02 липня 2015 року м. Київ К/800/19049/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
за участю:
секретаря судового засідання Чайки О.С.
представника позивача Маленко О.М.
представника відповідача Рогозі Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК-Інвест»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013
у справі №2а-11666/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК-Інвест»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги
Товариство з обмеженою відповідальністю «МБК-Інвест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МБК-Інвест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0002210701 та податкової вимоги від 13.03.2012 №748.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подавалася відповідачу декларація з податку на додану вартість за ІІ квартал 2011 року (дата реєстрації 09.08.2011) із розрахунком суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 398946,00 грн., а також уточнюючий розрахунок за І квартал 2011 року (дата реєстрації від 30.06.2011).
Відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2011 №189/07-01/34809435.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), внаслідок чого позивачем завищено зазначену в податковій декларації з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування, заявленого до відшкодування в рахунок майбутніх платежів за ІІ квартал 2011 року у розмірі 354731,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість охоплює декларації, починаючи з попередніх звітніх (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість включно.
Відповідно до уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року, позивачем задекларовано від'ємне значення в розрізі 72123,00 грн., а також поданої декларації з податку на додану вартість за ІІ квартал 2011 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного періоду) в розмірі 426854,00 грн., що суперечить уточнюючому розрахунку за І квартал 2011 року.
Вказаний уточнений розрахунок також було заповнено неправильно, а саме: в розділі «податковий кредит», графа «код рядка» 10.1 «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою», зазначено однакові показники, що неможливо з точки зору правильності заповнення форми уточнюючого розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2011 позивачем подано контролюючому органу новий уточнений розрахунок податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, реєстраційний номер документу 9008597289.
В новому уточненому розрахунку №9008597289 в розділі «податковий кредит», графа «код рядка» 10.1 «придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» зазначено: «колонка А» показник який уточнюється - 443414 (чотириста сорок три тисячі чотириста чотирнадцять грн.), уточнений показник - 2217068 (два мільйони двісті сімнадцять тисяч шістдесят вісім грн.), різниця 1773654 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн.), «колонка Б» показник який уточнюється - 88683 (вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят три грн.), уточнений показник - 443414 (чотириста сорок три тисячі чотириста чотирнадцять грн.), різниця - 354731 (триста п'ятдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна грн.).
Вказаний розрахунок не прийнятий відповідачем у зв'язку із відсутністю додатків до нього, про що позивача повідомлено листом від 18.10.2011 №38641/10/15104.
26.10.2011 відповідачем проведена камеральна перевірка позивача, за результатом якої складений акт від 26.10.2011 №189/0701/34809439 та 09.11.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0002210701.
В адміністративному порядку вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось. Позов до суду подано позивачем 23.08.2012.
Судами зазначено, що 13.03.2012 відповідачем винесено податкову вимогу №748 про сплату позивачем податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 443573,75 грн.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 Кодексу).
Підпунктом 4.6.3 п. 4.6 розд. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА від 25.01.2011 №41 встановлено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК УКраїни (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивачем не дотримано вимог, встановлених пп. 4.6.3 п. 4.6 розд. 5 вказаного Порядку, а тому правомірними є дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0002210701 та податкової вимоги від 13.03.2012 №748.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МБК-Інвест» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров