13 квітня 2009 р.
№ 12/18/4733
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В. - доповідач,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Хмельницький
на
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.09
у справі
господарського суду Хмельницької області №12/18/4733
за позовом
Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю "Стар", м. Хмельницький
до
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
третя особи,
яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця", м. Київ
про
стягнення 11 500,00грн.
за зустрічним
позовом СПД ОСОБА_1
до
Українсько-турецького ТОВ "Стар"
треті особи,
які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом 1. Приватне підприємство "Ікіо", м. Хмельницький 2. Хмельницьке регіональне відділення Фонду державного майна у Хмельницькій області,
про
стягнення 84 320,00грн.
за участю представників сторін:
від Українсько-турецького ТОВ "Стар" -Лучковський В.В., Їлдиз Садик,
від СПД ОСОБА_1 -не з'явилися,
від Державного ТГО "Південно-західна залізниця" -не з'явилися,
від ПП "Ікіо" -не з'явилися,
від Хмельницьке РВ ФДМ у Хмельницькій області -не з'явилися.
Рішенням господарського суду Хмельницької області (суддя Шпак В.О.) від 15.07.08 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Українсько-турецького ТОВ "Стар" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 16 725грн. заборгованості та відповідні судові витрати. В стягненні 67 595грн. відмовлено.
Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Ляхевич А.А., Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) переглянув вказане рішення і постановою від 05.02.09 змінив його, задовольнивши первісний позов і відмовивши в задоволенні зустрічного позову.
Приватний підприємець ОСОБА_1просить постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників Українсько-турецького ТОВ "Стар", Вищий господарський суд України,
Українсько-турецьким ТОВ "Стар" заявлено позов до СПД ОСОБА_1про стягнення 11 500грн.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що в квітні 2004 року він надав відповідачу вказані кошти для виконання ремонтних робіт, однак відповідач не здійснив для нього ніяких робіт, тому безпідставно набуті ним кошти просить повернути.
СПД ОСОБА_1заявив до Українсько-турецького ТОВ "Стар" зустрічний позов (з урахуванням доповнення) про стягнення 84 320грн.
Зустрічні позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідачу за зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом на підставі договору суборенди №8 від 01.02.04 передано приміщення кафетерію-магазину площею 287кв.м., що знаходиться по вул. Зарічанській, однак відповідач за зустрічним позовом орендні платежі здійснює несвоєчасно і не в повному обсязі в наслідок чого у нього створилась заборгованість на суму 22 300грн. Крім того, на підставі згаданого договору йому нараховано 53 520грн. пені.
За твердженням зустрічного позивача, відповідач за зустрічним позовом заборгував йому ще 8 520грн. за виконані ним ремонтні роботи.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, господарський суд Хмельницької області не навів чіткого обгрунтування цьому, а лише зазначив, що позивач не обгрнутовано стверджує, що кошти ним сплачені безпідставно, оскільки із розрахункових квитанцій ЕААВ №907985 від 27.04.04 на суму 8 000грн., ЕААВ №907986 від 29.04.04 на суму 3 000грн., ЕААВ №907987 від 30.04.04 на суму 500грн. вбачається, що ним кошти перераховувались відповідачу за ремонтні роботи. Крім того, зазначено в рішенні, між позивачем та відповідачем були наявні договірні відносини, а саме, відносини стосовно оренди майна.
Який взаємозв'язок між орендою майна і сплаченими позивачем коштами за ремонтні роботи, в рішенні не зазначено.
Слід зазначити, що місцевий суд не дав оцінки твердженням первісного позивача, що він по усній домовленості попередньо сплатив відповідачу за ремонтні роботи, однак відповідач ці роботи не виконав, тому позивач і просить повернути йому згадані кошти.
Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд навів суперечливі обгрунтування.
Зокрема, в рішенні зазначено, що відповідач за зустрічним позовом орендував спірне приміщення на підставі договору від 01.01.01, укладеним ним з Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця", і цей договір продовжував діяти і в 2004 році.
Разом з тим, в рішенні стверджується, що на той самий об'єкт було укладено і договір суборенди від 01.02.04 між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом, а оскільки цей договір не визнаний недійсним, то позивач за зустрічним позовом має право вимагати від відповідача за зустрічним позовом здійснювати орендні платежі за спірний об'єкт.
Але наявність договору оренди на той самий об'єкт не позбавляє орендодавця за згаданим договором (договір від 01.01.01) також заявити відповідний позов про стягнення орендних платежів від відповідача за зустрічним позовом.
Задовольняючи позов в частині стягнення орендних платежів на суму 16 725грн., місцевий господарський суд не зазначив, чому він відмовляє в іншій частині, адже позов про стягнення орендних платежів заявлено на суму 22 300грн.
Житомирський апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду Хмельницької області про те, що договір від 01.01.01, укладений між первісним позивачем та Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця", на день виникнення даного спору діяв.
Однак, апеляційна інстанція не погодилась з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності укладення договору суборенди від 01.02.04 між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом, оскільки позивач за зустрічним позовом не надав доказів отримання спірного приміщення в оренду. Тобто, не надав доказів наявності у нього права на укладення договору суборенди.
З урахування зазначеного, апеляційна інстанція відмовила в задоволенні зустрічного позову, в частині стягнення орендних платежів та пені за несвоєчасне здійснення орендних платежів.
Що стосується первісного позову про повернення 11 500грн. безпідставно отриманих коштів та зустрічного позову про стягнення 8 500грн. за недоплату за виконані ремонтні роботи, то апеляційна інстанція також погодилась з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач за зустрічним позовом не надав доказів виконання ним для відповідача за зустрічним позовом ремонтних робіт, тому в цій частині відмову в задоволенні позову місцевим господарським судом визнав обгрунтованою.
З цих самих підстав апеляційна інстанція задовольнила і первісний позов.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, первісний позивач надав докази того, що він сплатив за ремонтні роботи відповідачу за первісним позовом 11 500грн. Однак цей відповідач не надав доказів виконання ним ремонтних робіт для первісного позивач на вказану суму.
За таких обставин апеляційна інстанція, пославшись на ст. 33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обгрунтовано зобов'язала відповідача за первісним позовом повернути безпідставно набуті кошти.
З огляду на вказане, підстав для задоволенні касаційної скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.09 у справі №12/18/4733 господарського суду Хмельницької області залишити без змін, а касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан