13 квітня 2009 р.
№ 48/151
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді суддів
Кривди Д.С., Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги
Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року
у справі
№48/151 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариств з обмеженою відповідальністю "Седа-Фарм "Аптека 7х7"
до
Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк"
третя особа
ТОВ "Нортон-Україна"
про
визнання недійсним договору,
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 19.03.2009 року вперше подану касаційну скаргу Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1було повернуто заявнику для приведення у відповідність до вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених п.5 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаргу було подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Вдруге подану касаційну скаргу Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2009р. повернуто без розгляду на підставі пункту 2 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу було подано безпосередньо до Вищого господарського суду України, тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 109 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим скарга надійшла без матеріалів справи, в тому числі без самого оскаржуваного рішення.
Втретє подана касаційна скарга Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1(вх. №4538) не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Згідно ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодек су України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Згідно зі статтею 3 згаданого Декрету із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано доказів сплати державного мита. В додатку до касаційної скарги відсутні посилання на те, що докази сплати державного мита скаржником додаються.
Вказані недоліки, допущені скаржником при повторному поданні касаційної скарги, згідно пункту 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Керуючись статтями 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 року у справі №48/151 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький