14 квітня 2009 р.
№ 2-22/8317-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову
від 18.12.08 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-22/8317-2008 господарського суду АР Крим
за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до
Білогірського районного споживчого товариства
про та за зустрічним позовом до про
визнання недійсним та розірвання договору Білогірського районного споживчого товариства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнення незаконно зайнятого торгівельного місця
у справі взяли участь представники:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду АР Крим від 30.10.2008 первісний позов задоволено частково: визнано недійсним односторонній правочин Білогірського РСТ з розірвання з 20.06.2008 договору № 35 від 01.01.2008 здачі в оренду торгівельного місця на ринку; визнано за СПД ОСОБА_1 право оренди торгівельного місця № 53 по договору № 35 від 01.01.2008; Білогірське РСТ зобов'язало приймати від ОСОБА_1 оплату ринкового збору за користування торгівельним місцем № 53. У задоволенні вимоги про визнання дійсним правочину по відновленню договору № 35 від 01.01.2008 на той самий строк та на тих самих умовах -відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову Білогірською РСТ про звільнення ОСОБА_1 торгівельного місця № 53 - відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що договір № 35 від 001.01.2008 був поновлений на строк, вказаний в ньому (суддя А. Калініченко).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 рішення місцевого суду від 30.10.2008 скасовано. Прийняте нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено з тих підстав, що між сторонами договірні відносини припинені (судді: Т. Фенько, І. Антонова, К. Остапова).
СПД ОСОБА_1 в поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого суду. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушені норми ст. ст. 615, 651 ГК України. Відповідно умовам договору № 35 (пункт 6.2) одностороння відмова від договору не передбачена за виключенням неуплати орендної плати на протязі 2-х місяців. Апеляційний суд порушив вимоги ст. 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності і допустимості доказів, оскільки стверджував, що питання законності проводимої реконструкції ринка не має відношення до справи. Але саме з фактом реконструкції ринку пункт 6.6. договору № 35 пов'язує зобов'язання орендаря звільнити торгове місце.
Апеляційним судом порушені норми ст. ст. 764 ЦК, ч. 4 ст. 284 ГК. Заперечення РСТ відносно використання торгівельного місця № 53 не надходили до ОСОБА_1 на протязі місяця після закінчення строку дії договору, як того вимагають зазначені вище норми. Лист від 24.06.2008 про розірвання договору № 35 не може бути таким запереченням, оскільки в ньому пропонується дострокове розірвання договору по певним підставам, а не в зв'язку з закінченням строку дії договору.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевим судом встановлено наступне.
1 січня 2008 року між Білогірським районним споживчим товариством (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди торгового місця № 53.
Відповідно до акта приймання-передачі від 01.01.2008 року Білогірське районне споживче товариство передало СПД ОСОБА_1 торговельне місце №53, яке складається тільки з асфальтованого (бетонного) покриття і розташоване на ринку м.Білогірськ, вул. Сімферопольська/Мира/Нижнегірська/Котовського 31/5/24/2 загальною площею 5.4 кв.м.
20 червня 2008 року правлінням Білогірського районного споживчого товариства №30 від 02.06.2008 року прийняло постанову «Про розірвання договорів оренди у зв'язку з невиконанням умов»згідно з якою орендодавцем прийнято рішення про одностороннє дострокове розірвання договору оренди №35 від 01.01.2008 із посиланням на те, що контейнер, якій використовує СПД ОСОБА_1 перешкоджає проїзду будівельного транспорту до об'єкта реконструкції.
На адресу СПД ОСОБА_1 за підписом голови правління Білогірського районного споживчого товариства Акатьєва А.А. надіслано повідомлення про припинення договірних відносин з 20.06.2008 року у зв'язку з порушенням орендарем умов п.п. 6.6. договору № 35 від 01.01.2008 (арк. 9).
З умов договору № 35 від 01.01.2008 (п. 6.6.) слідує, що під час реконструкції ринку орендар зобов'язаний надати об'єкт для проведення реконструкції, при цьому орендодавець повинен попередити орендаря про необхідність надання об'єкту найму для реконструкції не пізніше ніж за 7 днів до моменту реконструкції.
Даним договором не передбачено право Білогірського районного споживчого товариства розірвати договір у позасудовому порядку у зв'язку з тим, що СПД ОСОБА_1 на надала орендоване торговельне місце для проведення реконструкції, отже для розірвання договору орендодавець повинен був звернутись до господарського суду із відповідним позовом.
СПД ОСОБА_1 після закінчення строку дії договору оренди №35 від 01.01.2008 року, а саме - після 30.06.2008 року продовжувала користуватись торговельним місцем №53, сплачувати оренду плату та ринковий збір. В той же час, з боку Білогірського районного споживчого товариства заперечень стосовно користування торговим місцем №53 протягом місяця після припинення строку дії договору на адресу СПД ОСОБА_1 не надходило. Повідомлення про розірвання договору оренди від 24.06.2008 суд не може розглядати як таке заперечення, оскільки воно стосується розірвання договору оренди №35 від 01.01.2008 року з певних підстав.
