36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
07.07.2009 р. Справа №5/83
За позовом Дочірнього підприємства "ІЕК Україна", вул. Київська, 6-В, Вишневе, 08132
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ест плюс", вул. Довженка, 2-Е, Полтава, Полтавська область, 36002
про стягнення 103411,75 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Рудаков Р.Є.
від відповідача: не з'явився
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 103411,75 грн. боргу за договором № ДК-042 від 08.01.2008 року.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає.
Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, відзив на позов не надав. Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві та в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, інститут представництва в господарському процесі не обмежує сторони в залученні до участі в справах інших представників.
Крім того, статтею 69 ГПК України передбачено, що господарський спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення даного спору закінчується.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 08.01.2008р. між сторонами по справі укладено Договір поставки № ДК -042, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 93007,51 грн., про що свідчать видаткові накладні та довіреності ( в матеріалах справи).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов"язань, частково розрахувався за отриманий товар на суму 134,08 грн. Розмір заборгованості на момент подання позову становить 92873,43 грн.
Згідно п. 4.4 Договору позивачем за неналежне виконання зобов"язань нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розмір якої становить 9369,24 грн.
У відповідності з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.
Позивачем правомірно нараховано пеню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Три проценти річних з простроченої суми становить 1169,08 грн.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов"язання.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Задовольнити позов.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ест плюс" ( вул. Довженка, 2-Е, м. Полтава, Полтавська область, 36002; вул. Котляревського, 24, к. 21, м. Полтава; код ЄДРПОУ 34549163, МФО 331401, р/р 26003060073767 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтави) на користь Дочірнього підприємства "ІЕК Україна" (вул. Київська, 6-В, м. Вишневе, 08132; м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 32109430) - 92873,43 грн. боргу, 9369,24 грн. пені, 1169,08 грн. річних, 1034,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.