КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 березня 2011 року Справа № 2а-1390/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Кармазиної Т.М.
при секретарі -Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Трубспецсталь” до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та вимог про сплату боргу, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення -рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №000462310/0 від 01.06.2009р., яким визначено ТОВ „Трубспецсталь” податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 136081 грн. 50 коп., в тому числі 90721 грн. за основним платежем та 45360 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення -рішення №000472310/0 від 01.06.2009р., яким визначено ТОВ „Трубспецсталь” податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112786 грн. 50 коп., в тому числі 75191 грн. за основним платежем та 37595 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000482310 від 01.06.2009р., яким застосовано до ТОВ „Трубспецсталь” штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 149851 грн.; першу податкову вимогу форми „Ю1” від 24.06.2009р. за №1/218 та другу податкову вимогу форми „Ю2” від 27.07.2009р. за №2/256.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, всупереч нормам чинного законодавства, не було ні надіслано на адресу позивача, ні вручено уповноваженому представнику ТОВ „Трубспецсталь” оскаржувані податкові повідомлення -рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкові вимоги. Про дані рішення податкового органу позивачу стало відомо лише 10.03.2010р. при отриманні адміністративного позову Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції до ТОВ „Трубспецсталь” про стягнення податкового боргу.
Таким чином, на думку позивача, відповідачем грубо порушено права ТОВ „Трубспецсталь” на інформацію, на оскарження у встановленому законом порядку оскаржуваних рішень податкового органу.
Крім того, позивач зазначає, що надані маркетингові, консультаційні та юридичні послуги були використані підприємством у власній господарській діяльності, про що свідчить обсяг реалізації товарів на підприємстві, тому позивач вважає, що ним правомірно включено до валових витрат винагороду за надання даних послуг.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилалися на правомірність визначення позивачу сум податкового зобов'язання у відповідності з приписами Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про податок на додану вартість” а також на порушення позивачем чинного законодавства.
Зокрема, представники відповідача посилалися на порушення ТОВ „Трубспецсталь” пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2.1 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а також п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. У зв'язку з чим податковим органом оскаржуваними рішеннями визначено позивачу податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 136081 грн. 50 коп. та податку на додану вартість на загальну суму 112786 грн. 50 коп., а також застосовано до ТОВ „Трубспецсталь” штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 149851 грн..
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до акту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №201/23-10/32412449 від 28.05.2009р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ „Трубспецсталь” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., перевіркою встановлено порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2.1 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом -Закон №334/94-ВР), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на 90721 грн., у тому числі: за 2007 рік - 82837 грн. ( у т.ч. за ІV кв. 2007 року - на 82837 грн.) та за 2008 рік на 7884 грн. (у т.ч. за ІV кв. 2008 року - на 7884 грн.), внаслідок заниження валових доходів в сумі 212483 грн., у тому числі: за II кв. 2008 року на 25000 грн., за ІV кв. 2008 року - на 187483 грн. в результаті неправильного врахування приросту балансової вартості запасів та завищення валових витрат всього на 150405 грн., у тому числі завищено за 2007 рік на 331350 грн. ( у т.ч. за ІV кв. 2007 року - на 331350 грн.) та заниження у 2008 році на 180945 грн.( у т.ч. за І кв. 2008 року занижено на 222174 грн.; за II кв. 2008 року занижено на 14148 грн., за ІІІ кв. 2008 року завищено на 55377 грн.) в результаті включення до валових витрат консультативних, маркетингових, юридичних послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю (т.1 а.с.15-26).
У зв'язку з виявленими порушеннями Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, згідно з абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі за текстом -Закон №2181-ІІІ) прийнято податкове повідомлення - рішення №000462310/0 від 01.06.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок податок на прибуток на загальну суму 136081 грн. 50 коп., в т.ч. 90721 грн. за основним платежем та 45360 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.12).
Відповідно до акту перевірки №201/23-10/32412449 від 28.05.2009р. перевіркою встановлено, що позивачем, на порушення пп.5.2.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР, при складанні декларацій з податку на прибуток завищено розмір витрат на придбання товарів, (робіт, послуг), відображених по ряд.04.1 Декларації в зв'язку з врахуванням до їх складу консультативних, маркетингових та юридичних послуг, не пов'язаних з організацією, веденням виробництва, продажем продукції в сумі 684170 грн., в т.ч. за ІV кв. 2007р. в сумі 393000,0 грн.; за І кв. 2008р. в сумі 45600,0 грн.; IIкв. 2008р. в сумі 215270 грн.; за III кв. 2008р. в сумі 30300 грн..
Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ „Трубспецсталь” укладено з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договори про надання маркетингових послуг (№ 4 від 05.05.2008 р., № 2 від 01.07.2007 р. та № 1 від 02.06.2008 р.), згідно яких останні зобов'язувались надавати позивачу послуги з дослідження ринку збуту товарів, пошуку покупців та проведення переговорів з ними з питань придбання товарів, торгівлю якими здійснює позивач, а ТОВ „Трубспецсталь”, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити зазначені послуги. (т.1 а.с.43, 45, 48).