Договір оренди №35 від 01.01.2008 року був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором, тобто до 31 грудня 2008 року.
Апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Встановлено, що відповідно п.6.6 договору орендар зобов'язаний надати об'єкт найму для проведення реконструкції під час реконструкції ринку.
Листом за вихідним №01-11/491 від 24 червня 2008 року Білогірське районне споживче товариство повідомило фізичну особу - підприємця ОСОБА_1про розірвання з нею договірних відносин у зв'язку з невиконанням умов договору (підпункту 6.6). Крім того, у другій частині цього листа була виражена позиція Білогірського районного споживчого товариства щодо відсутності намірів орендодавця укладати з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1в подальшому договорів оренди на надання в оренду торгових місць на ринку міста Білогірська.
Умовами договору оренди торговельного місця № 53 від 1 січня 2008 року (підпунктами 6.3, 6.6) визначено, що договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї їх сторін. Зокрема, у разі реконструкції ринку орендодавець може вимагати від орендаря надання об'єкту найму для проведення реконструкції.
Вимога Білогірського районного споживчого товариства до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про виконання підпункту 6.6 договору оренди торговельного місця № 35 від 01 січня 2008 року про звільнення зайнятого торгового місця у зв'язку з реконструкцією громадського туалету є цілком законною і такою, що відповідає змісту укладеного договору та нормам чинного законодавства.
Для розірвання договору оренди визначальним є факт невиконання позивачем зобов'язань передбачених договором оренди, а також невнесення орендної плати протягом строку, визначеного частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України.
Відмова від договору - це односторонній правочин, який породжує, змінює чи припиняє права та обов'язки обох сторін договору, його слід вважати вчиненим в момент отримання стороною повідомлення про відмову, яке можна належно ідентифікувати як таке, що виходить від сторони договору, якщо інший строк припинення дії договору не вказаний у відповідній відмові.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач за первісним позовом не надав доказів того, яких саме вимог не було дотримано орендодавцем під час вчинення одностороннього правочину з розірвання договору оренди, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним цього правочину.
Орендодавець виразив свою позицію щодо відсутності намірів продовжувати договірні відносини з орендарем у подальшому, що знайшла своє вираження у листі-повідомленні за вихідним №01-11/491 від 24 червня 2008 року.
Апеляційна інстанція дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 764 Цивільного кодексу України і визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права на оренду на торговельне місце №53 відповідно до договору №35 від 1 січня 2008 року.
Відповідно до статті 785 Цивільною кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
На спірні правовідносини поширюється дія ст. ст. 61, 611, 615, 651, 782, 764, 783 ЦК України, ст. ст. 188, 291 ГК України. З цих норм вбачається, що одностороння відмова від договору оренди не допускається (291 ГК України). Інше може бути передбачено законом або договором (ст. 188 ГК України). Як встановлено, відмова орендодавця від договору допускається лише в разі несплати орендарем орендної плати протягом 2-х місяців (арк. 6).
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договору найму (ст. 783, 784), в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України, тобто в судовому порядку. Розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України).
З огляду на обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, у відповідача по первісному позову були відсутні підстави для односторонньої відмови від договору; а були підстави вимагати дострокового розірвання орендних відносин у зв'язку з проведенням реконструкції ринку (арк. 153).
Суд апеляційної інстанції помилково ототожнив відмову від договору і розірвання договору в односторонньому порядку (ст. 782 ЦК України). Розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 ГК України). В договорі сторони одностороннього права розірвати договір не передбачали. Апеляційним судом до спірних правовідносин неправильно застосовані ст. 215, 203, 615, 653 ЦК України. Загальні положення цього кодексу дають право стороні відмовитись від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ст. 615 ЦК України). Норма, що регулює правовідносини оренди, дає таке право орендодавцю в разі невнесення наймачем орендної плати протягом 3-х місяців підряд (ст. 782 ЦК України). Таких обставин у справі не встановлено. Зазначене свідчить, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права є обгрунтованими.
Судом першої інстанції встановлено, що договір був укладений сторонами до 30.06.2008 і позивачка продовжувала користування об'єктом оренди після закінчення строку договору найму. Апеляційний суд не спростував належними доказами висновок суду першої інстанції про те, що повідомлення наймодавця від 24.06.2008, направлене орендарю, було повідомленням про те, що РСТ розриває з Шадієвою договірні відносини у зв'язку з невиконанням умов договору № 35 з 20.06.2008 і 24.06.2008 її контейнер вивозить з території ринку (арк. 9). За таких обставин висновок апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних відносин ст. 764 ЦК України, колегія суддів вважає необгрунтованим.
На підставі викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що справа розглянута апеляційним судом з неправильним застосуванням норм матеріального права до дійсних обставин справи, що є підставою для скасування прийнятої їм постанови. РСТ не позбавлено право подати позов про дострокове розірвання договору в судовому порядку (ст. 188 ГК України).
Керуючись ст. ст. 1115 -1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 18.12.2008 скасувати, а рішення господарського суду АР Крим від 30.10.2008 у справі № 2-22/8317-2008 залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді Є. Чернов
В. Цвігун