Київський районний суд м. Полтави
м. Полтава, пров. Хорольський, 6, 36034, (0532) 66-17-63
ЗО червня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Перепелиці Т.О.
За участю адвоката - ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 'А частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується, доповнення до позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім»єю, доповнення до позовної заяви про визнання права на успадкування квартири разом із спадкоємцем першої черги, -
26 березня 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на 'А частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується, посилаючись на те, що з 1991 року по 2008 рік включно вона з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім»єю в незареєстрованих шлюбних відносинах, вони вели спільне домашнє господарство, мали спільний бюджет. Разом святкували сімейні свята, що підтверджується сімейними фотографіями. 07.10.2008 року ОСОБА_4 помер, усі витрати по організації похорону вона взяла на себе, цей факт підтверджується наявним у неї свідоцтвом про смерть. За час спільного проживання вони нажили спільне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 26,4 кв.м (кімната площею 16,6 кв.м, кухня площею 3,0 кв.м, коридор 2,2 кв.м, веранда 4,6 кв.м) із земельною ділянкою розміром 13,83 кв.м, що знаходиться у спільному сумісному користуванні. Документи на дане майно були оформлені на ОСОБА_4 09 квітня 1999 року. Після його смерті відповідач, який являється сином померлого, відмовляється визнати її право власності на частину спільно нажитої квартири, за час спільного проживання з його батьком, шляхом переоформлення права власності на себе. Просила суд визнати її право спільної сумісної власності на1/2 частку квартиру №1, загальною площею 26,4 кв.м (кімната площею 16,6 кв.м, кухня площею 3,0 кв.м, коридор 2,2 кв.м, веранда 4,6 кв.м) із земельною ділянкою розміром 13,83 кв.м за адресою: м.Полтава, провулок Прядильний, 3 та виключити його з переліку майна, що успадковується.
24 липня 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з доповненнями до позовної заяви до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на 'А частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується. Просила суд встановити факт проживання однією сім»єю ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з 1991 року по 2008 рік.
21 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з доповненнями до позовної заяви до відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю та визнання права власності на ? частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується. Просила суд надати їй право на успадкування квартири №1, загальною площею 26,4 кв.м (кімната площею 16,6 кв.м, кухня площею 3,0 кв.м, коридор 2,2 кв.м, веранда 4,6 кв.м), що знаходиться за адресою: м.Полтава, провулок Прядильний, 3, разом із спадкоємцем першої черги.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала. Просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги визнають частково. Не заперечують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1.1, проживали однією сім»єю з 1991 року по 2008 рік. В задоволенні інших позовних вимог просили відмовити за безпідставністю.
Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, але надала суду клопотання, в якому просила слухати справу у її відсутності. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16.04.2010 року до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_7 державну нотаріальну контору.
Представник Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилася, але надала суду лист, в якому просила слухати справу у її відсутності. При винесенні рішення покладаються на розсуд суду. .
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника ГІП ПБТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_6 та представника Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори.
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_3, думку адвоката ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи №2о-17/09р., приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено і цієї обставини не заперечували сторони по справі, що ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з 1991 року по 2008 рік включно проживали однією сім»єю в квартирі АДРЕСА_2/1 в м.Полтаві, мали спільний побут, спільний бюджет і вели спільне господарство (а.с.27-28).
На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09.04.1999 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_3 (а.с.6). Технічний паспорт на вказану квартиру оформлено на ОСОБА_4 (а.с.7-11).
07 жовтня 2008 року ОСОБА_4 помер (а.с.5). Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_3.
Згідно листа Другої ОСОБА_7 державної нотаріальної контори від 20.08.2009 року №1421/01-13Б (а.с.44) після померлого 07 жовтня 2008 року ОСОБА_4, що проживав за адресою: м.Полтава, пров.Прядильний, 3, кв. 1 в нотаріальній конторі наявна спадкова справа №901 за 2008 рік. В спадковій справі є такі заяви: про прийняття спадщини згідно закону від сина - ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; про прийняття спадщини згідно закону від - ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
В своїй позовній заяві ОСОБА_2 просила суд визнати її право спільної сумісної власності на ? частку квартиру №1, загальною площею 26,4 кв.м (кімната площею 16,6 кв.м, кухня площею 3,0 кв.м, коридор 2,2 кв.м, веранда 4,6 кв.м) із земельною ділянкою розміром 13,83 кв.м за адресою: м.Полтава, провулок Прядильний, 3 та виключити його з переліку майна, що успадковується. Позивач 21.10.2009 року доповнювала свої позовні вимоги та просила суд надати їй право на успадкування квартири №1, загальною площею 26,4 кв.м (кімната площею 16,6 кв.м, кухня площею 3,0 кв.м, коридор 2,2 кв.м, веранда 4,6 кв.м), що знаходиться за адресою: м.Полтава, провулок Прядильний, 3, разом із спадкоємцем першої черги. Але в задоволенні даних позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні представник позивача стверджувала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживали однією сім»єю з 1991 року по 2008 рік. За час спільного проживання ними була придбана квартира АДРЕСА_3 і відповідно до частини 1 статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Але з даними твердженнями представника позивача ОСОБА_5 суд не може погодитись, оскільки матеріалами справи повно доводиться, що квартира АДРЕСА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло приватизована 09.04.1999 року ОСОБА_4 одноособово і згідно статті 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є його особистою власністю.
Статтею 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власник приватизованого житла має право розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Отже, спірна квартира не є об»єктом спільної сумісної власності і не може бути за позивачем визнано право власності на неї.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо успадкування даної квартири разом із спадкоємцем 1 черги.
Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
В судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_4 від першого шлюбу є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, судом встановлено, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_5 не надано суду доказів чому ОСОБА_2 повинна успадковувати спірну квартиру разом і спадкоємцем першої черги. Не заслуговують на увагу і нічим недоведені посилання представника позивача в доповненні до позовної заяви від 21.10.2009 року (а.с.59-60) на статтю 1259 ЦК України.
Частиною 2 статті 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцем тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні встановлено і це підтвердили свідки ОСОБА_8»єнко Н.А. та ОСОБА_9, що дійсно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1.1, проживали разом однією сім»єю з 1991 року по 2008 рік, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купували разом речі побутового вжитку. Свідки зазначали, ОСОБА_4 тяжкими хворобами не хворів, перебуваючи на пенсії працював, на утриманні у позивача не перебував, в безпорадному стані не знаходився. Отже, суду не надано доказів того, що тривалий час ОСОБА_2 опікувалася ОСОБА_4, матеріально його забезпечувала, надавала іншу допомогу, оскільки ОСОБА_4, через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підлягають задоволенню доповнення до позовної заяви ОСОБА_2 від 24.07.2009 року (а.с.27-28) про встановлення факту проживання однією сім»єю ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з 1991 року по 2008 рік. Але, як встановлено в судовому засіданні, даний факт сторонами по справі не оспорюється і тому підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1259, 1261, 1264 ЦК України, ст.ст.4-14, 60, 213- 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується, доповнення до позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім»єю, доповнення до позовної заяви про визнання права на успадкування квартири разом із спадкоємцем першої черги задовольнити частково.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину квартири та вилучення з переліку майна, що успадковується відмовити за безпідставністю.
Доповнення до позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім»єю з 1991 року по 07.10.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
В доповненні до позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на успадкування квартири разом із спадкоємцем першої черги відмовити за безпідставністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Т.В.Турченко