Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 липня 2015 р. Справа №805/2412/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Окрибелашвілі В.О.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Бетонмаш» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-
Публічне акціонерне товариство «Бетонмаш» (надалі - позивач, ПуАТ «Бетонмаш») звернулось до суду із адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, Слов'янська ОДПІ) про визнання протиправною та скасування вимоги від 03.06.2015р. №Ю-2309-25, зобов'язання прийняти рішення щодо списання безнадійного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 496 449,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на позивача розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску. Позивач вважає, що обставини непереборної сили підтверджені відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Позивач вказує на те, що 07.06.2014р. в результаті пожежі, яка трапилась внаслідок попадання вибухового пристрою, повністю знищено склад забезпечення №1 з матеріальними цінностями підприємства, та на даний час тривають відновлювальні роботи виробничих потужностей позивача.
Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що недоїмка виникла внаслідок несплати сум єдиного внеску за відповідними звітами. Відповідач вважає, що перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція є невизначеним. Також, відповідач зазначає, що наданий позивачем висновок Торгово-промислової палати надає позивачу право на відстрочення та розстрочення суми боргу, а не його списання.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ПуАТ «Бетонмаш» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 00240052, місцезнаходження: 84105, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Солоділова, будинок 1, знаходиться на обліку у відповідача, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.06.2015р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20551300 від 13.05.2015р.
Слов'янська ОДПІ зареєстрована у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 38660601, місцезнаходження: 84100, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Жовтневої революції, будинок 3, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (безоплатний пошук на веб-сайті Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
07 травня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою №04-01/828 від 07.05.2015р., якою повідомляє про збитки та про те, що протягом червня-липня 2014 року підприємство не працювало. Позивач зазначає, що він підпадає під дію пункту 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Вказаною заявою позивач просить провести списання як безнадійного податкового боргу ПуАТ «Бетонмаш» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 529 289,93 грн.
До вказаної заяви позивач додав сертифікат (висновок) №2982 про настання обставин непереборної сили, виданого 09 лютого 2015 року Донецькою торгово-промисловою палатою.
Згідно вказаного сертифікату (висновку) відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України Донецька торгово-промислова палата засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01.05.2014р. Публічному акціонерному товариству «Бетонмаш» при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.
Також, зазначено, що на момент видачі сертифікату Донецькою торгово-промисловою палатою триває період усунення наслідків впливу форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та дату його закінчення на даний час встановити неможливо.
Суд зазначає, що сертифікат (висновок) Донецької торгово-промислової палати №2982 від 09.02.2015р. виданий відповідно до ст.100 Податкового кодексу України, яка визначає правила розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
03 червня 2015 року Слов'янська ОДПІ сформувала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2309-25 щодо сплати боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 496 449,85 грн.
Суд зазначає, що 1 496 449,85 грн. за вказаною вимогою є недоїмкою. Штрафи та пеня у вказаній вимозі не визначені.
Вказану вимогу сформовано станом на 31 травня 2015 року.
При цьому, суд зазначає, що із картки особового рахунку платника позивача вбачається, що станом на 31.05.2015р. позивач мав недоїмку з єдиного внеску у розмірі у розмірі 1 497 438,59 грн. (тобто у більшому розмірі ніж визначено у спірній вимозі), яка виникла на підставі відповідної звітності, а визначений у спірній вимозі розмір недоїмки відповідає розміру недоїмки за карткою особового рахунку станом на 02.06.2015р. та станом на момент прийняття спірної вимоги.
Відповідно до звітності позивача з єдиного внеску за січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р. позивачем визначено суму єдиного внеску що підлягає сплаті у розмірі 315 417,26 грн., 381 636,37 грн., 407 391,18 грн., 392 005,04 грн. відповідно.
Згідно наданого відповідачем розрахунку суми боргу до спірної вимоги недоїмка у розмірі 1 496 449,85 грн. сформована на підставі наведеної звітності позивача, з урахуванням часткового погашення.
Крім того, до позовної заяви додані: - копія акта про пожежу від 18.07.2014р. за адресою м. Слов'янськ, вул. Солоділова, будинок 1, власник ПуАТ «Бетонмаш», пожежа виявлена 07.06.2014р.; та копія висновку експерта відділення Донецької торгово-промислової палати №ЭИ-136 від 23.07.2014р. щодо виявлених пошкоджень на території позивача.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Таким чином, позивач самостійно виконав вимоги п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме нарахував та обчислив єдиний внесок за відповідні періоди після 14 квітня 2014 року.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013р. № 765, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, встановлено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
Таким чином, суми зобов'язань з єдиного внеску відображені в картці ПуАТ «Бетонмаш» на підставі поданих самим позивачем звітів.
Відповідно до ч.1 п.6.3 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 455 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2013 р. за N 1622/24154, передбачено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, у тому числі у випадку якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Згідно з ч.4 п.6.3 вказаної Інструкції, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Слов'янськ Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі №826/18327/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015р. №К/800/19383/15 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суду України.
Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі №826/18330/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, визнано не чинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р. «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015р. № К/800/19984/15 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.
Суд зазначає, що посилання сторін щодо дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р та належності позивача до платників єдиного внеску, які визначені п.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не впливає на питання щодо правомірності прийняття (формування) спірної вимоги про сплату недоїмки на підставі наступного.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Згідно з п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу
Із наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. Звільнення платників єдиного внеску від виконання передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не звільняє орган доходів і зборів від обов'язку надсилати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Подальше виконання спірної вимоги не є предметом розгляду цієї справи, оскільки в межах цієї справи розглядається правомірність прийняття (формування) спірної вимоги відповідачем на підставі даних картки платника - позивача, які були сформовані згідно звітності самого позивача.
У спірній вимозі відсутні суми боргу за пенею та штрафами.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на п.9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.
Крім того, суд зазначає, що у заяві №04-01/828 від 07.05.2015р. позивач лише повідомляє про те, що він підпадає під дію п.9-3 (у наступному п.9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте не просить звільнити його від виконання певних або всіх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У вказаній заяві позивач просить провести списання боргу.
Інформування про належність позивача до певної категорії платників єдиного внеску не має наслідком звільнення від виконання своїх обов'язків, оскільки для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску може бути подана заява про звільнення від виконання відповідних обов'язків, а не про належність до певної категорії платників єдиного внеску.
На підставі наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідач правомірно сформував спірну вимогу про сплату недоїмки.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання прийняти рішення щодо списання безнадійного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 496 449,85 грн., суд зазначає наступне.
Як було зазначено, недоїмка у платників податків, зазначених в п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Згідно з пп.101.2.4 п.101.2 ст.101 Податкового Кодексу України визначено, що під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)
Пунктом 101.5 ст.101 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пп.4 п.2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013р. № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013р. за №1844/24376, визначено, що Під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
При цьому зазначено, що такий факт непереборної сили підтверджується:
- Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;
- рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;
- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини
У відповідності до п.3.1 вказаного Порядку встановлено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу
В п.3.2 вказаного Порядку передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили.
Суд зазначає, що сертифікат (висновок) №2982 про настання обставин непереборної сили видано 09 лютого 2015 року за період з 01.05.2015р. по, фактично, день видачі цього сертифікату - 09.02.2015р. У сертифікаті зазначено, що період усунення наслідків впливу форс-мажорних обставин триває, але цей сертифікат не може розповсюджуватися на періоди після його видачі.
Приписами п.4.1 та п.4.2 вказаного Порядку визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
На підставі викладеного, з урахуванням невизначеності остаточного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція як на момент розгляду заяви позивача №04-01/828 від 07.05.2015р. так і на момент розгляду цієї справи, суд вважає вимоги позивача щодо зобов'язання прийняти рішення щодо списання безнадійного боргу такими, що не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Бетонмаш» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 23 липня 2015 року, складання постанови у повному обсязі - 27 липня 2015 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Куденков К.О.