Рішення від 27.07.2015 по справі 521/7515/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Справа №521/7515/15-ц

Провадження по справі №2/521/3784/15

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за участю третьої особи - КП «Одесміськелектротранс» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 13.05.2015 року звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за участю третьої особи - КП «Одесміськелектротранс» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 24.10.1997 року по 16.02.2002 року працював водієм тролейбусу цеху експлуатації КП «Одесміськелектротранс», 04.07.2001 року при виконанні службових обов'язків стався нещасний випадок, в результаті якого позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому основи черепу, забиття головного мозку тяжкого ступеню, тупої травми живота, травматологічного шоку 4 ступеня. Згідно висновку комісії в складі керівництва КП «Одесміськелектротранс» вказаний нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом (згідно акту форми Н-1).

16.02.2002 року внаслідок травми отриманої на виробництві за висновком МСЕК позивачу було встановлено стійку втрату працездатності 50% та присвоєно 2 групу інвалідності. Він отримує від Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплату внаслідок отримання каліцтва, однак йому не виплачена моральна шкода. Позивач вказує, що внаслідок погіршення стану здоров'я йому завдано моральну шкоду, яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, він постійно змушений приймати ліки та проходити курс лікування в лікарнях, повинен докладати величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих відносин, вимушений вести закритий спосіб життя, погіршився стан здоров'я, погано спить ночами, стала занижена самооцінка як особистості. ОСОБА_2 вказує, що має трьох неповнолітніх дітей, та не має можливості бути здоровою людиною, щоб мати хорошу роботу, заробляти більше грошей для того щоб прокормити, вивчити своїх дітей, дати їм гідні умови для їх розвитку як повноцінних особистостей. Суму компенсації за моральну шкоду позивач оцінює у 100000 гривень, яку просить стягнути з відповідача на його користь.

В судовому засіданні представник позивача за Договором про надання адвокатських послуг від 27.03.2015 року - Зачепіло О.В. підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представники відповідача - Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одесі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за довіреностями - Налбандяну А.Г., Чуханенко Р.А., позовні вимоги не визнали повністю, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - КП «Одесміськелектротранс» Поляков В.А. не заперечував проти задоволення позову.

В судовому засіданні згідно трудової книжки позивача ОСОБА_2 встановлено, що 24.10.1997 року він був прийнятий в КП «Одесміськелектротранс» на посаду водія тролейбусу 3-го класу, 01.11.1998 року йому було присвоєно 2 клас, та 01.12.2000 року присвоєно 1 клас водія тролейбусу.

16.02.2002 року ОСОБА_2 було звільнено по ст. 40 п. 5 КЗпП України, перехід на інвалідність 2 групи.

04.07.2001 року у відношенні ОСОБА_2 був складений Акт №5 про нещасний випадок (Форма Н-1) із зазначенням медичного діагнозу пошкодження здоров'я постраждалого: закрита черепно-мозкова травма, перелом основи черепа, забиття головного мозку важкого ступеню, тупа травма живота, травматичний шок 4-го ступеню.

Згідно Акту №727 від 12.02.2002 року про прийняття-передачу особових справ потерпілих на виробництві КП «Одесміськелектротранс» передало до Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України особову справу ОСОБА_2

Постановою про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2014 року Відділенням виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_2 призначено перераховану місячну грошову суму з проведенням безстрокової виплати.

Висновком МСЕК від 16.01.2002 року ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності, внаслідок трудового каліцтва, ступінь втрати працездатності 50% з датою переогляду 16.01.2003 року.

Та згідно довідки МСЕК від 12.02.2008 року ОСОБА_2 підтверджена друга група інвалідності внаслідок трудового каліцтва безстроково, ступінь втрати працездатності 60% з 31.01.2008 року.

Листом від 01.07.2015 року вих. №104 Спеціалізованої травматологічної МСЕК Одеського обласного центру медико-соціальної експертизи на запит суду повідомлено, що окремо факт моральної (немайнової) шкоди 16.01.2001 року МСЕК не встановлювала, враховуючи роз'яснення п.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV, («моральна (немайнова) шкода, що нанесена умовами виробництва, які спричинили втрату потерпілим професійної працездатності, відшкодовуються ФССНВВ ПЗ по заяві потерпілого»).

Суд вважає, що дійсно внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків потерпілому ОСОБА_2 спричинено моральні та фізичні страждання. Втрата ОСОБА_2 працездатності 50% настала внаслідок погіршення стану здоров'я, завданого внаслідок травми на виробництві, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, перенесення фізичного болю, вимушеність проходження курсу лікування, прийому ліків, позивач повинен докладати величезні зусилля для відновлення нормальних життєвих відносин.

Як наслідок, моральна шкода, заподіяна внаслідок трудового каліцтва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

Також суд при визначенні розміру моральної шкоди, враховує засади виваженості, розумності та справедливості з урахуванням глибини моральних та фізичних страждань позивача.

Згідно зі статтею 440-1 ЦК УРСР (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Як роз'яснено у п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

У зв'язку зі змінами у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, страхова виплата за моральну шкоду провадиться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.

Частиною 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності") встановлено, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.

Це підтверджується також роз'ясненням Конституційного Суду України, даним у Рішенні від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).

Отже, положення ст. ст. 21, 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

Враховуючи, що внаслідок трудового каліцтва позивачу ОСОБА_2 завдано певну моральну шкоду, суд визначаючи розмір моральної шкоди, враховує всі обставини та вимоги закону, чинного на час встановлення позивачу інвалідності та ступеню втрати працездатності, з дотриманням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за участю третьої особи - КП «Одесміськелектротранс» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду у м. Одеса Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Л.В. Жуган

Попередній документ
47422145
Наступний документ
47422147
Інформація про рішення:
№ рішення: 47422146
№ справи: 521/7515/15-ц
Дата рішення: 27.07.2015
Дата публікації: 30.07.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві