73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
28.02.2007 Справа № 4/9-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС" м. Донецьк
до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон
про стягнення 51.721 грн. 64 коп., усунення перешкод в користуванні майном
та спонукання до вчинення дій
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2.
від відповідача - не з'явився
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 51721 грн. 64 коп. матеріальних збитків у вигляді неодержаного прибутку, зобов'язання усунути перешкоди в користуванні орендованим за договором оренди НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року майном, а саме : частиною приміщення НОМЕР_2 площею 4 м2 в будинку АДРЕСА_1. Крім того, він просить суд зобов'язати відповідача скласти акт прийому - передачі зазначеного майна і відокремити капітальною стіною орендоване приміщення від іншого приміщення та усунути перешкоди в користуванні майном шляхом вселення його в нежилі приміщення.
Підставою позовних вимог позивач зазначає те, що відповідач не виконав зобов'язань за договором оренди майна НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та створює позивачу перешкоди в доступі до орендованих приміщень з метою використання їх за призначенням .
Ухвалами від ІНФОРМАЦІЯ_2 року та від ІНФОРМАЦІЯ_3 року розгляд справи судом відкладався у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.
Під час судового засідання позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши свої доводи та пояснення.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що відповідач не чинив перешкод в користуванні орендованим приміщенням, а не укладення акту прийому-передачі він обгрунтовує тим, що на його думку договір оренди є недійсним. Крім того він вважає, що позивачем не надано документального обгрунтування розрахунку суми збитків.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалася в засіданні 20.02.2007року для оформлення рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року між позивачем і відповідачем укладено договір оренди приміщень магазину. Згідно з цим договором відповідач зобов'язався передати в користування позивача на умовах оренди частину нежилого приміщення НОМЕР_2 площею 4,0кв.м. яке розташоване в АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ІНФОРМАЦІЯ_1 року за реєстраційним НОМЕР_1 та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів ІНФОРМАЦІЯ_1року за НОМЕР_3.
Строк дії договору від ІНФОРМАЦІЯ_1року відповідно до пункту 9.1 договору сторони погодили з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Відповідно до пункту 1.2 договору оренди приміщення надаються позивачу для встановлення каси з прийому готівки та обміну іноземної валюти. За умовами пункту 2.3 договору оренди орендодавець зобов'язався передати приміщення в користування орендаря за актом прийому-передачі ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відокремити капітальною стіною приміщення магазину, яке залишається в його користуванні від приміщення яке передається позивачу і не втручатися в господарську роботу орендаря та не перешкоджати йому в цьому.
Відповідно до вимог пунктів 1, 7 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання сторонами повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи власником об'єкту оренди, зобов'язався передати його в користування позивачеві за актом прийому-передачі, та створити умови для використання приміщення за його цільовим призначенням, відокремивши його капітальною стіною від приміщення магазину. При цьому пунктом 3.1 договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 року зазначено, що передача приміщення здійснюється тільки після підписання сторонами акту прийому-передачі.
Обов'язок передачі майна врегульовано і статтею 765 ЦК України, відповідно до якої наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, а у разі не передання майна, наймач відповідно до ч.1 статті 766 ЦК України має право вимагати від наймодавця передання майна.
Крім того, відповідно до ч. 1 статті 767 ЦК України наймодавець передає майно у комплекті і у стані, який відповідає умовам договору найму і призначенню речі.
Матеріалами справи підтверджується, що своїх обов'язків по передачі майна в користування позивача на умовах, зазначених пунктами 1.2, 2.3, 3.1 договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач не виконав та створює перешкоди по використанню цих приміщень позивачем, змінивши коди сигналізації та замки і не повідомивши про це позивача, як того вимагає пункт 9.8 договору оренди.