Також, позивачем укладено з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договори про надання юридичних послуг (№ 3 від 01.04.2008 р. та № 2 від 27.08.2007 р.), згідно яких останні зобов'язувались надавати юридичну допомогу, а ТОВ „Трубспецсталь”, в свою чергу, прийняти її та оплатити зазначені послуги (т.1 а.с.31-32, 51-52).
Крім того, ТОВ „Трубспецсталь” укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 договір про виконання разової роботи №6 від 01.04.2008 р., згідно якого останній зобов'язувався надати позивачу консультацію з питань комерційної діяльності строком до 30 червня 2008 року, а ТОВ „Трубспецсталь” -своєчасно прийняти та оплатити дану роботу (т.1 а.с.36).
27 серпня 2007 року позивачем укладено з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_10 договір про виконання разової роботи №1 від 27.08.2007 р., згідно якого останній зобов'язувався надати позивачу консультацію з питань комерційної діяльності строком до 30 вересня 2007 року, а ТОВ „Трубспецсталь” -своєчасно прийняти та оплатити дану роботу (т.1 а.с.39).
Відповідно до акту перевірки №201/23-10/32412449 від 28.05.2009р. перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат, вартість консультативних, маркетингових та юридичних послуг, наданих згідно вищезазначених договорів, в сумі 684170 грн..
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарською діяльністю є будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України №334/94-ВР передбачають як підставу для невключення до валових витрат випадок відсутності розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами.
Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
На підтвердження понесення витрат за виконання вищезазначених договорів позивачем надано акти приймання - передачі послуг (а.с.33, 34,35, 37, 40, 44, 46, 49, 50, 53).
Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наданих суду актів приймання-передачі наданих послуг не вбачається інформації щодо здійснення конкретних дій на виконання зазначених договорів, а міститься лише узагальнена інформація. Що означає відсутність у даних актах змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягає позивач.
Доказів на підтвердження надання контрагентами позивача послуг саме на суму, встановлену вищенаведеними договорами суду не надано.
Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити та надати докази того, які саме послуги надавались позивачу, та, що вартість наданих ТОВ „Трубспецсталь” фізичними особами - підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 послуг становить саме суму, встановлену укладеними договорами.
Також, суду не надано доказів надання ТОВ „Трубспецсталь” під час здійснення податковим органом перевірки позивача первинних документів або їх копій, які б підтверджували факт придбання позивачем наданих йому фізичними особами - підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 послуг. До того ж позивачем не надано доказів, які обґрунтовують таку обставину, як економічна доцільність витрат за надані консультативні, маркетингові та юридичні послуги.
Вищевикладене свідчить про те, що позивачем віднесено до складу валових витрат вартість консультативних, маркетингових та юридичних послуг, наданих згідно договорів з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на загальну суму 684170 грн., без підтвердження здійснення господарських операцій та не підтверджених відповідними первинними документами.
Крім того, товариством не доведено зв'язок зазначених витрат з господарською діяльністю ТОВ „Трубспецсталь”.
Судом встановлено, що позивачем не включено в графу 4 таблиці 1 додатку К1/1 Декларації з податку на прибуток за 2008 рік суму в розмірі 375958 грн., тим самим занижено дані рядка 01.2 Декларації „Приріст балансової вартості запасів” за 2008 рік на 187483 грн. (671690-375958-483215 = -187483 грн.), чим порушено п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР. Оскільки, по бухгалтерському обліку на підприємстві проводка: Дт рахунку 946 "Витрати від знецінення товарів" з Кт.рахунку 281 "Товари на складі" в сумі 375957,91 грн. Перевіркою оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 "Товари на складі", накладних РН 00055 від 15.12.2008 р. та РН 00056 від 16.12.2008р. встановлено, що ТОВ „Трубспецсталь” реалізувало товарно-матеріальні цінності в асортименті ПП "Промтех", за цінами нижчими, ніж ціни обліку на складі підприємства. Сума різниці, що складає 375957,91 грн. підприємством віднесено в Дт 946 "Витрати від знецінення товарів", тобто сума в розмірі 375957,91 грн. використана не в господарській діяльності.
Крім того, на порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР позивачем не включено до валових доходів та в рядок 01.6 Декларації за II квартал 2008 року суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 25000 грн..
Судом встановлено, що ТОВ „Трубспецсталь” отримало поворотну фінансову допомогу від фізичної особи ОСОБА_12 в сумі 25000 грн. згідно договору-займа від 07.04.2008р. (т.1 а.с.168). Фінансова допомога надійшла на поточний рахунок підприємства 08.04.2008р. пл.док.№ 67/397. (т.1 а.с.172). Підприємством зроблена проводка: Дт. рах. 315 "Інші поточні рахунки в національній валюті" з Кт рах.685 "Розрахунки з іншими кредиторами".
Однак, доказів повернення грошових коштів, станом на кінець періоду, не надано.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком відповідача щодо наявності порушень ТОВ „Трубспецсталь” пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2.1 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР.
Відповідно до акту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №201/23-10/32412449 від 28.05.2009р. перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі за текстом -Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 75191 грн., внаслідок завищення податкового кредиту на 75191 грн. шляхом віднесення до податкового кредиту суми ПДВ на товари, використані не в господарській діяльності.
У зв'язку з виявленими порушеннями Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, згідно з абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-ІІІ прийнято податкове повідомлення - рішення №000472310/0 від 01.06.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112786 грн. 50 коп., в тому числі 75191 грн. за основним платежем та 37595 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).
Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом встановлено, що ТОВ „Трубспецсталь” реалізовано ПП „Промтех” товарно-матеріальні цінності в асортименті за цінами нижчими, ніж ціни обліку на складі підприємства.
При цьому, суму різниці, що складає 375957,91 грн., позивачем віднесено в Дт 946 "Витрати від знецінення товарів", що дає підстави вважати, що дана сума використана не в господарській діяльності підприємства.
Однак, ТОВ „Трубспецсталь” не зменшено податковий кредит на товари, використані не в господарській діяльності в сумі 75191 грн.
Вищенаведене свідчить про порушено позивачем пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Відповідно до п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно абз.„б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 (далі за текстом Закон №2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи викладене, а також наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення -рішення №000462310/0 від 01.06.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на загальну суму 136081 грн. 50 коп., в т.ч. 90721 грн. за основним платежем та 45360 грн. 50 коп. за штрафними санкціями та податкового повідомлення - рішення №000472310/0 від 01.06.2009р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112786 грн. 50 коп., в т.ч. 75191 грн. за основним платежем та 37595 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.
Відповідно до акту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №201/23-10/32412449 від 28.05.2009р. перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95 (далі за текстом -Закон №265/95) в частині продажу товарів за готівку без застосування РРО в розмірі 29970.2грн..
На підставі даного акту перевірки Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, згідно ст.17 Закону №265/95, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000482310 від 01.06.2009р., яким до ТОВ „Трубспецсталь” застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 149851 грн. (т.1 а.с.14).
Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Судом встановлено, та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні, що ТОВ „Трубспецсталь” здійснювались розрахунки за відвантажені товари готівковими коштами, шляхом оприбуткування готівки в касу підприємства. При цьому, на підтвердження передачі товару позивачем оформлено видаткову накладну ТОВ „Спецагротехкомплекс” від 03.06.2008р. №00029 на загальну суму 29979 грн. 20 коп..
Факт отримання грошових коштів від покупця підтверджується прибутковими касовими ордерами №38 від 03.06.2008р., №39 від 04.06.2008р. та №41 від 06.06.2008р. (т.1 а.с.109-111).
При цьому, позивачем проведено розрахункову операцію на суму придбаного товару без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій на суму 29970 грн. 20 коп..
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача порушень п.1 ст.3 Закону №265/95.
Згідно п.1 ст.17 Закону №265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про правомірність прийняття Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000482310 від 01.06.2009р., яким застосовано до ТОВ „Трубспецсталь” штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 149851 грн..
Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 03.07.2001р., перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкового боргу податкового органу не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (отримання відповідного подання від іншого контролюючого органу).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань в установлені строки, податковим органом, відповідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 , було надіслано на адресу позивача податкові вимоги про сплату податкового боргу: першу податкову вимогу №1/218 від 24.06.2009р. та другу податкову вимогу №2/256 від 27.07.2009р., про що свідчать копії корінців зазначених податкових вимог (т.1 а.с.55, 56).
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийняття податковим органом даних податкових вимог.
Суд не приймає до уваги посилання ТОВ „Трубспецсталь” на те, що про оскаржувані рішення податкового органу позивачу стало відомо лише 10.03.2010р. при отриманні адміністративного позову Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції до ТОВ „Трубспецсталь” про стягнення податкового боргу. Оскільки, за умови достовірного встановлення факту вчинення з боку суб'єкта підприємницької діяльності порушень, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема правил, встановлених Законами України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість” та „Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а також обґрунтованого визначення податкового зобов'язання та застосування до суб'єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій, допущені контролюючим органом процедурні порушення не є виключною підставою для визнання неправомірним визначених контролюючим органом фінансових санкцій за вказані порушення.
Виключними підставами для визнання рішення контролюючого органу про застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій недійсним є його необґрунтованість, тобто наявність у ньому висновків про вчинення порушення, які ґрунтуються на припущеннях, а не на фактичних обставинах, невідповідність його визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення.
Таких підстав судом не встановлено, натомість достовірно встановлені факти допущених порушень вимог зазначених законів, а також правові обґрунтування правомірності застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено -21.03.2011р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_13