УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
31 січня 2012 року Справа № 1170/2а-50/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Чубари Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 854,46 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилаючись на те, що відповідач відповідно до норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV (надалі -Закон №1058-IV) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Заборгованість відповідача за період з липня по вересень 2010р. складає 854,46 грн.
18.11.2010р. боржником отримана вимога про сплату боргу від 06.11.2010р. №Ф-575.
Таким чином, сума боргу відповідача становить 854,46 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.
В судове засідання, призначене на 31.01.2012р., представник позивача не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без участі представника. При цьому, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі. (а.с.15)
Відповідач в судове засідання, призначене на 31.01.2012р., не з'явився, будучи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.14)
10.01.2012р. відповідачем подано суду письмові заперечення проти адміністративного позову. (а.с.8)
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 07.08.1995р. ОСОБА_1 являється платником страхових внесків. (а.с.5)
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески -кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Законом України Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. №2461, внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом викладення в новій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно абз.9 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до абз.6 п.4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, тобто фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) -на 32 відсотки за 2004 - 2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Частиною 1 ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. №2154-VІ установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня -869 гривень, з 1 квітня -884 гривні, з 1 липня -888 гривень, з 1 жовтня -907 гривень, з 1 грудня -922 гривні.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати та ставку у розмірі 33,2 %, мінімальний страховий внесок для платників єдиного та фіксованого податку у липні - вересні 2010 року становив 294, 82 грн. (888 грн. х 33,2 %) у місяць, у жовтні-листопаді 2010 року становив 301,12 грн.(907 х 33,2 %) у місяць, у грудні 2010 року становив 306,10грн.(922 х 33,2 %).
Згідно ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.
На адресу ФОП ОСОБА_1 пенсійним фондом рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції направлялась вимога про сплату боргу №Ф575 від 06.11.2010р. на суму 854,46грн. (а.с.6)
18.11.2010р. відповідачем отримана дана вимога, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції. (а.с.6)
Сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків протягом липня - вересня 2010р., яка підлягає перерахуванню до бюджету Пенсійного фонду України, з урахуванням частини сплачених сум фіксованого податку, становить 854,46грн., що підтверджується розрахунком боргу. (а.с.7)
Доказів сплати суми боргу по сплаті страхових внесків відповідачем не надано.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 854,46грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86,94, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) боргу в сумі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 46 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Чубара