83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.09.09 р. Справа № 36/46
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Джарти В.В., суддів Левшиної Г.В., Нестеренко Ю.С.
при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь
Предмет спору: стягнення 4 334 904,25 грн.
та
За участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” м. Донецьк
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь
Предмет спору: стягнення 4 718 987,13 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Березіна Ю.П., довіреність
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Закрите акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4 334 904,25 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 688 710,31 грн., 3% річних в сумі 108 591,68 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4215 від 06.06.2007 р., додатки до договору, лист станції Маріуполь-Сортивувальний Донецької залізниці., графік постачання та оплати продукції, звідна відомість видаткових податкових накладних, претензія № 579 від 05.12.2008 р., графік відвантаження та отримання продукції вантажеотримувачем, платіжну вимогу № 1 від 05.12.2008 р., опис вкладення з фіскальним чеком, витяг з протоколу № 1 загальних зборів від 22.03.04, сертифікати якості, квитанції про приймання вантажу, розрахунки заборгованості.
Відповідач надав відзив від 06.04.09, яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що ним була здійснена переплата позивачу значних грошових коштів по договору, що підтверджується листом №58 від 28.12.08р., в якому ТОВ „НВП „Екологія-Днепр 2000”, яке є виробником продукції, повідомило про те, що у другому півріччі 2007 відвантажило по залізничним реквізитам відповідача 43,5тис.т. продукції, з масовою долею заліза 45-52%, у зв'язку з чим економічним відділом відповідача був зроблений висновок, що ціна на отриману сировину повинна складати не більш ніж 40грн. без ПДВ за 1тн.
Також відповідач стверджує, що в провадженні слідчого відділу Маріупольського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області знаходиться кримінальна справа № 16-9178, яка порушена у відношенні посадових осіб ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс”, що пов'язана з постачанням на комбінат залізовмісних відходів під видом залізорудного концентрату по договору № 4215 від 06.06.07, які є підставою позову по справі № 36/46.
Внаслідок неправомірних дій позивача, відповідач відмовився від оплати продукції та проведення взаєморозрахунків, про що зазначив в листі №09/1267 від 02.04.08р., тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В письмових поясненнях від 07.04.09р., позивач зазначив, що відповідач підтверджує факт отримання продукції в заявленому об'ємі. Відмову оплатити заборгованість ВАТ „ММК ім.. Ілліча” аргументує невідповідністю отриманої продукції якості. В свою чергу претензій по якості продукції відповідач не заявляв, виклик в установленому законом порядку на участь в прийманні по якості не направляв.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.04.2009 р., у зв'язку зі складністю розгляду спору, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Будко Н.В., суддів Левшиної Г.В., Джарти В.В.
10.06.2009 р. ТОВ „Компанія „Альтарес” звернулося до господарського суду Донецької області з клопотанням про його вступ у справу, в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та позовною заявою до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 718 987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947 675,02 грн., 3% річних в сумі 133 709,85 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн., моральну шкоду 100 000,00 грн.
Ухвалою суду від 10.06.09 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ТОВ „Компанія „Альтарес”, згідно ст. 26 ГПК України.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 22.06.2009 р., у зв'язку з великою завантаженістю, змінено склад суддів колегії по справі № 36/46: замість судді Джарти В.В. призначити Курило Г.Є.
Відповідач надав клопотання від 22.06.2009 р. про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду справи за позовом ВАТ „ММК ім.. Ілліча” до ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс” та ТОВ „Компанія „Альтарес” про визнання недійсною угоди, яка оформлена договором уступки права вимоги № 2001/1 від 20.01.09 та вступу відповідного судового акту в закону силу.
Ухвалою суду від 02.07.2009 р. було зупинено провадження по справі № 36/46 до розгляду господарським судом Донецької області справи № 39/209пд.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 02.07.2009 р., у зв'язку з відпусткою судді Курило Г.Є., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Будко Н.В., суддів Левшиної Г.В. Нестеренко Ю.С.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.08.2009 р., у зв'язку з відпусткою судді Левшиної Г.В., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Будко Н.В., суддів Новікової Р.Г., Несторенко Ю.С.
Ухвалою суду від 25.08.2009 р. провадження по справі поновлено.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 31.08.2009 р., у зв'язку з відпусткою судді Будко Н.В., справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Джарти В.В., суддів Левшиної Г.В. Нестеренко Ю.С.
