15 квітня 2009 р.
№ Б15/40/118/04
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.
Заріцької А.О.
розглянувши касаційну скаргу
НАК "Нафтогаз України", м. Київ
на ухвалу
від 26.12.2007 р. господарського суду Дніпропетровської області
у справі
№ Б15/40/118/04 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою
НАК "Нафтогаз України", м. Київ
до
ТОВ "Промислово -фінансова компанія "Сож -Інвест", м. Дніпропетровськ
про
банкрутство
арбітражний керуючий
Чайка Т.Л., м. Апостолове Дніпропетровської області
в судовому засіданні взяли участь представники:
НАК "Нафтогаз України"
Микитьон В.В., довір.;
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
Клімова С.В., довір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2004 р. за заявою НАК "Нафтогаз України" порушено провадження у справі № Б15/40/118/04 про банкрутство ТОВ "Промислово -фінансова компанія "Сож -Інвест".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 р. за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора -НАК "Нафтогаз України" до боржника на суму 32 044 268,00 грн. та зобов'язано його подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство, а також введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.
23.04.2005 р. в газеті "Урядовий кур'єр" за №76 здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 р. (суддя Петренко Н.Є.) залишено заяву НАК "Нафтогаз України" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Не погоджуючись з такою ухвалою, НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 р. та повернути справу до цього суду для подальшого розгляду.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Залишаючи заяву ініціюючого кредитора без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судове засідання не з'явилися представники комітету кредиторів і розпорядника майна, не виконали вимог ухвал суду від 11.10.2007 р. і від 06.11.2007 р., якими суд зобов'язував комітет кредиторів визначитись щодо подальшої судової процедури у справі, представити суду кандидатуру арбітражного керуючого на виконання обов'язків ліквідатора і протокол комітету кредиторів, яким обрано голову комітету кредиторів, та не надали витребувані докази.
Втім, такий висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим визнати не можна з огляду на таке.
В силу ст. 41 ГПК України положення ст. 81 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у справі вже було затверджено реєстр вимог кредиторів (а.с. №№ 27-28 том ІІ), який дає підстави для створення органів конкурсного самоуправління (зборів кредиторів, комітету кредиторів), та провадження у справі перебуває в процедурі розпорядження майном боржника на стадії підсумкового засідання, в якому має бути вирішено питання щодо введення (застосування) наступної судової процедури (санації боржника, ліквідації банкрута чи мирової угоди).
Закон про банкрутство не передбачає права суду залишати заяву ініціюючого кредитора без розгляду у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника.
Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів.
Частиною 1 вказаної статті передбачено, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Отже, на арбітражному керуючому лежить обов'язок організації проведення зборів кредиторів.
Також, за приписами ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний скликати збори кредиторів.
Згідно із ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.
Відтак, арбітражний керуючий зобов'язаний скликати збори кредиторів, в т.ч. комітету кредиторів.
Відповідно до ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Вказана норма надає право суду усунути арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків за власною ініціативою.
Таким чином, якщо розпорядник майна боржника не проводить збори комітету кредиторів, то його повноваження можуть бути припинені судом шляхом винесення ухвали про усунення його від виконання своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд не мав правових підстав для залишення заяви ініціюючого кредитора без розгляду, оскільки у останнього відсутній обов'язок проведення зборів комітету кредиторів.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення заяви ініціюючого кредитора без розгляду винесена з істотним порушенням норм Закону про банкрутство.
У зв'язку з чим, така ухвала підлягає скасуванню, а справа -передачі до розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням вказаного та керуючись ст. ст. 31, 13, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2007 р. у справі №Б15/40/118/04 скасувати.
3. Справу №Б15/40/118/04 передати до розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
А.О. Заріцька