Справа № 526/1498/15-ц
Провадження № 2/526/688/2015
24 липня 2015 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Тищенко Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Гадяцької РДА про визначення місця проживання дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання з ним дитини, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
До позовної заяви позивачем також додана копія рішення Гадяцького районного суду від 29.04.2014 року, відповідно до якого значиться, що позивачем по справі ОСОБА_4, яка після розірвання шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_2, у позовній заяві про розірвання шлюбу з ОСОБА_1, ставилося питання щодо визначення місця проживання їх дитини. Даним рішенням суду місце проживання сина ОСОБА_5 було визначено з матір'ю ОСОБА_2
Рішення суду від 29.04.2014 року ОСОБА_1, який був відповідачем по справі, не оскаржувалося та набрало законної сили.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення, що набрало законної сили про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як вбачається із рішення від 29.04.2014 року, вимога про визначення місця проживання дитини, була предметом розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1
У разі, якщо позивач вважав рішення суду незаконним чи необґрунтованим, він мав право оскаржити це рішення в установленому законом порядку, а не звертатися до суду з позовними вимогами, що вже були предметом розгляду, та відносно яких постановлено рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно ст. 122 ЦПК України, підставою для відмови у відкритті провадження є тотожність позовів, яка означає, що вони мають однаковий предмет, підстави і суб'єктивний склад. Зберігається тотожність і у випадку, коли предмет та підстава позову залишаються незмінними, а сторони помінялися місцями, що є в даній ситуації.
Предметом позову є його частина, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.
Підставою позову є частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).
Згідно практики Верховного Суду України - підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.
Змістом позову повинна бути частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права, тобто вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Статтею 31 ЦПК України передбачено, що до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, тобто одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається, а якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, це є новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до норм ЦПК, і одночасно - як відмова від раніше заявлених вимог.
Предметом позову, заявленого ОСОБА_1, є вимога, яка була предметом розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до позивача про розірвання шлюбу.
Підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є інші обставини, ніж ті що були при розгляді попередньої справи, а саме, як зазначає позивач у своєму позові, виїзд відповідачки за кордон, відомості про підтвердження чого відсутні, як і відсутні відомості щодо доцільності проживання малолітньої дитини саме з позивачем, оскільки відсутній висновок органу опіки та піклування щодо цього.
Таким чином, дані обставини є такими, що тягнуть за собою зміну як предмету так і підстави позову, що є недопустимим.
Враховуючи, що матеріально-правова вимога визначає процесуальну форму захисту, тобто змісту позову, а також ті обставини, що не допускається одночасна зміна як предмету так і підстав позову, а також наявність рішення суду про той самий предмет позову, яке набрало законної сили, тому ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті провадження за його позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, а також роз'яснити право на звернення до суду з позовом, який повинен мати інший предмет, а саме - зміну визначеного місця проживання малолітньої дитини.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1, сплачену в Гадяцькому відділенні Полтавського ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк», згідно квитанції від 11.09.2014 року, суму коштів на оплату судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп. на р/р 31212206700032, код одержувача 37937713, отримувач УДКСУ в Гадяцькому районі, МФО 831019.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Л. І. Тищенко