Клопотанням від 04.09.09 ВАТ „ММК ім. Ілліча” просить зупинити розгляд справи на строк до розгляду касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.09 по справі № 39/209пд.
Суд не задовольняє вищезазначене клопотання, оскільки подання касаційної скарги чи касаційного подання не впливає на набрання рішенням законної сили і не зупиняє його виконання.
03.09.2009 р. ТОВ „Компанія „Альтарес” надав заяву, якою просить розглянути справу без участі його представника.
Представники сторін, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив:
06.06.2007 року позивач, ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс”, та відповідач, ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, уклали договір № 4215, за умовами якого, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, кількість, найменування, асортимент якої зазначені у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до укладеної сторонами Специфікації № 1 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу концентрат залізовмісний КЖС-2 ТУ У 13.1-30299063-003-2001 у кількості 500 тн. за ціною 157,25 грн. плюс ПДВ 31,45 грн. за метричну тону вологої ваги при утриманні заліза 60,0%. При поставці концентрату залізовмісного з вмістом заліза вище або нижче 60% застосовуються приплати та знижки у розмірі 2,6 грн. за кожен відсоток заліза або відповідно долю відсотку на частину відхилення.
Поставка продукції здійснюється (у відповідності з „ІНКОТЕРМС-2000”) на умовах СРТ - станція Маріуполь-Сортувальний, при цьому відповідач відшкодовує позивачу вартість залізничного тарифу (п.5.2 договору).
На виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію у кількості 43 529,60 тн., про що свідчать квитанції про приймання вантажу № 47278645 від 15.06.07р., № 47278708 від 02.07.07р., № 47286581 від 12.07.07р., № 47286600 від 13.07.07р., № 47286619 від 14.07.07р., № 47286671 від 17.07.07р., № 47286688 від 19.07.07р., № 47286692 від 19.07.07р., № 47286703 від 20.07.07р., № 47286717 від 22.07.07р., № 47276210 від 23.07.07р., № 47286737 від 25.07.07р., № 47286769 від 28.07.07р., № 47286776 від 29.07.07р., № 47286803 від 01.08.07р., № 47286807 від 02.08.07р., № 47286823 від 06.08.07р., № 47286822 від 05.08.07р., № 47286831 від 07.08.07р., № 47286833 від 08.08.07р., № 47416452 від 10.08.07р., № 47286837 від 10.08.07р., № 47286838 від 10.08.07р., № 47286841 від 11.08.07р., № 47286842 від 11.08.07р., № 47286854 від 15.08.07р., № 47286862 від 15.08.07р., № 47286869 від 18.08.07р., № 47286870 від 18.08.07р., № 47418223 від 10.09.07р., № 47418212 від 09.09.07р., № 47418224 від 11.09.07р., № 47418219 від 09.09.07р., № 47418232 від 11.09.07р., № 47418248 від 13.09.07р., № 47418233 від 11.09.07р., № 47418256 від 14.09.07р., № 47418268 від 15.09.07р., № 47418270 від 16.09.07р., № 47418288 від 18.09.07р., № 47418296 від 19.09.07р., № 47587276 від 20.09.07р., № 47587286 від 21.09.07р., № 47587305 від 23.09.07р., № 47587323 від 27.09.07р., № 47587325 від 28.09.07р., № 47587331 від 28.09.07р., № 47587336 від 30.09.07р., № 47587347 від 03.10.07р., № 47587354 від 04.10.07р., № 47587362 від 06.10.07р., № 47587359 від 05.10.07р., № 47587366 від 08.10.07р., № 47587370 від 09.10.07р., № 47587380 від 12.10.07р., № 47587399 від 13.10.07р., № 47587428 від 18.10.07р., № 47587425 від 18.10.07р., № 47587414 від 17.10.08р., № 47587417 від 17.10.07р., № 47587440 від 20.10.07р., № 47587431 від 19.10.07р., № 47587454 від 21.10.07р., № 47587468 від 23.10.07р., № 47587469 від 23.10.07р., № 47587463 від 22.10.07р., № 47587455 від 21.10.07р., № 47587443 від 20.10.07р., № 47587466 від 23.10.07р., № 47587474 від 24.10.07р., № 47587486 від 27.10.07р., № 47587485 від 27.10.07р., № 47587502 від 29.10.07р., № 47587490 від 27.10.07р., № 47594859 від 05.11.07р., № 47587520 від 06.11.07р., № 47587521 від 06.11.07р., № 47587525 від 08.11.07р., № 47587528 від 08.11.07р., № 47587553 від 15.11.07р., № 47587561 від 16.11.07р., та що підтверджується листом станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.
