07 квітня 2009 р.
№ 2-25/6041-2007
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. - доповідач,
Малетича М.М.,
Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 в справі № 2-25/6041-2007 за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення суми та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму" про визнання дій неправомірними та відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди, -
Подана Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму" касаційна скарга на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 в справі № 2-25/6041-2007 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.
У порушення частини 1 статті 46, частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України заявником до касаційної скарги не додані документи, що підтверджують сплату державного мита в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до підпункту "а" пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону № 3096-III від 07.03.2002) державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 (17 х 6 = 102) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 (17 х 1500 = 25500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт "а" пункту 2 статті 3 в редакції Законів № 1244-XIV від 18.11.1999, № 1657-III від 20.04.2000, № 2505-IV від 25.03.2005 -опубліковано в Урядовому кур'єрі 31.03.2005).
Згідно підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" із касаційних скарг на рішення та постанови: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Скаржник просить скасувати рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. Відповідно до платіжного доручення № 606 від 16.02.2009 державне мито сплачено в сумі 77, 52 грн., що є порушенням підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету України "Про державне мито" (в редакції Закону № 3096-III від 07.03.2002).
Допущене заявником порушення є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до припису пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона в справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2008 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 в справі № 2-25/6041-2007 повернути Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берега Криму".
Судді:
Ж. Бернацька
М. Малетич
С. Самусенко