23 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/4517/14
час прийняття: 15 год. 20 хв. категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Слісарчук Б.Я.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області до Приватного акціонерного товариства "Житомирльон", за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення 2891,32 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" заборгованість у сумі 2891,32 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, до Пенсійного фонду України за листопад-грудень 2014 року у розмірі 2891, 32 грн., яка відповідачем добровільно сплачена не була, а тому просить стягнути її у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.
Представник третьої особи в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв"язку з їх безпідставністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статуту Приватного акціонерного товариства "Житомирльон", затвердженого 29 квітня 2011 року та зареєстрованого 25 червня 2011 року (а.с.168-178), Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" засновано відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області згідно з установчим договором про створення і діяльність акціонерного товариства та наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області від 20 грудня 1995 року № 531 КАТ шляхом перетворення в процесі приватизації державного об'єднання "Житомирльон" у Відкрите акціонерне товариство "Житомирльон" відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна".
Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Житомирльон" 29 квітня 2011 року було прийнято рішення про зміну найменування на Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства". Приватному акціонерному товариству "Житомирльон" належать всі права та обов'язки, все нерухоме та рухоме майно, які належали Відкритому акціонерному товариству "Житомирльон".
Товариство є повним правонаступником прав і обов"язків державного об"єднання "Житомирльон".
Відповідно до частини 1 статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства", перетворенням акціонерного товариства визнається зміна організаційно-правової форми акціонерного товариства з його припиненням та передачею всього майна, прав і обов'язків підприємницькому товариству - правонаступнику згідно з передавальним актом.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 372, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство чи у приватне акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
За таких обставин судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" є повним правонаступником прав та обов"язків Відкритого акціонерного товариства "Житомирльон".
Судом встановлено, що колишньому працівникові товариства ОСОБА_3 була призначена пенсія 25.03.2008 року відповідно до вимог Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність". Право ОСОБА_3 на таку пенсію підтверджена постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2012 року по справі № 2-А-989/2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року (а.с.22-24).
Згідно з статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року (далі - Порядок № 372), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Наведеними правовими нормами визначено порядок фінансування різниці між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, залежно від форми власності (підпорядкованості) підприємства-роботодавця.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Оскільки, Приватне акціонерне товариство "Житомирльон" є правонаступником приватизованого державного об'єднання "Житомирльон", колишньому працівникові якого ОСОБА_3 була призначена пенсія відповідно до вимог Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", тому на відповідача покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право зазначений науковий працівник.
В судовому засіданні оглядалась пенсійна справа ОСОБА_3 з якої встановлено, що пенсійним фондом зараховано до його стажу державного працівника період роботи з 18.02.1980р. по 30.12.1989р. та з 02.01.2008р. по 19.02.2008р., а до стажу наукового працівника віднесено період роботи з 02.01.1990р. по 28.12.2007р., з 01.03.2008р. по 30.04.2010р. Загальний стаж роботи на державній службі склав 9 років 11 місяців 13 днів, а стаж наукового працівника - 20 років 27 днів. Відповідно пенсійним фондом розраховано, що стаж роботи як наукового працівника складає 66,94% , а стаж держслужби - 33,06% (а.с.191).
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Заборгованість за липень-серпень 2014 року у розмірі 2891, 32 грн. до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаного боргу підтверджується розрахунком суми заборгованості, повідомленням №2 від 15 січня 2014 року, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано.
Щодо зазначеного в письмових запереченнях відповідача про те, що час роботи ОСОБА_3 в галузі льоновиробництва не є науковим стажем, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на посадах генерального директора Житомирського обласного кооперативно-державного міжгосподарського об"єднання по виробництву, заготівлях та переробці льону "Житомирльонпром", а у зв"язку з реорганізацією на посаді генерального директора та голови правління ВАТ "Житомирльон".
Робота на цих посадах відповідає галузі науки за спеціальністю 05.18.03 - первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва, з якої йому присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук. За час роботи в галузі льоновиробництва позивач опублікував 12 наукових робіт.
Згідно довідки Пенсійного фонду ОСОБА_3 до стажу наукового працівника віднесено період роботи з 02.01.1990р.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що стаж роботи ОСОБА_3 в ВАТ "Житомирльон" підлягає до зарахуванню до наукового стажу та є достатнім для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на постанову КМУ №1826 від 13.12.2000 року, оскільки на момент призначення ОСОБА_3 спірної пенсії діяла постанова КМУ №372 від 24.03.2004 року "Про порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи".
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області заборгованість по відшкодуванню суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність" у розмірі 2891,32 грн. за липень-серпень 2014 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 27 липня 2015 р.