09 квітня 2009 р.
№ 2/257
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого судді
Ходаківської І.П.,
суддів
Данилової Т.Б.,
Кравчука Г.А.,
розглянувши
касаційне подання
Заступника прокурора м.Києва
на
постанову від 17.12.2008 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№2/257 господарського суду м.Києва
за позовом
Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів
до третя особа:
Київської міської ради Кооператив "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005"
про
визнання недійсним рішення
За участю представників сторін:
Від Генеральної прокуратури України -Громадський С.О.
Від позивача- не з*явились
Від відповідача- Шадевська Ж.Є. (дов. №225-КР-287 від 16.03.09)
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.10.2008 (судя Домнічева І.О.) в позові відмовлено з посиланням на необгрнтованість позовних вимог.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 17.12.08 у складі: Григоровича О.М., Гольцової Л.А., Рябухи В.І. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Заступник прокурора м.Києва у касаційному поданні просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, позов задовольнити. На думку прокурора судами порушено норми матеріального права, зокрема, ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про основи містобудування", ст. ст. 12, 13 Закону України "Про планування і забудову територій"; експертиза проекту землеустрою щодо відведення кооперативу „Чорнобилець-2005" земельної ділянки площею 23,45 га проведена Київським міським головним управлінням земельних ресурсів Державного комітету України із земельних ресурсів з порушенням положень Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему від 03.12.2004 №391.
Київська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вважає, що вона прийнята з дотриманням норм чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи та касаційного подання, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що Київською міською радою 16.03.2006 прийняте рішення № 255/3346 "Про передачу Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об'єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення на вул. Богатирській, 44-а в Оболонському районі м. Києва".
Пунктом 1 зазначеного рішення Київською міською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об'єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення на вул. Богатирській, 44-а в Оболонському районі м. Києва.
Пунктом 2 рішення Київської міської ради № 255/3346, Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" вирішено передати за умови виконання п. З рішення у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 23,45 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об'єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення на вул.Богатирській, 44-а в Оболонському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Згідно з ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом, тощо.
Відповідно до ст..116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування
земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до н. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ" передбачено, що місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань, зокрема, міських рад.
Господарськими судами встановлено, що земельна ділянка, передана Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005", знаходиться в межах міста Києва, а тому обґрунтовано зазначено, що прийняття відповідного рішення про передачу земельної ділянки є компетенцією органу місцевого самоврядування - Київської міської ради.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. З ст. 124 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок
юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України).
Як встановлено господарськими судами обох інстанцій, Київське міське головне управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах 21.02.2006 за № 05-14 розглянувши матеріали про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на вул. Богатирській, 44-а в Оболонському районі, погодило проект землеустрою щодо відведення кооперативу зазначеної земельної ділянки площею 23,45 га та оцінило позитивно, представлений на державну землевпорядну експертизу проект зазначеного землеустрою (висновок державної експертизи від 21.02.2006 за № 05-14).
Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" було погоджено для оформлення у встановленому порядку Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 21.02.2006 № 09-1519; Київською міською санепідемстанцією Міністерства охорони здоров'я України від 13.07.2005 № 1257; Управлінням охорони навколишнього природного середовища КМДА від 12.08.2005 № 071/04-4-19/3532, від 14.12.2005 № 071/04-4-19/5601; Київським міським головним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України від 20.02.2006 № 09-02-4/397; Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА від 15.08.2005 № 001-07/4750; Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією від 16.05.2005 № 144/р; ВАТ „Київ проект" дочірнього підприємства „Інститут генерального плану міста Києва" КМДА від 31.08.2005 № 1869 (п. 1.6 вищевказаного висновку державної експертизи від 21.02.2006 за № 05-14).
Згідно із ст. 3 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" цей Закон регулює відносини, що виникають при проведенні державної експертизи землевпорядної документації.
Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки (ч. 2 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації").
Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 4 ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації").
На виконання Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" та згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 14.07.2004 № 31034/1/1-04 наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 № 391 затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації (далі - Методика).
Відповідно до 1.1 Методики ця Методика визначає організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері.
Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою, (п. 3.5.4 Методики).
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи (ч. 8 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що висновок державної експертизи від 21.02.2006 № 05-14 затверджений у встановленому порядку та компетентним органом.
Апеляційною інстанцією також встановлено, що спірне рішення про передачу земельної ділянки є компетенцією органу місцевого самоврядування, тобто Київської міської ради і матеріалами справи доведено його відповідність чинному законодавству України, зокрема, ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" і позивачем не доведено порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів.
Посилання прокурора на невідповідність висновку положенням п.п. 4, 4.1, 4.1.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему від 03.12.2004 № 391, не приймається до уваги, оскільки саме у відповідності до норм зазначеної Методики, проводилась оцінка землевпорядної документації та її затвердження.
Посилання прокурора на те, що до прийняття зазначеного рішення від 16.03.2006 № 255/3346 залишились не виконаними ряд обмежень, без виконання яких, висновок до проекту відведення втрачає свою дію, не приймається до уваги, оскільки господарськими судами встановлено недоведеність наявності будь-якого переліку обмежень, які були направлені саме щодо отримання Кооперативом "Товариство індивідуальних забудовників "Чорнобилець-2005" земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та об'єктів соціальної інфраструктури і комплексного обслуговування населення на вул. Богатирській, 44-а в Оболонському районі м. Києва, без виконання яких, висновок до проекту відведення втрачає свою дію.
Що стосується посилання прокурора на порушення Закону України "Про планування і забудову територій", зокрема щодо не розроблення детального плану території та планів земельно-господарського устрою, то відповідно до ст.13 цього закону, детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. При цьому, рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Таким чином, господарські суди обґрунтовано зазначили, що у вказаних нормах Закону не встановлено обов'язкового складання чи розроблення детального плану території, яка буде відводитись в оренду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу заявника на межі касаційного провадження, встановлені ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційне подання Заступника прокурора м.Києва залишити без задоволення.
Постанову від 17.12.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі №2/257 господарського суду м.Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І.Ходаківська
Судді Т.Данилова
Г.Кравчук