532/1193/15-ц
2/532/436/2015
Іменем України
27.07.2015 року м. Кобеляки Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді Тесленко Т.В.
з участю секретаря Климченко А.О.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
прокурора Мойсеєнко С. М.
представника третьої особи Панасенко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - служба у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, -
22 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначивши в позовній заяві, що вона є опікуном дитини відповідно до розпорядження голови Кобеляцької районної державної адміністрації № 10 від 20.01.2014 року.
Підставами для визнання ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_4 стало те, що мати малолітньої дитини, її рідна сестра ОСОБА_5 загинула ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок вбивства її чоловіком відповідачем у справі ОСОБА_2. Тим самим дитина була позбавлена батьківського піклування.
На теперішній час відповідач ОСОБА_2 засуджений вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2014 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі за умисне протиправне заподіяння смерті дружини ОСОБА_5 - матері малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вказаний вирок суду набрав законної сили та ним встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, спрямований проти прав та інтересів дитини, яка втратила рідну матір. Самі обставини вбивства, скоєного ОСОБА_2 свідчать про його жорстокість, нелюдяне ставлення до матері своєї рідної дитини. Вироком суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, металевим засобом з монтування коліс, умисно вбив дружину ОСОБА_5, нанісши не менше шести ударів в лобну ділянку голови, після цього закопав труп.
Окрім цього, перебуваючи на свободі, до скоєння злочину, під час спільного проживання із ОСОБА_5, ОСОБА_2, не приділяв уваги по вихованню та лікуванню дитини, яка має алергічну хворобу та астму, ухилявся від своїх обов'язків по вихованню та оздоровленню дитини, не надавав грошових коштів на її утримання, не приділяв належної уваги своїй дитині, мав згубну звичку зловживання алкогольними напоями та зраджував своїй дружині. Крім того він не піклувався про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не надавав дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяв засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу, не створював умов до отримання нею освіти.
Натомість мати створювала для своєї дитини всі необхідні умови для щасливого життя, виконувала всі обов'язки по вихованню та утриманню дитини, всіляко сприяла розвитку дитини.
З моменту взяття під варту ОСОБА_2 в листопаді 2013 року до теперішнього часу, малолітня ОСОБА_4, яка є рідною племінницею позивача, постійно проживає в її родині, фактично вона для позивача та її сім'ї є рідною дитиною, так як із сестрою в неї були дуже близькі стосунки. Позивач в шлюбі з чоловіком має двоє дітей - доньку ОСОБА_6, 2006 року народження та сина ОСОБА_7, 2010 року народження. З самого дня народження ОСОБА_4 та до теперішнього часу вона виховується поряд з ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Діти мають тісний моральний зв'язок, всі діти вважають себе рідними братом та сестрами, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відвідують одну школу, мають спільні інтереси у музиці та інших творчих напрямках. Позивач із чоловіком вважають ОСОБА_4 рідною дитиною та мають намір її усиновити. Її родина має всі матеріальні та побутові умови для виховання трьох дітей.
Позивач ОСОБА_1 просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення та в режимі відеоконференцзв'язку позовні вимоги позивача не визнав, пояснивши суду, що дійсно є винним в позбавленні життя матері своєї дитини ОСОБА_5, але від виконання своїх батьківських обов'язків він не ухилявся, любить свою доньку й просить суд не позбавляти його батьківських прав.
Представник третьої особи - служби в справах дітей Кобеляцької РДА Панасенко Т.Г. підтримала вимоги позивача ОСОБА_1, пояснивши, що наявні підстави для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2
Прокурор Мойсеєнко С.М. вважає, що суд має ухвалювати рішення на свій розсуд.
Суд, заслухавши сторони, прокурора Мойсеєнко С. М., перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 засуджений вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 05.03.2014 року за ч. 1 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі за умисне протиправне заподіяння смерті дружини ОСОБА_5 - матері малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 25-28).
Згідно розпорядження голови Кобеляцької районної державної адміністрації № 324 від 19.12. 2013 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування ( а.с. 17).
Розпорядженням голови Кобеляцької РДА № 10 від 20.01. 2014 року позивача ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4
Як пояснили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - відповідач не в достатній мірі приймав участь у вихованні та лікуванні дитини, не приділяв їй достатньої уваги, як батько, що також стверджується характеристиками з дитячого дошкільного закладу та із шкіл ( а.с.11-14).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він - ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
В абзаці 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Виходячи зі ст. 18 Конвенції з прав дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15,16 Постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Приймаючи до уваги відсутність доказів надання матеріальної допомоги відповідачем малолітній доньці, враховуючи агресивну поведінку останнього в сім'ї, а також те, що ОСОБА_2 скоїв вбивство матері дитини, суд вважає, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків щодо ОСОБА_4 та своїми діями завдав останній психологічної травми, що в майбутньому не сприятиме нормальному розвитку дитини.
Задовольняючи вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача, суд враховує, що це є крайнім заходом, однак, з урахуванням конкретних обставин справи та того, що встановлено і доведено винну поведінку відповідача як батька, вважає необхідним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що буде відповідати інтересам останньої.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що ст. 169 СК України надає право особам, позбавленим батьківських прав, звернутися до суду з позовом про їх поновлення.
З урахуванням вимог ч. 5 ст. 164 СК України копію рішення суду про позбавлення батьківських прав слід надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації ОСОБА_4 - Октябрському відділу реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 164,166 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, відносно дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. ( двісті сорок три грн. 60 коп.).
Копію рішення суду про позбавлення батьківських прав надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану - Октябрському відділу реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: