Справа № 502/1359/14-а
20 липня 2015 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.,
за участю секретаря судового засідання Д'яченко М.В.,
розглянувши справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
До
Вилківського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства
про
визнання дій неправомірними та
скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
30 травня 2014 року позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови № 012701-419 від 21.05.2014 року по справі про адміністративне правопорушення Вилківського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.3 КУпАП.
Позивач зазначає в позові, що 28 травня 2014 року він отримав по пошті постанову № 012701-419, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Притягнення до адміністративної відповідальності вважає неправомірним з наступних підстав :
- він не знав про те, що на нього був складений адміністративний протокол, копію протоколу ніхто йому не вручив;
- його не було запрошено до Вилківського територіального відділу, коли приймалось рішення по справі , його ніхто не заслуховував ніякого розгляду по суті правопорушення не було, що є порушенням вимог ст. 268 , 280, 283 КУпАП .
Позивач в судове засідання не прибув , представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в судове засідання не прибув, та в якості доказів надав копію рішення Кілійського районного суду від 26.11.2014 р. по аналогічній справі та копію протоколу від 16.05.2014 р. за № 012701-419.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши надані докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
16 травня 2014 року заступником начальника Вилківського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства та інспектором складено протокол № 012701-419 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, директора ПП «Олімп», згідно якого 05.05.2014 року, із звіту ПП «Олімп» про вилов риби у Чорному морі за квітень місяць 2014 року встановлено, що підприємство здійснило вилов риби - скат «Лисиця» в кількості 3 кг., не маючи квоти на вилов даних водних біоресурсів згідно повідомлення № ІК-90 від 25.12.2013 року. Таким чином, директором ПП «Олімп» ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 6.6. Інструкції № 623/404 від 11.11.2005 року, ст. 5.1; ст.6.1.1 Правил промислового рибальства у басейні Чорного моря, відповідальність за що передбачена ст. 85 ч.3 КУпАП України.
Згідно записів в протоколі, його складено у присутності ОСОБА_2, якому відповідно до ст. 268 КУпАП України роз'яснені права та обов'язки (ОСОБА_2 від підпису відмовився), надано копію (від отримання копії відмовився ), а також повідомлено про розгляд справи у Вилківському територіальному відділі в м. Вилкове, вул. Калініна, 41, 21 травня 2014 року.
Згідно ст.256 КУпАПП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Корнєв і Карпенко проти України” (Заява № 17444/04) 21.10.2010 року, вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п.1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є “необхідним” для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу , всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п.3 ст.6 Конвенції, взятого в поєднанні з п.1 ст.6 Конвенції.
21 травня 2014 року начальником Вилківського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1, директор ПП «Олімп», визнаний винним в порушенні п.6.6. Інструкції № 623/404, ст. 5.1, ст. 6.1.1. Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, яке полягає у вилові риби скат «Лисиця», якої немає у Повідомлені у виділенні квот, що виявлено 05.05.2014 року під час перевірки місячного звіту, - тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.3 КУпАП України.
З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що відповідачем виконані вимоги ст. 254, 156, 257, 268 КУпАП.
Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2013 року № 651 затверджено ліміти та прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в Азовському та Чорному морях із затоками у 2014 році, при цьому ліміти на вилов скатів не встановлювались.
Згідно ст. 28 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову.
Відповідно до ч.2 ст. 28 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» з метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.
Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» ліміти встановлюються на види (групи видів) водних біоресурсів, щодо яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, крім ізольованих об'єктів (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об'єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення водних біоресурсів.
Згідно п.1 Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України 08.12.1998 р. № 164, зареєстрованих в Мін'юсті України 09.03.1999 № 47/3440 (далі Правил) ліміт спеціального використання водних живих ресурсів (надалі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення водного живого ресурсу з природного середовища.
Згідно п. 5.1 Правил промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.
Згідно п. 6.1.1 Правил здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимом рибальства в Чорному морі та іншими вимогами законодавства з питань охорони використання і відтворення водних живих ресурсів. Не порушувати обсяги освоєння виділених їм квот водних живих ресурсів.
Згідно п. 6.1.15 Правил прилов видів, які занесені до Червоної книги України, а також акліматизованих видів випускати (крім плідників, які відбираються для потреб рибництва) у рибогосподарські водні об'єкти в живому вигляді (заснула риба, інші водні живі ресурси оприбутковуються шляхом складання акта та записом у журналі обліку вилучених водних живих ресурсів).
Згідно п.1 Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 року № 623/404 ліміт спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів (далі - ліміт) - дозволений обсяг вилучення (вилову, добування, збирання) риби та інших водних живих ресурсів з природного та штучно створених рибогосподарських водних об'єктів.
Частиною 3 ст.85 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил рибальства.
Таким чином, судом встановлено, що виловом риби «морська лисиця» без отримання на це відповідного дозволу та не оформленням прилову, позивачем вчинено порушення правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 85 КУпАП.
Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. п.3 ч.1 ст. 288, п. 1 ч. 1. 293 КУпАП, ст. ст. 7-12, 18, 158-163, 171-2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вилківського територіального відділу Західно - Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання дій неправомірними та скасування постанови Вилківського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства № 012701-419 від 21.05.2014 року по справі про адміністративне правопорушення, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 85 ч.3 КУпАП - залишити без задоволення, а відповідну постанову без змін.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3