17 липня 2015 року м. Київ К/9991/61159/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Кобилянського М.Г.,
Кочана В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, треті особи: начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ОСОБА_6, Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про поновлення на посаді та відшкодування шкоди,
У червні 2011 року ОСОБА_5 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що проходив службу в органах внутрішніх справ й 30 квітня 2011 року на нього накладено дисциплінарне стягнення, а 30 травня 2011 року звільнено зі служби за порушення дисципліни.
Вважаючи накладення дисциплінарного стягнення та звільнення незаконним, просив скасувати відповідні накази, поновити на посаді слідчого слідчого відділення Приморського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та відшкодувати витрати на правову допомогу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу на посаді слідчого слідчого відділення Приморського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.
28 квітня 2011 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення прокуратурою міста Маріуполя кримінальної справи №16-11-01-0043 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара), відносно слідчого слідчого відділення Приморського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ОСОБА_5 Згідно даного висновку в діях позивача виявлено грубе порушення вимог чинного законодавства, яке виразилося в отриманні колишнім заступником начальника слідчого відділу Іллічівського районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області ОСОБА_7 для ОСОБА_5 грошей від громадянина ОСОБА_8 за вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 30 квітня 2011 року №881 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
24 травня 2011 року проведено засідання кадрової комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, на якому прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 30 травня 2011 року №186 о/с ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що службове розслідування було проведено у відповідності з вимогами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, у ході якого вина позивача була підтверджена, а тому звільнення за порушення дисципліни є правомірним.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється Законом України «Про міліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Неналежне виконання позивачем службової дисципліни підтверджується постановою про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання хабара). Також позивачем було надано суду касаційної інстанції вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 червня 2012 року, який набрав чинності 08 липня 2012 року, про визнання його винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України та призначення покарання.
Згідно пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди передніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивачем було вчинено дії не сумісні з подальшим перебування на службі в органах внутрішніх справ, не дотримано вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка визначає обов'язки осіб рядового і начальницького складу.
Посилання представника позивача у касаційній скарзі щодо порушення порядку звільнення позивача та недоведеності вчинення ним порушень, які стали підставою для припинення служби в органах внутрішніх справ, судами попередніх інстанцій були досліджені та їм дана належна правова оцінка.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового судового рішення не вбачається
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.М. Кочан /підпис/