Справа № 521/7997/15-ц
№пр.2/521/3891/15
25 червня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Буран О.М.
при секретарі - Янкул Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ПроКредитБанк» про зняття арешту з майна, суд
Представник позивача звернулася до суду з позовом до Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та просить зняти арешт з майна боржника та заборону на його відчуження, накладені постановою державного виконавця Першої державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси АН № 392741 від 14.04.2009 року на квартиру АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказала, що ЗАТ «ПроКредитБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 15 травня 2008 року Малиновський районний суд м.Одеси постановив заочне рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили. Виконавчий лист № 2-1667/08 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 23657,10 гривень з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надіслано до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на примусове виконання. На підставі виконавчого листа № 2-1667/08 було відкрите виконавче провадження за № В-7/98. Постановою АН № 392741 від 14.04.2009 року Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в межах примусового виконання виконавчого листа № 2-1667/08, було накладено арешт на майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 02 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до КП ДЄЗ « Малиновський», Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстрації, за позовом прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів дарування та купівлі-продажу - в задоволені позову ОСОБА_2 - було відмовлено; позов Прокуратури Малиновського району м.Одеси, діючої в інтересах ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 19.02.2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Таким чином, сторони були приведені в первинний стан.
Позивач, ОСОБА_1 приватизував дану квартиру і 19 липня 2007 року отримав Свідоцтво про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ОМР, зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 3-25894, але не зареєстрував дане Свідоцтво в КП « ОМБТІ та РОН». В з'язку з втратою оригінала Свідоцтва про право власності на житло, позивач звернувся до органу приватизації та отримав дублікат Свідоцтва про право власності, але зареєструвати дану квартиру в реєстраційної служби не має можливості, тому як на неї накладено арешт.
Представник позивача звернулася до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, щодо зняття арешту з квартиру АДРЕСА_1, тому як власник квартири не в змозі розпорядитись своїм майном. Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції позивачу було надано відповідь, що арешт було накладено постановою відділу АН №392741 від 14.04.2009 року при примусовому виконанні виконавчого листа виданого Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «ПроКредитБанк» у розмірі 24 189,97 грн. Виконавче провадження завершено державним виконавцем відділу у 26.04.2010 року. У зв'язку з тим, що архівні виконавчі провадження за 2010 рік знищені за закінченням терміну їх зберігання, встановити підстави завершення та вирішити питання щодо зняття арешту з майна не виявляється можливим.
Станом на теперішній час, виконавче провадження по виконанню відповідного виконавчого документу закрите, матеріали виконавчого провадження знищено, відповідно до порядку роботи з документами в органах державної виконавчо їслужби. Однак при цьому органами ДВС не вирішено питання про зняття арешту з вказаного майна. У зв'язку з викладеним, з метою відновлення свого порушеного права, представник позивача звернулась з даним позовом до суду.
Представник позивача надала до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити та розглянути справу за її відсутності.
Представник Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, повідомлений судом належним чином про розгляд справи, причини неявки суду не повідомив.
Представник Приватного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», сповіщений належним чином, у судове засіданні не з*явився.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, прийнявши до уваги виниклі обставиниі підстави звернення в суд, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задооволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповілно до ч.1ст.11 ЦПК України. суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Судом було встановлено, що Постановою АН № 392741 від 14.04.2009 року Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби в межах примусового виконання виконавчого листа № 2-1667/08, було накладено арешт на майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: на квартиру АДРЕСА_1.
Постанову було винесено в межах примусового виконання виконавчого листа № 2-1667/08, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення коштів в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «ПроКредитБанк» у загальному розмірі 24 189,97 грн.
Відповідно до листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-1667/08, виданого Малиновським районним судом м. Одеси знищено за закінченням терміну зберігання.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 02 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до КП ДЄЗ « Малиновський», Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні власністю та зняття з реєстрації, за позовом прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів дарування та купівлі-продажу - в задоволені позову ОСОБА_2 - було відмовлено; позов Прокуратури Малиновського району м.Одеси, діючої в інтересах ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі, а саме: визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 19.02.2003 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Таким чином, сторони були приведені в первинний стан.
На підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 19.07.2007 року та Розпорядження органу приватизації від 19.07.2007 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1.
В з'язку з втратою оригінала Свідоцтва про право власності на житло, позивач звернувся до органу приватизації та отримав дублікат Свідоцтва про право власності, але зареєструвати за собою право власності на вказане нерухоме майно не має можливості, тому як на квартиру накладено арешт.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
В порушення вищевказаної правової норми, вжиті державним виконавцем вжиті заходи при закритті виконавчого провадження скасовані не були, у зв'язку з чим позивач не має можливості розпоряджатися своєю власністю. Тому суд приходить до висновку, що скасування накладеного арешту є належним способом захисту права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так, за ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Так, за ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та зняття арешту з майна.
Керуючись ст.ст. 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст..ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ПроКредитБанк» про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з майна та заборону на його відчуження, накладені Постановою державного виконавця Першої державної виконавчої служби у Малиновському районі м. Одеси АН № 392741 від 14.04.2009 року на квартиру АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після проголошення рішення, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.М. Буран