Жодних доказів на підтвердження виконання своїх обов'язків по відокремленню об'єкту оренди капітальною стіною від приміщення магазину та передачі його в користування позивача за актом прийому-передачі відповідач на вимогу суду не надав. При цьому пояснити правомірність своїх дій не зміг, тому вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення його в орендоване приміщення, відокремлення орендованого приміщення від приміщення магазину капітальною стіною та передачі його в користування позивача за актом прийому-передачі підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що перешкоди в користуванні майном позивачеві чинить третя особа не підтверджені жодними доказами в розуміння статті 33 ГПК України. До того ж, саме відповідач є власником об'єкту оренди і він, а не треті особи, зобов'язаний відповідно до вимог закону та умов договору оренди створити позивачеві умови по передачі та використанню за призначенням нежилого приміщення.
Відхиляються судом і посилання відповідача на те, що договір укладено без наміру створення правових наслідків, оскільки відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Таких доказів відповідачем не надано.
При розгляді позовних вимог про стягнення збитків в сумі 51.721грн.64коп. суд виходить із того, що відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Аналогічна норма міститься і в статті 22 ЦК України. Частиною 1 статті 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин у особи виникає право на відшкодування завданих збитків.
Притягнення ж до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, що утворюють склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути доведені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування..
Позивач просить стягнути збитки як неодержаний ним прибуток (втрачена вигода) через неможливість використання нежилого приміщення за договором оренди за період з ІНФОРМАЦІЯ_6 року. При цьому на підтвердження розрахунку суми збитків він надав реєстр платежів прийнятих від фізичних осіб за продаж мобільних телефонів за останні 6 місяців які передували порушенню умов договору. В той же час, відповідно до умов договору оренди приміщення передавалося йому для розміщення каси з прийому готівки та обміну іноземної валюти, а не для продажу мобільних телефонів. Доказів того, що в договір вносилися будь-які зміни щодо цільового використання майна позивачем не надано. Документального підтвердження того, який саме прибуток він не отримав через невикористання приміщень з метою прийому готівки та обміну валюти позивач на вимогу суду також не надав. Таким чином, ним не доведено належними засобами доказування того, що через невикористання приміщень за призначенням ним не отримано прибуток саме в сумі 51.721грн.64коп., тому правові підстави стягнення збитків відсутні через неподання позивачем доказів на обгрунтування розміру понесених ним збитків.
Витрати по сплаті державного мита відносяться на сторони пропорційно від задоволених позовних вимог, а за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на відповідача.
Позивачеві повертається надлишково сплачене держане мито в сумі 85грн.03коп.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позовні вимоги задовільнити частково.
2.Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4 розрахунковий рахунок відсутній, усунути перешкоди в користуванні частиною нежилого приміщення НОМЕР_2площею 4кв.м. в будинку АДРЕСА_1 шляхом вселення в нього товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС" м. Донецьк, вул.Артема №1, розрахунковий рахунок 26004789 в ДФ ВАТ АБ »Укргазбанк», МФО 335894, код 31762929.
3. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4 розрахунковий рахунок відсутній, підписати з товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС" м. Донецьк, вул.Артема №1, розрахунковий рахунок 26004789 в ДФ ВАТ АБ »Укргазбанк», МФО 335894, код 31762929 акт прийому-пердачі частини нежилого приміщення НОМЕР_2площею 4кв.м. в будинку № 41а по проспекту 200 років Херсона в м.Херсоні.
4. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, розрахунковий рахунок відсутній, відокремити капітальною стіною частину приміщення НОМЕР_2 площею 4 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 від іншого приміщення магазину.
5.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4, розрахунковий рахунок відсутній, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС" м. Донецьк, вул.Артема №1, розрахунковий рахунок 26004789 в ДФ ВАТ АБ »Укргазбанк», МФО 335894, код 31762929 - 255грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформацйійно- технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6.Видати товариству з обмеженою відповідальністю "ТІС" м. Донецьк, вул.Артема №1, розрахунковий рахунок 26004789 в ДФ ВАТ АБ »Укргазбанк», МФО 335894, код 31762929 довідку на повернення надлишково сплаченого державного мита в сумі 85грн.03коп.
7. В стягненні 51.721грн.64коп. відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст.84 ГПК України 28.02.2007року.