24 липня 2015 р. Справа № 804/8236/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1333, 97 грн., -
07 липня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1333, 97грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та на момент звернення до суду має заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1333, 97грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 відкрито провадження у справі № 804/8236/15 та призначено її до розгляду на 24.07.2015.
Позивач у судове засідання 24.07.2015 не з'явився. До канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання 24.07.2015 не з'явився, кореспонденція суду повернулася з адреси відповідача, зазначеної у адміністративному позові, із відміткою поштового відділення про повернення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі -КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована 06.09.2010 як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.07.2015, який міститься в матеріалах справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
25 січня 2012 року відповідач звернулася до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. Обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та обрана 2 група платника єдиного податку.
Відповідно до п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідачем в добровільному порядку не було сплачено єдиний податок з фізичних осіб, нарахований відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності по терміну сплати 20.10.2012 у розмірі 214,60 грн., по терміну сплати 20.11.2012 у розмірі 214,60 грн., по терміну сплати 20.12.2012 у розмірі 214,60 грн., по терміну сплати 20.01.2013 у розмірі 229,40 грн., по терміну сплати 20.02.2013 у розмірі 229, 40грн., по терміну сплати 20.03.2013 у розмірі 229, 40 грн., а також 1, 97 грн. пені по зобов'язанням за 2012 рік.
Станом на час розгляду справи, загальна заборгованість по єдиному податку у відповідача по зобов'язанням за 2012 рік становить 645, 77 грн. та по зобов'язанням за 2013 рік - 688, 20грн. Отже загальна сума заборгованості становить 1333, 97грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим Кодексом України, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно із пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
В контексті вищенаведених норм, грошове зобов'язання відповідача з єдиного податку у сумі 1333, 97грн., вважається податковим боргом.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
12.11.2012 позивачем з метою вжиття заходів погашення податкового боргу відповідно до ст. 59 ПК України, відповідачу було сформовано та направлено податкову вимогу (форми "Ф") від 22.10.2012 № 1319 на суму 428, 78грн.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулося.
З наведеного вбачається, що позивачем вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.
Відповідно до п 87.1, п. 87.2 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення вертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу з єдиного податку в розмірі 1333, 97грн. не надав, суд дійшов висновку, що позовна вимога Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1333, 97 грн є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1333, 97 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1333 (одна тисяча триста тридцять три гривні) грн. 97коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1