Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "16" вересня 2009 р. Справа № 12/723
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача не з"явився
від відповідача Христюк І.А.- дов. № 269 від 10.03.09р.
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут" (м.Харків)
до Відкритого акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (м.Радомишль)
про стягнення 829411,53 грн.
У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 829411,53 грн., з яких 95530,72 грн. - три відсотки річних, 733880,81грн. - інфляційні нарахування та судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових запереченнях на відзив відповідача (а.с. 103-106).
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив, з викладених у письмовому відзиві на позовну заяву мотивів (а.с.97-99).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Як зазначив позивач, 07.02.07р. між ТОВ "УПК-Харківзбут" (позивач) таВАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (відповідач) було укладено договір поставки № 06-02/07Хб (а.с. 10-13), на виконання якого, в період з 24.04.07р. по 07.08.07р. позивач поставив відповідачу товар (бочки КЕГ із нержавіючої сталі, ємністю 50л).
Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.14-34). Загальна вартість поставки склала 10380900,69 грн.
Відповідно до п.3.3. Договору відповідач зобов'язався сплачувати за товар, що поставлявся за даним Договором шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до банківських реквізитів на таких умовах:
- 5252465,48 грн. - до 15.05.07р.
- 3159918,83 грн. - до 25.05.07р.
- 1422055,69 грн. - до 01.07.07р.
Натомість, хоча вартість товару в повному обсязі була сплачена до звернення позивача до суду, однак з порушенням визначених Договором строків оплати, що підтверджується банківськими виписками та актами звірки, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 35-46).
Порушення відповідачем графіку розрахунків за Договором стала причиною звернення позивача до суду для стягнення в порядку ст. 625 ЦК України інфляційних в сумі 733880,81 грн. та річних в сумі 95530,72 грн. (а.с.47-50).
Відповідач, у письмовому відзиві на позовну заяву не заперечив факт поставки товару по Договору від 07.02.07р. (а.с.97-99) на суму 10380900,62 грн. Зазначив, що дати поставок і їх вартість, а також дати і суми платежів за поставлений товар відповідають наведеним у позовній заяві даним. Однак вказав, що затримка в оплаті товару пов'язана з простроченням своїх зобов'язань за Договором позивачем.
Вважає, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу інфляційні витрати та три відсотки річних, оскільки на момент звернення до суду у відповідача відсутній борг по основному зобов'язанню, а при проведенні відповідачем розрахунків за поставлений товар позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Позивач заперечив вищевказані твердження відповідача, зазначивши у письмових запереченнях на його відзив на позовну заяву (а.с. 103-106), що:
- часткова затримка в поставці товару дійсно мала місце, однак пов'язана вона з несвоєчасно проведеними відповідачем розрахунками;
- сторони мали виконувати свої зобов'язання за Договором одночасно;
- строки оплати взагалі не пов'язані зі строками поставки.
Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст. 609 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання сторін у справі виникли на підставі договору постачання №06-02/07-Хб від 07.02.07р. (а.с.10-13).
У відповідності до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму,
Сторони підтвердили факт укладання вказаного Договору на зазначених вище умовах та не заперечили факт порушення як строків проведення розрахунків, так і строків поставки товару (часткове).
При цьому як поставка, так і оплата були розділені на три етапи.
Так, згідно п. 3.3 Договору оплата за товар мала здійснюватись за наступним графіком:
- 5252465,48 грн. - до 15.05.07р. (що еквівалентно 7477 шт. бочок);
- 3159918,83 грн. - до 25.05.07р. (що еквівалентно 4498 шт. бочок);
- 1422055,69 грн. - до 01.07.07р. (що еквівалентно 2025 шт. бочок).
Однак всупереч умовам договору, всі розрахунки було здійснено пізніше встановлених Договором строків (кошти відповідач почав перераховувати з 17.07.07р. і сплатив у повному обсязі 27.12.07р.).
Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що постачання товару за даним Договором проводиться на умовах: DDP - склад покупця, розташований за адресою: м. Радомишль, вул. Миргород, 71. Постачання товару здійснюється згідно наступного графіка при виконанні умов оплати, що зазначені в п. 3.4 :
- 5000 шт. - 25.04.07р.