За приписами п. 3.1 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються по факту поставки на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дня надання рахунок-фактури відповідачу.
На виконання вищевказаних умов договору, позивач, в день надходження вантажу на станцію призначення, виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури з урахуванням суми залізничного тарифу та приплат/знижок за фактичне утримання заліза згідно специфікації № 1 до договору, на загальну суму 9 341 212,97 грн.
У відзиві на позов № 09/1024 від 06.04.09 відповідач підтвердив факт поставки позивачем на його адресу КЖС-2 за період з липня 2007 р. по листопад 2009 р. у кількості 43 607,60 тн. та виставлення рахунків на загальну суму 9 341 21,97 грн.
Згідно письмових пояснень позивача, вищевказану продукцію він поставляв відповідачу як посередник, так як концентрат закупався позивачем у ТОВ „НВП „Ньютек” на підставі договору № 01-06/06-2007 від 06.06.07, але оскільки дане підприємство не мало власного коду на залізниці для забезпечення доставки вантажу до кінцевого споживача, воно уклало договір № 32/7 від 23.07.07 з Приватним підприємцем Біленко А.В. для здійснення послуг по подачі, збиранню та відправленню вагонів для навантаження, перевезення та доставки продукції на адресу відповідача. Функції вантажовідправника згідно даного договору були покладені на ПП Беленко А.В.
За приписами п. 3.1 договору розрахунки за отриману продукцію здійснюються по факту поставки на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 банківських днів з дня надання рахунок-фактури відповідачу.
Однак у передбачений договором строк відповідач продукцію оплатив частково в сумі 6 254 300,00 грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 3 086 912,97 грн.
Твердження відповідача в частині того, що ним була здійснена переплата грошових коштів у зв'язку з тим, що зміст заліза у концентраті, який поставлявся позивачем, був менш ніж 60% (а саме 45-52%), судом до уваги не приймаються з наступних підстав.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що приймання продукції по кількості та якості здійснюється у відповідності з Інструкціями П-6 від 15.06.1965 р та П-7 від 25.04.1966 р.
Документи, які посвідчують якість продукції - сертифікати якості, обов'язково повинні надходити разом з вантажем, згідно п. 2.г. „П-7”. Перелік доданих документів, їх номера, дата оформлення, кількість листів зазначаються позивачем у графах 1 та 4 „Заяви та відмітки відправника” залізничних накладних на маршрут або одиночних вагонів відповідно (п. 4.3 договору).
При цьому, за приписами п. 4.4 договору, сертифікати повинні нести в собі повну інформацію: нумерація, повністю дата, номера накладних, вагонів, фракція матеріалу, хіманаліз, вага, марка продукції, нормативний документ (ТУ або ДСТУ), за яким відвантажується, виробник, радіаційна безпека продукції.
У разі недопоставки або поставки неякісної продукції, яка не відповідає умовам, обумовленим у договорі, відповідач згідно п. 4.5 договору в односторонньому порядку складає акт про фактичну якість та кількість отриманої сировини.
Але в даному випадку, відповідачем не був складений акт про приймання продукції за якістю, згідно вимог Інструкції П-7, як це передбачено п.п. 4.2, 4.5 договору, і в матеріалах справи відсутні жодні докази в підтвердження поставки позивачем неякісної продукції.
Натомість, матеріали справи містять сертифікати якості № 1-07 від 15.06.07р., № 02-07 від 02.07.07р., № 03-07 від 09.07.07р., № 04-07 від 11.07.07р., № 05-07 від 14.07.07р., № 06-07 від 16.07.07р., № 07-07 від 18.07.07р., № 08-07 від 19.07.07р., № 09-07 від 20.07.07р., № 10-07 від 22.07.07р., № 11-07 від 23.07.07р., № 12-07 від 25.07.07р., № 13-07 від 28.07.07р., № 14-08 від 29.07.07р., № 15-08 від 01.08.07р., № 16-08 від 02.08.07р., № 18-08 від 06.08.07р., № 17-08 від 05.08.07р., № 19-08 від 07.08.07р., № 20-08 від 08.08.07р., № 21-08 від 10.08.07р., № 22-08 від 11.08.07р., № 23-08 від 14.08.07р., № 24-08 від 15.08.07р., № 25-08 від 17.08.07р., № 26-08 від 17.08.07р., № 30-09 від 10.09.07р., № 28-09 від 09.09.07р., № 31-09 від 11.09.07р., № 27-09 від 09.09.07р., № 32-09 від 11.09.07р., № 34-09 від 13.09.07р., № 33-09 від 11.09.07р., № 35-09 від 14.09.07р., № 36-09 від 15.09.07р., № 37-09 від 16.09.07р., № 38-09 від 18.09.07р., № 39-09 від 19.09.07р., № 40-09 від 20.09.07р., № 41-09 від 21.09.07р., № 42-09 від 23.09.07р., № 43-09 від 27.09.07р., № 44-09 від 28.09.07р., № 45-09 від 28.09.07р., № 46-09 від 30.09.07р., № 47-10 від 03.10.07р., № 48-10 від 04.10.07р., № 50-10 від 06.10.07р., № 49-10 від 05.10.07р., № 51-10 від 09.10.07р., № 52-10 від 09.10.07р., № 53-10 від 11.10.07р., № 54-10 від 13.10.07р., № 58-10 від 17.10.07р., № 60-10 від 18.10.07р., № 59-10 від 18.10.07р., № 57-10 від 19.10.07р., № 62-10 від 20.10.07р., № 61-10 від 20.10.07р., № 64-10 від 21.10.07р., № 63-10 від 21.10.07р., № 65-10 від 22.10.07р., № 66-10 від 23.10.07р., № 69-10 від 24.10.07р., № 68-10 від 23.10.07р., № 67-10 від 23.10.07р., № 70-10 від 27.10.07р., № 71-10 від 27.10.07р., № 74-11 від 05.11.07р., № 75-11 від 06.11.07р., № 76-11 від 06.11.07р., № 77-11 від 08.11.07р., № 78-11 від 08.11.07р., № 79-11 від 15.11.07р., № 80-11 від 16.11.07р., видані виробником продукції - ТОВ „Екологія-Дніпро 2000”, які містять в собі перелік даних, зазначених в п. 4.4 договору, з яких вбачається, що вміст заліза у концентраті складав саме 60-60,9%, а не 45-52% як вказує відповідач.
Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача в частині того, що продукція повинна була поставлятись позивачем за ціною 40 грн. за тону, оскільки специфікацією № 1 до договору, сторони передбачили, що концентрат поставляється за ціною 157,25 грн. плюс ПДВ 31,45 грн. за метричну тону вологої ваги при вмісті заліза 60,0%, а при поставці концентрату залізовмісного з вмістом заліза вище або нижче 60% застосовуються додаткові приплати та знижки у розмірі 2,6 грн. за кожен відсоток заліза або відповідно долю відсотку на частину відхилення, але як вказувалося вище, відповідач жодним чином не довів той факт, що зміст заліза у концентраті, що поставлявся позивачем, був менше або більше 60%.
10.06.2009 р. ТОВ „Компанія „Альтарес” звернулося до господарського суду Донецької області з клопотанням про свій вступ до участі у справі, в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та позовною заявою до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 718 987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947 675,02 грн., 3% річних в сумі 133 709,85 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн., моральну шкоду 100 000,00 грн.
20.01.2009 р., в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” та Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” було укладено договір уступки права вимоги № 2001/1, відповідно до якого останній, як первісний кредитор відступив, а ТОВ „Компанія „Альтарес” (новий кредитор), прийняв на себе право вимоги виконання позивачем зобов'язань - оплати грошових коштів в сумі 3 086 912,97 грн. за вищенаведеним договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р.
Повідомлення про поступку права вимоги № 2101-01 від 21.01.2009 р. та лист з реквізитами № 04/05-01 від 04.05.2009 р. були надіслані відповідачу експрес-поштою.
Згідно п. 3.5 договору № 2001/1 до ТОВ „Компанія „Альтарес” перейшли усі права за договором поставки № 4215 від 06.06.2007 р., у тому числі право вимоги процентів, неустойки та збитків.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено не встановлено договором або законом.
Поступка права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.
