Номер провадження: 11-кп/785/776/15
Номер справи місцевого суду: 496/2578/14-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
21.07.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160250000501 від 07.04.2014 року за апеляційною скаргою прокурора та обвинуваченогона вирок Біляївського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З ОСОБА_8 стягнуто на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 6797,85 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень
Вироком місцевого суду ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за заподіяння ОСОБА_7 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Вказане кримінальне правопорушення обвинувачений скоїв за наступних обставин.
07 квітня 2014 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку №7, на вулиці Горького, м. Біляївка, Одеської області, на ґрунті виниклих особистих неприязних стосунків з ОСОБА_7 , навмисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості, почав наносити численні удари руками та ногами по тілу останньої, чим заподіяв потерпілої ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, синців обох очей, забій поперекового відділу хребта, які, відповідно до висновку експерта №131 від 06.05.2014 року, могли утворитися від дії твердих тупих предметів, як з обмеженою, так і з переважною поверхнею, можливо при ударі об такі, не виключено їх заподіяння від ударів кулаками, руками і т.д. нападаючої людини.
Наявні ушкодження у громадянки ОСОБА_7 у вигляді:
- синців повік обох очей, забиття поперекового відділу хребта спричинили незначні наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
- закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа викликали розлад здоров'я в межах від 6-ти до 21-го дня і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Давність тілесних ушкоджень відповідає часу встановленим матеріалами справи, тобто 07.04.2014 року. ОСОБА_7 було завдано не менше 3-х ударів тупим твердим предметом, слід вважати, що вони виникли внаслідок цілеспрямованих ударів тупим предметом. Менш імовірно утворення таких ушкоджень при одноразовому падінні з положення стоячи на горизонтальну поверхню.
Не погодившись із вироком суду, обвинувачений подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 6 797,85грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000. грн. на користь потерпілої ОСОБА_7 , та стягнути з нього матеріальні збитки в сумі 2 475 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 500грн.
Прокурор, будучи не згодним з вироком суду, також подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що в журналі судового засідання від 24.02.2015 відображено, що після останнього слова обвинуваченого суд видалився до нарадчої кімнати, а звукозапис було завершено. Далі з матеріалів кримінального провадження вбачається, що більше аудіо фіксація в цьому провадженні не здійснювалася та журнал судового засідання не вівся.
Наведена обставина, на думку прокурора, унеможливлює перевірку подальших дій суду першої інстанції, а саме чи проголошувалося прилюдно судове рішення та чи роз'яснювався зміст цього рішення та порядок його оскарження.
Неповне фіксування судового процесу, як стверджує прокурор в своїй апеляційній скарзі, потягло за собою порушення вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, якою передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Крім того, прокурор наполягає в апеляційній скарзі на те, що згідно вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо, зокрема, у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Таким чином, невиконання судом вимог ч. 4 ст. 107 та ст. 108 КПК України, на думку прокурора, призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що згідно п. 1 ч. 1 ст.415, ч.1 ст.412, п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України тягне безумовне скасування вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляційну скаргу, потерпілу, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню з призначенням нового судового розгляду у тому ж суді в іншому складі суду, за наступних підстав.
Згідно положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Таким чином, положення зазначеної статті закону визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Статтею 370 КПК України закріплено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Відповідно до ст.404 КПК України судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий в судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Між тим, як вбачається з журналу судового засідання від 24.02.2015, після останнього слова обвинуваченого суд видалився до нарадчої кімнати, а звукозапис було завершено. Більше аудіо фіксація в цьому провадженні не здійснювалася, журнал судового засідання не вівся. Наведена обставина унеможливлює перевірку подальших дій суду першої інстанції, а саме чи проголошувалося прилюдно судове рішення та чи роз'яснювався зміст цього рішення та порядок його оскарження.
Неповне фіксування судового процесу потягло за собою порушення вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, якою передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Згідно з вимогами п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суду приходить до висновку, що невиконання судом вимог ч. 4 ст. 107 та ст. 108 КПК України призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що згідно ч.1 ст.412, та п. 7 ч. 2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст.415 КПК України тягне безумовне скасування вироку, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України колегія суддів з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити у повному обсязі.
Вирок Біляївського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2015 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України - скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3