01 квітня 2009 р.
№ 32/242
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Купріянова О.М.
від відповідача: Дякур Т.С., Кодаченко І.В., Поз М.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007”
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р.
у справі № 32/242 Господарського суду м. Києва
за позовом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до Державного підприємства “Управління капітального будівництва”
до Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту
до Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007”
про визнання недійсним договору,
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства “Управління капітального будівництва”, Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту та Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” про визнання недійсним договору від 16.08.2007р. № 21-4/23-2 про будівництво житлових будинків.
Заявою Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи змінило позовні вимоги та просить суд визнати інвестиційний договір № 21-4/23-2 від 16.08.2007 про будівництво житлових будинків, що укладений між Державним підприємством “Управління капітального будівництва”, Українським науково -дослідним гідрометеорологічним інститутом та Товариством з обмеженою відповідальністю “БМУ -2007” таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2008р. (суддя О.О.Хрипун) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 14.07.2008р., Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. (судді: В.О.Зеленін, Л.О.Рєпіна, О.Ф.Синиця) апеляційну скаргу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008 р. у справі № 32/242 скасовано, позовні вимоги Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задоволено, визнано договір №21-4/23-2 від 16.08.2007р. про будівництво об'єкту - неукладеним, таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін, стягнуто з Українського науково - дослідного гідромєтереологічного інституту на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита в розмірі 28,33 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33 грн., а також витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 14,17 грн., стягнуто з Державного підприємства “Управління капітального будівництва” на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33 грн., а також витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 14,17 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ -2007” на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита у розмірі 28,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 39,33 грн., а також витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 14,17 грн.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008р.. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи доводить безпідставність вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. -без змін.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” підлягає задоволенню.
Як вже було зазначено, позивач, який є центральним органом виконавчої влади, звернувся до суду з позовом щодо визнання інвестиційного договору, що укладений між відповідачами, таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін.
Господарським судом встановлено, що позивачем було створено відповідача -Державне підприємство “Управління капітального будівництва”.
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Таким чином, приписами даних правових норм визначено, що, зокрема, державні підприємства здійснюють самостійно господарську діяльність на власний ризик.
Господарським судом встановлено, що 16.08.2007р. між відповідачами укладено договір № 21-4/23-2 про будівництво житлових будинків. Відповідно до умов зазначеного договору сторони, керуючись власним вільним волевиявленням у виборі один одного як контрагентів за договором і визначені умов договору відповідно до ст. ст. 3, 6, 203, 637 Цивільного кодексу України, зобов'язуються об'єднати свої зусилля та вклади і спільно діяти з метою будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та паркінгом на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр -т Науки, 37 - 39.
Згідно ч. 1 та ч. 8 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що державне підприємство самостійно несе відповідальність за наслідками своєї діяльності і орган, до сфери управління якого входить державне підприємство не несе відповідальності по зобов'язанням державного підприєсмтва.
Як вже було зазначено, позивачем було створено відповідача - Державне підприємство “Управління капітального будівництва”, яке уклало договір, що оспорюється позивачем.
Оскільки позивач -Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є органом до сфери управління якого відноситься відповідач - Державне підприємство “Управління капітального будівництва”, яке самостійно несе відповідальність за наслідки своєї діяльності, і позивач не несе відповідальності за зобов'язаннями даного відповідача, то договір, який укладено між відповідачами прав та законних інтересів позивача не порушує.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що, зокрема, установи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи, що права позивача оспорюваним договором не порушено, то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, щодо відмови позивачу в задоволенні його вимоги.
Оскільки апеляційним господарським судом приписи вищенаведених норм було порушено, то прийняте даним господарським судом судове рішення підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “БМУ-2007” задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2008р. у справі № 32/242 скасувати.
Рішення Господарського суду м. Києва від 14.07.2008р. залишити в силі.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.