08 липня 2015 року м. Київ К/800/34443/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року
у справі № 808/5242/13-а
за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат»
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
встановив:
ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС звернулась до суду з адміністративним позовом до ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, позов ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС задоволено частково. Надано дозвіл ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» у розмірі 302725 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі: 1) стійки, підставка регульована, поперечина, настил металевий, стяжки, скоби, загорожа торцева, захват, драбина, настил з люком, настил, дюбель/гак, хомут нерухомий, борти, підкладка, розпірка - загальною вартістю 120642,20 грн.; 2) центральний тепловий пункт по вул. Північнокільцевій, буд. 5Б у м. Запоріжжі, вартістю 127370 33грн.
У касаційній скарзі, ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» зареєстрована як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України, та перебуває на обліку у ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС як платник податків та зборів.
ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» має недоїмку по земельному податку з юридичних осіб у сумі 302725 грн, що рахувалась за відповідачем на день пред'явлення позову до суду, а саме на 31 травня 2013 року.
Доказів погашення вказаного податкового боргу на день судового розгляду справи, відповідачем надано не було.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до приписів пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 вказаної статті, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Зі змісту наведених норм випливає, що умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем з метою погашення податкового боргу, на підставі пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 05 грудня 2012 року № 103, яка отримана безпосередньо в.о. головного бухгалтера підприємства, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги.
Також, в матеріалах справи наявний акт опису майна від 15 січня 2013 року № 1 на загальну суму 120642,20 грн. та акт опису майна від 10 квітня 2013 року № 3 на загальну суму 127370,33 грн. Листами від 03 січня 2013 року та від 10 квітня 2013 року відповідач погодився з наявним податковим боргом та самостійно пропонував заставне майно в рахунок погашення заборгованості.
Постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року № 808/1451/13-а, від 06 березня 2013 року № 808/2601/13-а, та від 03 квітня 2013 року № 808/3528/13-а, стягнуто кошти з платника податків ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Згідно з інкасовими дорученнями від 29 липня 2013 року № 1042, № 1033, № 1039, № 1035, № 1040, № 1037, № 1041, які направлялись до банків з призначенням платежу - сплата податкового зобов'язання відповідно до податкових декларацій на загальну суму 377798, 73грн, такі доручення повертались банком без виконання з причини відсутності рахунку платника та відсутності коштів на рахунках.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для надання дозволу на погашення суми податкового борги за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки, як вбачається з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року № 808/4325/13-А окреме майно відповідача також перебуває у податковій заставі, оформленій ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, та на нього вже здійснюється стягнення.
Щодо доводів ПАТ Запорізький домобудівний комбінат» про відсутність підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки ПАТ Запорізький домобудівний комбінат» перебуває в процесі ліквідації, колегія суддів зазначає, що підприємство вважається ліквідованим, коли державним реєстратором внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про рішення щодо припинення юридичної особи.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев