Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 липня 2015 р. Справа № 805/2448/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі за текстом - ТОВ «КЗЕМ», підприємство, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом -ДПІ у м. Краматорську, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, на загальну суму 19617,48 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 04 червня 2015 року на адресу ТОВ «КЗЕМ» надійшло Рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 ДПІ у м. Краматорску про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 9526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пені в розмірі 10090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року.
Позивач зазначив, що він, як платник єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування», знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької та Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р. Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зокрема, платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнено від сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції. Як платник єдиного соціального внеску позивач перебуває на обліку відповідача та фактично здійснює свою діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, оскільки згідно переліку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р місто Краматорськ включене до переліку проведення АТО.
З зазначених підстав позивач вважає себе звільненим від зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску, а винесене Рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач до суду не з'явився, був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Представником відповідача через канцелярію суду надані заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких зазначено, що ТОВ «КЗЕМ» 17 грудня 2014 року наданий засобами Е-mail звіт за листопад 2014 року (від 17.12.2014 № НОМЕР_1), в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску в сумі 95 267,42 грн. (а.с. 18). Відповідно наданого звіту за листопад 2014 року, в КОР платника за кодом платежу 71010000 за терміном сплати 22 грудня 2014 року нараховане зобов'язання у сумі 95 267,42 грн. (а.с.16). 08 квітня 2015 року ТОВ «КЗЕМ» погашена у повному обсязі недоїмка з єдиного соціального внеску в сумі 95 267,42 грн., однак, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464) та Інструкції №455, ДПІ у м. Краматорську складено рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за листопад 2014 року у сумі 19 617,48 грн. до ТОВ «КЗЕМ», а саме: штрафних санкцій у розмірі 9 526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пені в розмірі 10 090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки).
Відповідач у запереченнях наголошує, що роз'ясненнями Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року №13656/7/99-99-17-03-01-17 щодо однозначного тлумачення та застосування норм Закону №1669, зокрема: платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» №2464 від 8 липня 2010 року функції. Закон №1669 не скасовує обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закон №2464, а надає можливість платникам єдиного внеску на період проведення АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
У зв'язку з наведеним, вважає винесене рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску обґрунтованим та винесеним на підставі та в межах законодавства України. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення та клопотання про розгляд адміністративної справи без участі представника податкової інспекції, в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (скорочена назва - ТОВ «КЗЕМ») є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 37944275, юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.10-В (а.с.31-32). Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КЗЕМ» перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник податків за основним місцем обліку з 17 листопада 2011 року, категорія страхувальника - 111. (а.с.12 об.)
28 квітня 2015 року ДПІ у м. Краматорську прийнято спірне рішення № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу у розмірі 9 526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пені в розмірі 10 090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року на загальну суму 19 617,48 грн. (а.с.7, 15). 03 червня 2015 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначене рішення надійшло до ТОВ «КЗЕМ», про що на рішенні є відмітка про отримання (а.с.15, 17).
З матеріалів справи вбачається, що недоїмка по єдиному соціальному внеску за листопад 2014 року у розмірі 95 267,42 грн., сплачена позивачем у повному обсязі в квітні 2015 року, що не оскаржується сторонами та відображено в картці особового рахунку підприємства.(а.с.19-24)
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи” від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.
Законом України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом - Закон №2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 9 Закону №2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Наряду з викладеним, суд враховує наступне.
Як зазначено судом вище, ТОВ “КЗЕМ” значиться на обліку відповідача як платник єдиного внеску.
З зазначених підстав позивачем надано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якому самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску за листопад 2014 року, які несвоєчасно сплатив, у строки, визначені частиною 8 статті 9 Закону № 2464, зокрема, не пізніше 20 числа наступного місяця. (а.с.18)
Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Сторонами не заперечується факт самостійного декларування позивачем єдиного внеску за листопад 2014 року, а також факт несвоєчасної сплати, а отже, ця обставина не є спірною між сторонами і не підлягає доказуванню в силу приписів частини 3 статті 72 КАС України.
Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на час проведення антитерористичної операції.
Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669).
Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 9-4 такого змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Таким чином, пункт 9-4 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану лише за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.
Судом встановлено, що 05 листопада 2014 року за вихідним №263, позивач надав до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області заяву про звільнення від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення проведення АТО, про що є відмітка про отримання. (а.с.25). Тобто, заява подана позивачем не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, як визначено Законом №2464 для сплати зобов'язань по єдиному внеску.
Листом від 26 листопада 2014 року № 20/08/10/05-15-17-02 ДПІ у м. Краматорську надано відповідь на заяву ТОВ «КЗЕМ», якою відмовлено у задоволенні заяви.(а.с.26)
28 квітня 2015 року ДПІ у м. Краматорську прийнято рішення № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу у розмірі 9 526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пені в розмірі 10 090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року на загальну суму 19 617,48 грн. (а.с.7, 15)
Однак, сума недоїмки по єдиному внеску у розмірі 95 267,42 грн. повністю сплачена позивачем 8 квітня 2015 року та не оскаржується відповідачем.
Абзацом 2 статті 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 16 пункту 1 додатку до вказаного розпорядження м. Краматорськ Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.
Суд вважає неправомірним посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, згідно якого затверджений перелік населених пунктів, оскільки, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 26 січня 2015 року № 826/18327/14, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року залишене без змін. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30 жовтня 2014 року № 1053» визнано нечинним.
Як зазначено вище, позивач здійснює свою діяльність на території м. Краматорськ Донецької області.
Відповідно до частин 1-3 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
З зазначених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону №2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває.
Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивачем не надано у якості доказу сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України.
Суд звертає увагу, що за приписами частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду України.
Враховуючи положення статті 14-1 Закону України № 1669-VІІ, суд зазначає, що Торгово-промисловій палаті України дійсно надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини. Однак, частиною 2 зазначеної статті серед форс-мажорних обставин не визначено саме - “проведення антитерористичної операції”, тому дія сертифіката Торгово-промислової палати України може засвідчувати будь-які інші, перелічені в частині 2 статті 14-1 Закону України № 1669-VІІ обставини, а обставина проведення АТО у Донецькій області, де здійснює господарську діяльність позивач, крім судових рішень Окружного адміністративного суду м. Києва по адміністративним справам № 826/18327/14 та № 826/18330/14, якими визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р», також прямо встановлена указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р.
Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного внеску, оскільки у строк, передбачений Законом №1669, а саме 05 листопада 2014 року, тобто до виникнення зобов'язань зі сплати єдиного внеску за терміном сплати 22 грудня 2014 року, надав до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області заяву про звільнення від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а отже, у контролюючого органу не було підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафів та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску за листопад 2014 року.
Пунктом 9-4 розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зазначено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо прийняття рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Судом не приймаються до уваги посилання контролюючого органу на роз'яснення Державної фіскальної служби України, викладені у листі від 05 грудня 2014 року за № 13656/7/99-99-17-03-01-17, оскільки статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:
1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Лист Державної фіскальної служби України від 05 грудня 2014 року за № 13656/7/99-99-17-03-01-17 не має статусу закону чи підзаконного нормативно-правового акту, а отже, не є джерелом права.
Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 прийнято ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, що не є належним способом захисту прав позивача.
Отже, за приписами п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тобто, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання рішення контролюючого органу протиправним.
За таких обставин, рішення від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 прийнято ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу у розмірі 9 526,75 грн. (10% від своєчасно не сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та пені в розмірі 10 090,73 грн. (0,1% від суми недоїмки) за період з 23 грудня 2014 року по 08 квітня 2015 року на загальну суму 19 617,48 грн. є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З огляду на наведене, на підставі Податкового кодексу України, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, керуючись вимогами ст.ст. 4-15, 51, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 185-186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення № 0009921702/9258 від 28 квітня 2015 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 28 квітня 2015 року № 0009921702/9258 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 19 617,48 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (код ЄДРПОУ 37944275, юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.10-В) судові витрати з судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.
Повний текст постанови складено та підписано «16» липня 2015 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голошивець І.О.