79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.03.09 Справа № 10/225
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Чаплик І.,
з участю представників:
від позивача - з'явився,
від відповідача - не з»явився,
розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», м.Ужгород-Оноківці
на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.01.2009 року, суддя І.В.Івашкович, в справі за № 10/225
за позовом: відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго», м.Ужгород-Оноківці
до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Ужгород
про спонукання до укладення додаткової угоди від 19.10.2008р. до договору про постачання електроенергії від 14.09.2007р. № РО6/13-2825,
рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.01.2009 року відмовлено в позові відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. про спонукання до укладення додаткової угоди від 19.10.2008р. до договору про постачання електроенергії від 14.09.2007р. № РО6/13-2825.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не наведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку правових підстав для укладення додаткової угоди від 19.10.2008р. до договору про постачання електроенергії від 14.09.2007р. № РО6/13-2825 в частині зміни порядку розрахунку та збільшення розміру відповідальності, оскільки ні у відповідності з нормами діючого законодавства, ні згідно з умовами договору визначення сторонами порядку здійснення споживачем розрахунків за спожиту електроенергію не поставлено в залежність від умов здійснення постачальником електричної енергії оплати за закуплену ним на оптовому ринку електроенергію, встановлених відповідними нормативними документами або укладеним із ДП „Енергоринок" договором купівлі-продажу електроенергії.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що запропоновані позивачем зміни до основного договору відповідають вимогам діючого законодавства та є істотними, а тому згідно ч.2 ст.652 ЦК України договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Скаржник вважає, що для внесення спірних змін до договору існують всі необхідні для цього обставини, передбачені ст.652 ЦК України. Зокрема, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, оскільки у позивача існувала значна заборгованість перед ДПЕ; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення, а виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки отримання позивачем оплати від споживачів частинами із вступом в дію особливих умов розрахунків між позивачем та ДПЕ не дає можливості позивачу не порушувати приписи постанови НКРЕ та належним чином виконувати умови договору з ДПЕ; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, оскільки в умовах укладеного між сторонами договору не передбачено, що ризик зміни обставин несе позивач.
В судове засідання представники відповідача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.
Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" в особі Ужгородського МРЕМ (постачальник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії від 14.09.2007р. №Р06/13-2825. При підписанні договору сторони зобов'язалися виконувати його умови, а при вирішенні питань, не обумовлених договором, - керуватися чинним законодавством, зокрема, Правилами користування електричною енергією.
Умовами додатку №7 до договору сторонами визначено порядок розрахунків, згідно з яким, зокрема, споживач здійснює оплату електричної енергії у формі попередньої оплати в розмірі 20 відсотків вартості замовленого обсягу споживання електроенергії на відповідний розрахунковий період не пізніше ніж за два робочі дні до початку дати розрахункового періоду, яким є 7 число попереднього місяця. Встановлено, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється згідно підписаного споживачем або обома сторонами Акту про використану електричну енергію на протязі не більше 5-ти операційних банківських днів.
Окрім того, додаток №7 до договору містить умови про відповідальність споживача за порушення взятих на себе зобов'язань по оплаті за електричну енергію.
Додатковою угодою від 19.10.2008 р. до договору про постачання електричної енергії №Р06/13-2825 від 14.09.2008р., яка вручена відповідачу для підписання 07.11.08, позивачем ініційовано внесення змін до умов додатку №7 шляхом викладення умов п.п. 7, 8, 9 додатку №7 в новій редакції.
Зокрема, відповідно до запропонованої позивачем нової редакції п.7 додатку №7 встановлено умову про оплату електричної енергії споживачем у формі попередньої оплати в розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на підставі рахунку, виписаного постачальником електричної енергії. Передбачено, що кінцевий розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється на підставі рахунку, виписаного постачальником у відповідності з Актом про використану електроенергію, підписаним споживачем або обома сторонами. Передбачено також строки вручення споживачу та оплати ним рахунків на оплату.
П.8 додатку №7 у запропонованій позивачем редакції містить умову про повне або часткове припинення електропостачання у разі несплати споживачем рахунків у встановлені терміни.
У п.9 додатку №7 позивач додатково до погоджених сторонами пропонує встановити умову про обов'язок споживача сплатити за прострочку виконання грошового зобов'язання 10% річних від простроченої суми, пеню в розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів -штраф в розмірі 7 відсотків від прострочення суми.
Відповідно до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Місцевим судом зроблено правильний висновок про те, що саме таким є публічне господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем у результаті постачання електричної енергії.
Статтею 178 Господарського кодексу України, яка регламентує питання виконання публічних зобов'язань встановлено, що суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ст.179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору певних категорій суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Відповідно до врегульованих Цивільним кодексом України загальних умов укладення договорів (ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Взаємовідносини у сфері постачання електричної енергії регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією та іншими нормативними актами.
Місцевим судом правильно встановлено, що в спірному випадку сторонами при укладенні договору №Р06/13-2825 від 14.09.2007р. про постачання електричної енергії наведені у додатку №7 умови про порядок розрахунків за спожиту електроенергію відповідають загальним вимогам, встановленим у розділі 6 Правил користування електричною енергією (в редакції, затв. Постановою НКРЕ №910 від 17.10.2005р., зареєстр. в Мінюсті України 18.11.2005р. за №1399/11679, із наст, змінами).
Зокрема, п.6.1 Правил встановлено, що розрахунки споживача здійснюються відповідно до умов договору, а п.п. 6.6, 6.7 Правил передбачено право сторін договору за взаємною згодою визначити порядок здійснення оплати вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за фактично відпущену електроенергію.
За змістом п.6.6 Правил попередня оплата розміру вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії є однією з альтернативних, визначених за згодою сторін, форм розрахунків. Дана норма містить припис про обов'язкове застосування такої форми оплати лише для споживачів, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, що в спірному випадку відсутнє. Умови п.6.7 передбачають, зокрема, право сторін визначити у договорі величину планового платежу у випадку застосування ними порядку розрахунків плановими платежами.
В спірному випадку сторонами у п.7 додатку №7 до договору погоджено умову про здійснення споживачем попередньої оплати у розмірі 20 відсотків вартості заявленого обсягу електроенергії та здійснення кінцевого розрахунку на підставі „Акту про використану електроенергію", що повністю узгоджується з вищевказаними приписами Правил.
Ст.651 Цивільного кодексу України передбачено право сторін на розірвання або зміну договору за взаємною згодою, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п.9.4 укладеного між сторонами договору №Р06/13-2825 від 14.09.2007р., передбачено умову про переукладання або доповнення договору додатковою угодою у випадках зміни нормативних документів та законодавства України, що стосується врегулювання відносин сторін.
Скаржником не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку будь-якої з вищевказаних підстав для зміни договору з ініціативи однієї із сторін (зокрема, постачальника електричної енергії).
За правилами ст.652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінено або розірвано лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. За відсутності такої згоди, договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони лише за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі обставини про те, що отримання позивачем оплати від споживачів частинами із вступом в дію особливих умов розрахунків між позивачем та ДПЕ, не дає можливості позивачу не порушувати приписи постанови НКРЕ та належним чином виконувати умови договору з ДПЕ, не приймаються судом до уваги в якості підстав для укладення спірної угоди відповідно до ст.652 ЦК України, оскільки не узгоджуються із змістом вищезазначеної норми.
Місцевим судом правильно зазначено, що ні у відповідності з нормами діючого законодавства, зокрема, Закону України „Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, ні згідно з умовами договору визначення сторонами порядку здійснення споживачем розрахунків за спожиту електроенергію не поставлено в залежність від умов здійснення постачальником електричної енергії оплати за закуплену ним на оптовому ринку електроенергію, встановлених відповідними нормативними документами або укладеним із ДП „Енергоринок" договором купівлі-продажу електроенергії. Таким чином, у даному випадку норми ст.652 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані.
При цьому, місцевим судом підставно зазначено, що діяльність підприємства позивача щодо закупівлі електроенергії на оптовому ринку та щодо постачання електроенергії споживачам є підприємницькою, здійснюється на засадах, в тому числі самостійності власного комерційного ризику та комерційного розрахунку. Отже, забезпечення належних розрахунків згідно з умовами укладеного з ДП „Енергоринок" договору покладається на позивача, який самостійно і на свій ризик організує свою діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та отримання прибутку.
З наведеного в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про спонукання до укладення додаткової угоди від 19.10.2008р. до договору про постачання електроенергії від 14.09.2007р. № РО6/13-2825 правильно судом першої інстанції відмовлено, оскільки позивачем не наведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку правових підстав для укладення цієї додаткової угоди.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Закарпатської області від 30.01.2009 року в справі за номером 10/225 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго»-без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий -суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко