25 березня 2009 р.
№ 13/175/08 (19/17-1269/1)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1
прокурор: Івченко О.А.
розглянувши касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р.
у справі № 13/175/08 Господарського суду Миколаївської області
за позовом Прокурора м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради
до Управління житлово-комунального господарства Южноукраїнської міської ради
до Приватного підприємця ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Товарна біржа “Ресурси України”
про визнання недійсним результатів аукціону від 14.01.2008р. та договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 14.01.2008р.,
Прокурор м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Южноукраїнської міської ради та приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним результатів аукціону від 14.01.2008р. та договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 14.01.2008р.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2008р. (суддя К.Л.Василяка), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. (судді: О.Т.Лавренюк, Я.Ф.Савицький, С.І.Колоколова), в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, перший заступник прокурора Миколаївської області вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу перший заступник прокурора Миколаївської області мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що об'єкти незавершеного будівництва є об'єктами малої приватизації.
Згідно ст. 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Господарським судом встановлено, що відповідач -Управління житлово-комунального господарства створений позивачем як орган приватизації.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що за поданням органів приватизації місцеві ради затверджують переліки об'єктів, які підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом або викупу.
Господарським судом встановлено, що рішенням 20 сесії 5 скликання Южноукраїнської міської ради “Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Южноукраїнська, які підлягають приватизації (відчуженню) у 2007 році” від 14.03.2007р. № 269, було затверджено перелік об'єктів комунальної власності м. Южноукраїнська групи Д, що підлягають приватизації шляхом проведення аукціону, а саме: об'єкт незавершеного будівництва -“Школа № 5”.
Правила щодо виключної компетенції сільських, селищних, міських рад встановлені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 30 якої визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Оскільки рішення щодо приватизації прийнято позивачем на пленарному засіданні ради відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що не заперечується ні позивачем ні прокурором, то посилання прокурора на порушення чинного законодавства при прийнятті даного рішення є помилковим.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що викуп може застосовуватися у разі включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, або у разі, якщо об'єкти не було продано на аукціоні або за конкурсом.
Проте, як вже було зазначено, позивач визначив спосіб приватизації шляхом продажу на аукціоні.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту. Для забезпечення виконання зазначених функцій органи приватизації можуть залучати відповідні організації та спеціалістів у порядку і на умовах, що встановлюються Фондом державного майна України. Покупець, який у встановленому порядку подав заяву про приватизацію підприємства, може за власний рахунок замовити проведення аудиторської перевірки фінансового стану вказаного підприємства. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що обов'язок щодо підготовки об'єкта малої приватизації до продажу покладено на органи приватизації, які, зокрема, визначають початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених даними органами приватизації.
Господарським судом встановлено:
08.11.2007р. між відповідачем -Управлінням житлово-комунального господарства Южноукраїнської міської ради та Товарною біржею “Ресурси України” було укладено договір № 218-11/07 про проведення аукціону з продажу нерухомого майна та договір доручення № 37/07- 218-11/07 від 12.11.2007р. на проведення аукціону з продажу об'єкту незавершеного будівництва “Школа № 5”.
12.11.2007р. було створено аукціонний комітет у складі представників Товарної біржі "Ресурси України" та Управління житлово-комунального господарства Южноукраїнської міської ради.
20.11.2007р. відбулось засідання створеного аукціонного комітету, на якому було прийнято рішення щодо визначення засобів масової інформації для опублікування інформації про продаж об'єкту незавершеного будівництва -обласна газета “Рідне прибужжя” та додатково - міська газета “Контакт”.
Правила щодо продажу об'єктів приватизації на аукціоні або за конкурсом визначені у розділі ІV Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), при цьому ст. 13 та ст. 14 зазначеного Закону визначено у чому полягає різниця між продажем на аукціоні та продажем за конкурсом.
Як вже було зазначено, позивачем прийнято рішення щодо включення відповідного об'єкту приватизації до переліку об'єктів, що підлягають продажу на аукціоні.
Правила щодо публікації інформації для покупців про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні та за конкурсом встановлені ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), згідно якої, зокрема, визначено що інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.
Господарським судом встановлено, що інформація про оголошення аукціону з продажу об'єкту незавершеного будівництва “Школа № 5” була опублікована в газеті -“Рідне прибужжя” від 04.12.2007р. та газеті “Контакт” від 06.12.2007р., а 04.01.2008р. відбувся аукціон з продажу об'єкту незавершеного будівництва “Школа № 5”.
Оскільки публікація у газеті “Рідне прибужжя” була опублікована 04.12.2007р., а аукціон відбувся 04.01.2008р., то від моменту публікації у даному виданні до аукціону пройшло більше 30 днів. З моменту ж публікації інформації у газеті “Контакт” аукціон було здійснено на 30 день.
Проте, як вже було зазначено, прокурор звернувся з позовом щодо захисту прав позивача, який здійснює право власності на об'єкти комунальної власності м. Южноукраїнськ та за рішенням якого відчужувався відповідний об'єкт, інформація ж, що була опублікована у вищезгаданих виданнях стосувалася покупців, яким позивач не був. До того ж прокурор не посилається, що будь-яка інша особа не змогла прийняти в аукціоні участь з будь-яких причин.
За таких обставин, посилання прокурора на порушення даною публікацією прав позивача є помилковими.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом здійснюється за наявності не менш як двох покупців.
Господарським судом встановлено, в аукціоні прийняли участь чотири учасника.
Згідно ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
Господарським судом встановлено:
Переможцем аукціону став приватний підприємець ОСОБА_1, який запропонував за об'єкт незавершеного будівництва найвищу ціну.
14.01.2008р. відповідачами: органом приватизації позивача та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу.
Згідно ст. 5 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна". Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники органів приватизації та інші особи, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного майна" покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" покупцями об'єктів незавершеного будівництва можуть бути: громадяни України, іноземці, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті; юридичні особи інших держав. Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків; органи державної влади; працівники державних органів приватизації; юридичні особи, майно яких перебуває в комунальній власності, органи місцевого самоврядування.
Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, покупцями об'єктів приватизації можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства) крім фізичних осіб, які є працівниками органів приватизації та осіб, яким відповідно до чинного законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю.
Як вже було зазначено, покупцем об'єкту незавершеного будівництва став громадянин, що має статус приватного підприємця.
Оскільки покупець має статус приватного підприємця, а ні прокурор, ні позивач не посилаються на те, що відповідач -приватний підприємець ОСОБА_1 є працівником органів приватизації, то посилання прокурора на те, що зазначений покупець не визнається покупцем відповідно до вимог законодавства про приватизацію є помилковим.
Як вже було зазначено, прокурор звернувся з позовом щодо захитсу права позивача та визнання недійсними недійсним результатів аукціону та договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва у зв'язку з тим, що приватизацію об'єкту проведено без земельної ділянки.
Згідно ст. 3 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок. Таким чином, як випливає із приписів вищенаведеної правової норми, придбання покупцем земельної ділянки разом з об'єктом незавершеного будівництва здійснюється після відведення цієї ділянки в установленому порядку та, зокрема, на вимогу покупця.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що набуття права на земельну ділянку комунальної власності здійснюється за рішенням органів місцевого самоврядування. Проте, ні позивач ні прокурор не посилаються на те, що позивачем таке рішення приймалося, а відповідачі знехтували таким рішенням.
За таких обставин, посилання прокурора на порушення права позивача у зв'язку з приватизацією об'єкту незавершеного будівництва без земельної ділянки є таким, що не відповідає дійсності.
Як вже було зазначено, прокурор подав позов до відповідачів, одним з яких є громадянин -приватний підприємець ОСОБА_1, який на погляд прокурора порушив право позивача як власника об'єкту приватизації. Проте, посилаючись на порушення чинного законодавства, які на погляд прокурора призвели до порушення прав позивача, прокурор не послався те, які порушення у процесі приватизації було здійснено громадянином покупцем -приватним підприємцем ОСОБА_1
Згідно ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що на прокуратуру покладено обов'язок щодо нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Проте, звернувшись до господарського суду з позовом до громадянина відповідача -приватного підприємця ОСОБА_1 в інтересах органу місцевого самоврядування, прокурор не звернув увагу на те, чи було у даних правовідносинах дотримано право громадянина -приватного підприємця ОСОБА_1
Крім того, згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування даних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. у справі № 13/175/08 -без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.