КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2-71/2010
Провадження № 71
22.11.2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Васильєвої Л.М.
при секретарі - Шелестіній О.А.
за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, представника Полтавської міської ради ОСОБА_5, представника ДП ЖЕП "Будівельник» ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства ЖЕП " Будівельник», Полтавської міської ради, Управління житлово - комунального господарства виконкому Полтавської міської ради, Комунального підприємства ЖЕО № 5 Полтавської міської ради, ОСОБА_3 про визнання наймачем за договором найму, реєстрації, визнання рішення та ордеру недійсним, визнання членом сім»ї наймача, визнання права на користування жилим приміщенням, реєстрації, визнання договору найму жилого приміщення недійсним , зняття з реєстраційного обліку та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, усунення перешкод в користуванні квартирою, вселенні,-
20 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання її наймачем за договором найму та реєстрації в квартирі АДРЕСА_1. Посилалась на те, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтава від 18 вересня 2008 року встановлений факт, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, який був наймачем квартири АДРЕСА_2 та вона з ним разом проживала в цій квартирі однією сім»єю.
13.08.2008року ОСОБА_7 помер , вона звернулась до відповідача з вимогою про укладення з нею договору найму на спірну квартиру, однак їй було відмовлено. Просила визнати її наймачем на квартиру АДРЕСА_3 та зареєструвати її за вказаною адресою.
14.01.2009року ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги, посилалась на те, що під час розгляду справи їй стало відомо що ЖЕП «Будівельник» прийняв рішення про виділення квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 та видав ордер на ім»я останньої 30.10.2008 року, хоча достовірно знав, що вона в цій квартирі проживає , що вона зверталась до ЖЕП «Будівельник» з заявою про укладання договору найму на квартиру, що справа розглядається у суді, отже даний факт не міг не бути невідомим ДП ЖЕП «Будівельник». Просила визнати рішення ДП ЖЕП « Будівельник» про виділення квартири АДРЕСА_5 Н.П. недійсним та визнати ордер № 28 від 30.10.2008 року виданий ДП ЖЕП «Будівельник» на квартиру АДРЕСА_6 недійсним.
28.09.2009року ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги та зазначала, що вона поселилась та проживала у спірній квартирі разом з ОСОБА_7 в якості члена його сім»ї та користувалась з ним усіма правами і несла усі обов»язки, що випливають з договору найму жилого приміщення відповідно до ст.64 ЖК України, просила визнати за нею право на користування квартирою № 187 по вул. Маршала Бірюзова 80 в м. Полтава як члена сім»ї померлого наймача ОСОБА_7, визнати договір найму жилого приміщення на спірну квартиру який укладений з ОСОБА_3 недійсним, зобов»язати ВГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири.
08.12.2008 року ОСОБА_3, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_1 з квартири № 187 по вулиці
Маршала Бірюзова, 80 в м. Полтава без надання іншого жилого приміщення. Посилалась на те, що відповідно до рішення адміністрації ДП ЖЕП «Будівельник» їй була виділена для проживання квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 та виданий ордер на зайняття цієї квартири. У цій квартирі до 13.08. 2008 року проживав ОСОБА_7, який помер, а тому на час прийняття рішення про виділення їй спірної квартири вона вважалась вільною. Вона зареєструвалась за адресою спірної квартири, уклала договір найму, а коли стала поселятись в квартирі, з»ясувалось, що там проживає ОСОБА_1, яка самовільно зайняла квартиру, замінила замки на вхідних дверях. Просила виселити ОСОБА_1 з спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.
08.01.2009 року ОСОБА_3 доповнила свої позовні вимоги, просила вселити її в спірну квартиру та зобов»язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в користуванні спірною квартирою.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, просили визнати ОСОБА_1 членом сім»ї наймача ОСОБА_7, визнати за ОСОБА_1 право на користування квартирою № 187 по вулиці Маршала Бірюзова, № 80 в м. Полтава, укласти з ОСОБА_1 договір найму на квартиру АДРЕСА_7 , зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_8, визнати недійсним рішення Державного підприємства ЖЕП « Будівельник» про надання квартири АДРЕСА_9 Н.П., визнати недійсним ордер № 28 від 30.10.2008 року на ім»я ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_10 , визнати недійсним договір найму на квартиру АДРЕСА_10 , що укладений з ОСОБА_3, зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_11. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 просили відмовити.
Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона з 1990 року проживала з ОСОБА_7 однією сім»єю, вела з ним спільне господарство, поселилась у спірну квартиру як член сім»ї ОСОБА_7, на запрошення ОСОБА_7, спільно з квартиронаймачем робила ремонту квартирі, користувалась квартирою та сплачувала комунальні послуги, проживає у квартирі і зараз та здійснює оплату комунальних послуг. Вона зверталась до ДП ЖЕП «Будівельник» з заявою про укладення з нею договору найму на спірну квартиру, повідомляла, що вона проживає в квартирі, але їй було відмовлено.
ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги повністю, просила зобов»язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в користування спірною квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири та вселити її в спірну квартиру.
Представник Полтавської міської ради просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити, пояснив, що ОСОБА_3 отримала ордер на квартиру на законних підставах.
Представник ДП ЖЕП «Будівельник» просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_3 не перебувала у них на обліку на отримання житла, ордер на квартиру був виданий арбітражним керуючим за заявою ОСОБА_3 Зазначив, що оскільки ОСОБА_7 помер, то квартира вважається вільною, вони видали тільки ордер на квартиру, ключі від спірної квартири ОСОБА_3 не видавали, не опечатували квартиру після смерті ОСОБА_8 Підтвердив, що ОСОБА_1 зверталась до них з заявою про укладання з нею договору найму на спірну квартиру, але їй було відмовлено.
Представник КП ЖЕО № 5 Полтавської міської ради у судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представник УЖКГ виконкому Полтавської міської ради у судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Київський РВ ПМУ ГУМВС України надав заяву про розгляд справи у їхню відсутність.
Керуючись ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, що не з»явились
Заслухавши сторони дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Судом встановлене наступне.
Квартира № 187 по вулиці Маршала Бірюзова в будинку № 80 в м. Полтава перебувала на балансі ДП ЖЕП «Будівельник», квартиронаймачем цієї квартири був ОСОБА_7, який помер 13 серпня 2008 року.
Із акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність від 4 листопада 2008 року ( т. 1 а.с. 29-31 ) вбачається , що ДП ЖЕП « Будівельник» передав у комунальну власність житловий будинок по вул. Маршала Бірюзова, 80 , а виконком Полтавської міської ради на підставі розпорядження від 14.01.1008 року № 15-р прийняв житловий будинок № 80 по вулиці Маршала Бірюзова в м. Полтава .
Із ордеру № 28 від 30 жовтня 2008 року , що виданий на спірну квартиру на ім»я ОСОБА_3, вбачається, що їй надано право на заселення квартири № 187 по вул. Маршала Бірюзова в житловому будинку № 80 в м. Полтава ( т. 1 а.с. 35).
Із довідки ( виписки з домової книги про склад сім»ї та прописку), ГЖЕД № 12 м. Полтави, що видана на ім»я ОСОБА_3 вбачається, що вона зареєстрована в квартирі № 187 в будинку № 80 в м. Полтава (т. 1 а.с. 36).
Із акту приймання-передачі документації по житловому будинок по вул. Маршала Бірюзова, 80 в м. Полтава, що укладений 10.11.2008 року між ДП ЖЕП « Будівельник» та ГЖЕД № 12 вбачається ДП ЖЕП « Будівельник» передав, а ГЖЕД № 12 м. Полтави прийняв технічну документацію по житловому будинку по вул. Маршала Бірюзова, 80 в м. Полтава.( т. 1 а.с. 93).
Наказом № 115 від 11.11.2008 року ГЖЕД № 12 поставив на баланс житловий будинок № 80 по вулиці Маршала Бірюзова, 80 в м. Полтава. ( т. 1 а.с. 94) .
Із листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 02.10.2009 року №-1-17\07\2434 вбачається що будинок № 80 по вулиці Маршала Бірюзова в м. Полтава знаходиться на балансі КП ЖЕО № 5 Полтавської міської ради та має статус гуртожитку.( т. 1 а.с. 156).
Разом з тим, із пояснень представника ЖЕП «Будівельник», відповідача ОСОБА_3 свідка ОСОБА_9 вбачається, що квартири в будинку № 80 по вул. Маршала Бірюзова в м. Полтаві передавились у власність громадян на підставі ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду».
Так свідок ОСОБА_9 пояснила у суді, що вона купила свою квартиру в цьому будинку в 2003 році , договір купівлі-продажу був оформлений нотаріально, так як попередній власник мав цю квартиру у власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане Відділом приватизації житла ДП ЖЕП « Будівельник».
ОСОБА_3 надала суду свідоцтво про право власності на житло від 12.11.1997 року видане Відділом приватизації житла ДП ЖЕП « Будівельник», з якого вбачається, що їй та її сину на підставі ЗУ України « Про приватизацію державного житлового фонду» передана квартира АДРЕСА_12,80 в м. Полтава.
Отже виходячи з аналізу вищевказаних доказів вбачається, що ДП ЖЕП « Будівельник», на балансі якого, на час видачі ордеру ОСОБА_3, перебував житловий будинок № 80 по вулиці Маршала Бірюзова в м. Полтави та він розпоряджався ним як житловим будинком, а не як гуртожитком.
На користь такого висновку суду свідчить ч. 2 ст. 2 ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду» яка містить вимоги про те, що не підлягають приватизації кімнати в гуртожитках.
Оскільки на час видачі ордеру ОСОБА_3 вказаний будинок був гуртожитком, то підстави, на яких виданий ордер ОСОБА_3 не відповідають вимогам закону, а тому такий ордер визнається судом недійсним.
Відповідно до розділу II Примірного положення про гуртожитки жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі такого рішення громадянинові видається спеціальний ордер, який єдиною підставою для вселення в надану жилу площу. Зразок спеціального ордеру міститься в додатку до Примірного положення про гуртожитки. Ордер може бути виданий тільки на вільну жилу площу.
Такі ж норми містяться в ст. 129 ЖК України.
Як вбачається із спірного ордеру, він виданий не на підставі рішення адміністрації, а на підставі заяви ОСОБА_3
Із довідки ДП ЖЕП « Будівельник» вбачається, що ОСОБА_3 на черзі на отримання житла в ДП ЖЕП « Будівельник» не перебувала ( т. 2 а.с. 17).
Із заяви ОСОБА_3 про надання їй спірної квартири вбачається, що вона адресована директору ДП ЖЕП « Будівельник» , який на її заяві написав оформити поселення у звільнену квартиру № 187 ( т. 2 а.с. 58), тоді як відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.02.2007 року ( а.с. 56 том 2) ДП ЖЕП « Будівельник» перебуває у стадії санації та арбітражним керуючим призначений Плеханов І.0 .
Статтею ст. 17 п. 4 ЗУ « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією.
Зазначеною ухвалою Господарського суду Полтавської області зазначено, що керівником санацією боржника призначений Плеханов І.0. з усіма повноваженнями згідно ст. 17 ЗУ « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , яка не передбачає його право одноособово вирішувати питання про надання житла.
Відповідно до виписки із протоколу № 17 спільного засідання адміністрації та комітету профспілки ЗАТ « Полтавахіммашбуд» ОСОБА_3 перебуває на обліку на отримання житла в ЗАТ « Полтавахіммашбуд», станом на 01.09.2006 року була друга на черзі на отримання житла, після ОСОБА_7
ЗАТ « Полтавахімміашбуд» відповідно до інформації Головного управління статистики у Полтавській області від 14.09.2010 року значиться в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій ( т.2 а.с. 50), отже ордер на поселення ОСОБА_3 в гуртожиток повинен був видаватись тією організацією, де ОСОБА_3 перебуває па обліку.
Більш того на час видачі ордеру спірна квартира не була вільною, в ній проживала ОСОБА_1, яка звернулась до ДП ЖЕП « Будівельник» з заявою про укладання з нею договору найму жилого приміщення на спірну квартиру, а потім і до суду.
У судовому засіданні представник ДП ЖЕП « Будівельник» та ОСОБА_3 підтвердили, що ключі від спірної квартири ОСОБА_3 .П. не надавались , також не перевірялась та обставина чи є вільною квартира на яку видається ордер. Отже посилання ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_1 самовільно зайняла спірну квартиру та змінила замок на вхідних дверях є надуманими та неспроможними так як вона ключі не отримувала, в квартиру не заходила і не могла знати які замки були в квартирі раніше, а які зараз.
Якщо ДП ЖЕП « Будівельник» надав ордер ОСОБА_3 як на зайняття квартири в жилому будинку, то він також виданий незаконно.
Із норм ч. 1 ст. 5 ЖК України вбачається, що відомчий житловий фонд відноситься до державного житлового фонду.
Стаття 52 ЖК України передбачає порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду, який також не був витриманий при наданні ордеру на зайняття спірного житлового приміщення ОСОБА_3
Оскільки ордер № 28 від 30.10.2010 року визнається судом недійсним, то визнається недійсними договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 10 грудня 2008 року, що укладений ГЖЕД № 12 м. Полтави та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_13 недійсним, а ОСОБА_3 підлягає зняттю з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири.
У зв»язку з визнанням ордеру недійсним не можуть бути задоволені позовні вимоги ОСОБА_3
Щодо інших позовних вимог ОСОБА_1 то суд приходить до наступних висновків.
Оскільки рішення адміністрації та профспілкового комітету про надання ОСОБА_3 житлового приміщення не приймалось, то відсутній предмет спору з приводу визнання такого рішенням незаконним.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 поселилась в квартиру АДРЕСА_13 як член сім»ї наймача ОСОБА_7
Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 з 1992 року
проживалау спірній квартирі разом з наймачем ОСОБА_7 однією сім»єю, вела з ним спільне господарство.
Свідок ОСОБА_10 пояснила у судовому засіданні, що вона матір покійного ОСОБА_7, що їй достовірно відомо, що її син проживав однією сім»єю з ОСОБА_1 в спірній квартирі, вони разом приїздили до неї в село, допомагали їй, а вона приїзджала в спірну квартиру до сина, бачила там ОСОБА_1 та знала, що це жінка її сина.
Свідок ОСОБА_11, брат покійного ОСОБА_7, також підтвердив, що ОСОБА_1 проживала у спірній квартирі разом з братом як жінка, дбала про нього та вела господарство. Він постійно підтримував з ними зв»язок, часто бував у них в гостях.
Свідок ОСОБА_13 пояснила у судовому засіданні, що купила квартиру у спірному будинку в 2003 році, з цього часу проживає в будинку і з часу її поселення в квартирі № 187 проживала ОСОБА_1 з ОСОБА_7 , вона навіть не знала, що вони офіційно не зареєстровані, всі вважали їх чоловіком та дружиною. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 продовжує проживати у спірній квартирі.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона придбала квартиру у спірному будинку у 2003 році, в якій з цього часу проживає та має спільний коридор з ОСОБА_1. Пояснила, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_7 в спірній квартирі як чоловік і жінка і ніхто в будинку навіть не знав, що шлюб між ними не зареєстрований. Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 залишилась проживати в спірній квартирі.
Та обставина, що ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 та проживала однією сім»єю з 1990 року встановлена рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18 вересня 2009 року.
Надані ОСОБА_1 квитанції про оплату комунальних послуг за попередні роки також свідчать про те, що вона проживала за вказаною адресою разом з ОСОБА_7, оскільки майже всі квитанції заповнені нею особисто.
Отже ОСОБА_1 проживаючи з ОСОБА_7 однією сім»єю з 1990 року поселилась в спірну квартиру як член сім»ї наймача та придбала право на користування цим жилим приміщенням як член сім»ї наймача, відповідно до вимог ст. 64 ЖК України.
Оскільки наймач жилого приміщення помер, то відповідно до вимог ст. 106 ЖК України договір найму на жиле приміщення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 ЖУ України повинен бути укладений з членом сім»ї наймача, а отже з цих підстав ОСОБА_1 підлягає реєстрації за адресою спірної квартири.
Та обставина, що ОСОБА_1 раніше була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 не може бути підставою для відмови в задоволенні її позовних вимог.
Вказана квартира дійсно надавалась ОСОБА_1 в 1979 році на неї та членів її сім»ї. Квартира має жилу площу 29.5 кв.м, але в ній проживали та були зареєстровані 6 осіб, а після зняття ОСОБА_1 з реєстрації залишилось проживати та бути зареєстрованими 5 чоловік, отже підстав вважати, що ОСОБА_1 забезпечена житловою площею у нормах визначених діючим законодавством та зберігала за собою право на користування зазначеним житлом у суду немає.
Керуючись ст.. 5, 37, 39, 52, 58, 59,64, 106 ЖК України, розділу 11 Примірного положення про гуртожитки, ст., ст. 10, 11,60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 членом сім»ї наймача та визнати за нею, як за членом сім»ї наймача, право на користування квартирою № 187 по вулиці Маршала Бірюзова,
№ 80 в м. Полтава .
Зобов»язати Комунальне підприємство «ЖЕО №5» Полтавської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму на квартиру АДРЕСА_13.
Зареєструвати ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_14.
Визнати ордер № 28 від 30 жовтня 2008 року, який виданий Держаним підприємством ЖЕП « Будівельник» на ім»я ОСОБА_3 на зайняття квартири АДРЕСА_13 недійсним.
Визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 10 грудня 2008 року, що укладений ГЖЕД № 12 м. Полтави та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_13 недійсним.
Зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_15 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий Л.М.Васильєва