За умовами ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
06.08.2009 р. рішенням господарського суду Донецької області відмовлено у позовних вимогах ВАТ „Маріупольського металургійного комбінату ім.. Ілліча” м. Маріуполь до ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк та ТОВ „Компанія „Альтарес” м. Донецьк про визнання недійсною угоди, оформленої договором уступки права вимоги № 2001/1 від 20.01.2009 р., укладеним між ЗАТ „Фінансово-Промисловий Альянс” та ТОВ „Компанія „Альтарес”.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р. вищезазначене рішення залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, суд робить висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” правомірно звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки № 4125 від 06.06.2007 р.
Доказів погашення боргу в сумі 3 086 912,97 грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення, грошове зобов'язання відповідача перед ТОВ „Компанія „Альтарес” залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заборгованість в розмірі 3 086 912,97 грн. - підтверджена матеріалами справи, доведена третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору та підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Третя особа просить стягнути з відповідача за період з 11.12.2007 р. по 10.06.2009 р. 3% річних в розмірі 133 709,85 грн. на суму заборгованості 3 086 912,97 грн.
Оскільки неможливо визначити, які рахунки оплачені відповідачем, а які ні, суд виходить з положення ч. 2 ст. 530 ГПК України.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи міститься платіжна вимога № 1 від 05.12.2008 р. на суму 4 202 070,26 грн., у тому числі заборгованість за концентрат 3 086 912,97 грн., індекс інфляції 556 403,29 грн., 109 299,48 грн. 3% річних, 449 454,52 грн. пеня, яка відправлена 08.12.2008 р., що підтверджується поштовим штемпелем. Таким чином, відповідач повинен був отримати її 12.12.2008 р. з урахуванням строків пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області України. Тому в порядку вимог ст. 530 ЦК України право вимоги у третьої особи виникає з 20.12.2008 р.
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно визначив період з якого настає право вимоги, а саме : не з 11.12.2007 р., як зазначає представник ТОВ „Компанія „Альтарес”, а з 20.12.08.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 89 824,80 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 43 885,05 грн. за період з 20.12.2008 р. по 10.06.2009 р.
Третьою особою на суму заборгованості 3 086 912,97 грн. нараховані інфляційна складова в розмірі 947 675,02 грн. за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно визначив період з якого настає право вимоги.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 735 947,97 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 211 727,05 грн. за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. на суму 3 086 912,97 грн.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно п. 7.2 договору № 4215 взаємовідносини сторін в частині, не передбаченої цим договором, регламентуються Господарсько-процесуальним Кодексом України та діючим законодавством України.
Згідно з п. 66 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888, передбачає сплату пені у розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Третя особа просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 450 689,29 грн. за період з 10.06.2008 р. по 10.06.2009 р.
Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач неправильно визначив період з якого настає право вимоги.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні пені на суму 237 074,08 грн., як безпідставно заявлену та задовольняє на суму 213 615,21 грн.
Також третя особа у позові просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно п. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Разом з тим, ТОВ „Компанія „Альтарес” не надав будь-яких доказів, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 100 000,00 грн. з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Враховуючи вищевикладене, позов ТОВ „Компанія „Альтарес” до ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 718 987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947 675,02 грн., 3% річних в сумі 133 709,85 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн., моральну шкоду 100 000,00 грн. підлягає задоволенню частково.
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення заборгованості 4 334 904,25 грн. - відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514, ч. 1 ст. 517, ст.ст. 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 26, 32, 33, 34, с. 2 ст. 35, ст.ст. 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерне товариство „Фінансово-Промисловий Альянс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь про стягнення заборгованості 4 334 904,25 грн. - відмовити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” до Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 4 718 987,13 грн., у тому числі борг в сумі 3 086 912,97 грн., індекс інфляції в сумі 947 675,02 грн., 3% річних в сумі 133 709,85 грн., пеня в сумі 450 689,29 грн., моральну шкоду 100 000,00 грн. підлягає задоволенню частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Шевченка, 1, ЄДРПОУ 00191129, ІПН 001911205195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” (83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 68, ЄДРПОУ 36102891) 3 086 912,97 грн. - основного боргу, 213 615,21 грн. - пені, 43 885,05 грн. - 3% річних, 211 727,05 грн. - інфляційної складової, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 19 216,32 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 235,49 грн.
У задоволенні 3% річних в сумі 89 824,80 грн., індексу інфляції в сумі 735 947,97 грн., пені в сумі 237 074,08 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Альтарес” - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судді Г.В. Левшина
Ю.С. Нестеренко