- 5000 шт. - 25.05.07р.
- 4000 шт. - 05.06.07р., що в грошовому виразі відповідно становить 3512300,00 грн; 3512300,00 грн.; 2809840,00 грн. Загалом: 9834440,00 грн.
Натомість, з дотриманням вказаних строків поставки, було поставлено відповідачу 3642 бочки, вартістю 2679643,98 грн. (накладні № Хс-0000185 від 24.04.07; № 0000186 від 24.04.07; № 0000189 від 25.04.07; № 0000190 від 25.04.07). Поставка 918 бочок по накладній Хс-0000195 відбулась з прострочкою на 2 дні - 27.04.07; решта товару поставлялась поза межами графіку з 11.06.07 по 07.08.07.
Отже при виконанні умов Договору, як зазначалося вище, мали місце і факт прострочки платежів і факт прострочки поставки товару, тобто порушення умов договору відбулося з боку обох сторін.
У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому слід зазначити, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
З огляду на викладене, право вимоги щодо сплати інфляційних та 3% річних може бути реалізовано лише в разі наявної заборгованості за уже отриманий товар та не може стосуватися передоплати, оскільки в останньому випадку з боку постачальника не мають місця жодні матеріальні втрати. В разі, якщо заборгованість за отриманий уже товар не мала місце, вимога про стягнення інфляційних та 3% річних є неправомірною.
Враховуючи викладене, виходячи з приписів ч.1 ст. 712 ЦК України, положень Договору та фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань, суд вважає, що правомірним буде здійснювати нарахування інфляційних та 3% річних, виходячи з графіку поставки товару і подальшої його оплати.
Однак позивач звернувся до суду про стягнення вищевказаних нарахувань, виходячи з порушення відповідачем саме графіку платежів і при цьому не врахував чи мала на той час місце заборгованість по поставці, та чи настав строк проведення розрахунків за отриманий товар.
Як вбачається з розрахунку позивача, інфляційні та 3% річних нараховано частково на суми, які можна розцінювати як попередню оплату. Однак діюче законодавством, зокрема ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачає зовсім інші наслідки невиконання обов"язку щодо попередньої оплати - застосування положень ст. 538 ЦК України
Проаналізувавши зміст укладеного сторонами Договору, оцінивши фактичне його виконання сторонами, виходячи з графіків проведення платежів та поставки товару, суд вважає, оскільки своєчасна поставка товару відбулась на суму 2679643,98 грн., оплата якого мала бути вчинена до 15.05.07, однак відбулась лише 17.07.09., прострочка в оплаті товару мала місце лише на суму 2679643,98 грн., тому саме на вказану суму правомірним є нарахування інфляційних та 3% річних.
За підрахунком суду інфляційні на вказану суму за період з травня по липень 2007 року становлять 113954,13 грн.; річні за період з 15.05.07 по 16.07.07 - 14095,66 грн.
Що ж стосується нарахування 3% річних та інфляційних на решту суми, яку відповідач зобов'язався сплатити згідно Договору, суд вважає вказані нарахування безпідставними, оскільки як поставка так і оплата проводилися сторонами без урахування вищевказаних графіків їх здійснення, тому строк проведення розрахунків слід визначати за правилами ст. 530 ЦК України.
У відповідності до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Натомість матеріали справи не містять такої вимоги щодо сплати решти вартості поставленого товару, поставка якого здійснювалася поза передбаченими Договором строками.
Враховуючи вищевикладене, у стягненні 81435,06 грн. 3% річних та 619926,68 грн. (всього - 701361,74 грн.) інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", 12200, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Микгород, 71, 05418365,
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Харківзбут", 62461, Харківська обл., Харківський р-н., м. Південне, вул. Ширшова, 22, код 34567182
- 113954,13 грн. інфляційних;
- 14095,66 грн. 3% річних;
- 7013,62 грн. витрат по сплаті держмита;
- 264,25 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Сікорська Н.А.
Дата підписання: 25 вересня 2009 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2,3 - сторонам