапланової виїзної перевірки ПП «Гидростандарт», за результатами якої складно акт №801/23/33470962 від 30.05.2011р. При складанні та друку зазначеного акту були допущені відповідні методологічні та арифметичні помилки, які були виправлені шляхом направлення ПП «Гидростандарт» листа від 18.08.2011р. №22192/10/23-510. Зазначила, що данні помилки не призвели до змін сум зобов'язання по ПДВ в прийнятих на підставі акту повідомленнях-рішеннях.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що з 17.05.2011р. по 23.05.2011р. Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., за листопад 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.10.2010р. по 31.20.2010р., за грудень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р., за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по31.12.2010р., за лютий 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за березень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт від 30.05.2011р. №801/33470962.
В висновках акту (а.с. 11 т. 3), з урахуванням листа Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 16.08.2011р. № 22192/10/23-510 (а.с.148 т. 3), зокрема, зазначено, що на порушення підпункту 7.4.1, 7.4.2 п. 7.4. ст. 7, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. абз. б), пп. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Гидростандарт» завищено суму бюджетного відшкодування на 99904грн. за:
Жовтень 2010р. -7118грн.,
Листопад 2010р. - 46229грн.,
Грудень 2010р. - 46557грн.
На порушення п. 200.14 абз. б) ст. 200 Податкового кодексу України ПП «Гидростандарт» завищено суму бюджетного відшкодування на 48013грн. за:
Лютий 2011р. - 27837,
Березень 2011р. - 20176грн.
На порушення п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України ПП «Гидростандарт» не перерахувало суму ПДВ, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України за березень 2011р. - 3435грн.
На підставі зазначеного акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем по справі, були прийняті податкові повідомлення - рішення від 31 травня 2011р. №0000242305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3435грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 грн., та від 01 вересня 2011р. №0000392305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість в сумі 147917грн. ( за жовтень 2010р. - 7118грн., за листопад 2010р. - 46229грн., за грудень 2010р. - 46557грн., за лютий 2011р. - 27837грн., за березень 2011р. - 20176грн., та застосована штрафна (фінансова) санкція за березень 2011р. на суму 1 грн.).
Представником позивача надані копії податкових накладних від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП «Ферро Л», ПП «Кронос Днепр», ТОВ «Завод «Рукав ГСТ», видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних ПП «Гидростандарт» з жовтня 2010р. по березень 2011р., копії податкових декларацій з податку на додану вартість за спірний період, розрахунки сум бюджетного відшкодування та копії заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Проте, суд не погоджується з доводами представників позивача про те, що наявність зазначених документів свідчить про реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
П. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно з пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас ст. 1 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Перевіркою було встановлено, що одним з постачальників ПП «Гидростандарт» в жовтні та грудня 2010р. є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка є матір'ю директора та засновника ПП «Гидростандарт» ОСОБА_4, що в судовому засіданні підтверджено представником позивача.
Згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 - всі справи за неї веде її син ОСОБА_4, який і домовлявся щодо поставки товарів до ПП «Гидростандарт» (а.с. 225 т.3).
Згідно інших пояснень ФОП ОСОБА_1, товар та матеріали були придбані у ТОВ Фірма «СВ.ЛТД», ВАТ «Дніпрошина», ТОВ «Торговий дім «Спутник» та реалізований ПП «Гидростандарт» (а.с.182 т. 3)
ФОП ОСОБА_5, яка постачала запчастини в листопаді та грудні 2010р. є матір'ю засновника ПП «Гидростандарт» ОСОБА_6,що також представником позивача не заперечується.
Згідно письмових пояснень, продукція була виготовлена на ПП «Гидростандарт», а матеріали придбані на ТОВ «Велінгтон ЛТД» та в подальшому реалізовано на ПП «Гидростандарт» (а.с.152 т. 3).
Постачальниками товарно-матеріальних цінностей в жовтні та листопаді 2010р. є ПП «Ферро-Л», в жовтні 2010р., лютому та березні 2011р. - ПП «Кронос Днепр».
Суду наданий витяг з офіційно оприлюднених даних щодо відсутності свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Ферро Л» (а.с. 2 т. 4).
Крім того, актом перевірки встановлено, що на час здійснення взаємовідносин у ПП «Кронос Днепр» вартість власних засобів відсутні, чисельність працюючих - 1 особа.
Постачальником в лютому 2011р. є ТОВ «Завод Рукав ГСТ».
Директором підприємства ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» є ОСОБА_7, яка одночасно обіймає посаду головного бухгалтера ПП «Гидростандарт», що також представником позивача було визнано в судовому засіданні.
На час здійснення взаємовідносин з ПП «Гидростандарт» засновниками ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» є ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які також є засновниками ПП «Гидростанедарт».
У відповідності до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;
платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.
Зазначені обставини свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку - ПП «Гидростандарт» та про намагання отримання майнової вигоди виключно шляхом отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.
Крім того, суду не надано доказів наявності у ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП «Ферро Л», ПП «Кронос Днепр», ТОВ «Завод «Рукав ГСТ» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарських операції по виготовленню та поставці позивачу відповідних товарно-матеріальних цінностей.
Відсутність у зазначених суб'єктів господарювання кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу.
Позивачем висновки податкового органу не спростовані.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування в розумінні абз.«б» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 200.14 абз. «б» ст. 200 Податкового кодексу України та про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідач діяв обґрунтовано, відповідно до діючого законодавства та використовуючи свої повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення виготовлене 19 грудня 2011 року
Суддя А.А. Щербак