Справа: № 750/3403/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
22 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Жигіля Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу,
Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач) про:
- визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. щодо винесення постанови від 23.03.2015 р. ВП № 45954014 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.;
- скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Курильця В.І. від 23.03.2015 р. ВП № 45954014 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, УПФУ в м. Чернігові було зобов'язано включити до заробітку ОСОБА_3 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, здійснити в зв'язку з цим донарахування до її пенсії, починаючи з 26.06.2014 р., та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.
Питання, в якому процентному співвідношенні до заробітної плати стягувача належить здійснити перерахунок пенсії, судами не вирішувалось і боржник перерахував пенсію стягувача, відповідно до редакції Закону України «Про державну службу», яка діяла на момент перерахунку (70%), з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати.
У зв'язку з тим, що після перерахунку пенсії позивача, згідно з вказаною редакцією Закону, її розмір став меншим, ніж до перерахунку, боржник-УПФУ в м. Чернігові продовжив виплачувати стягувачу пенсію у попередньому розмірі та рішення суду в частині виплати не виконав.
Через невиконання судового рішення без поважних причин постановою старшого державного виконавця Курильця В.І. від 23.03.2015 р. ВП № 44954014 на позивача було накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Судова колегія встановила, що задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були поважні причини для невиконання рішення суду, а саме: невизначення в судовому рішення редакції Закону України «Про державну службу», яка підлягає застосуванню при перерахунку пенсії стягувача, та зменшення її розміру при застосуванні редакції, чинної на момент перерахунку, а також з того, що стягувач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про визнання таких дій боржника неправомірними і зобов'язання його здійснити такий перерахунок.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-ХІV ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 606-ХІV закріплено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону № 606-ХІV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
При цьому, невиконання боржником в межах виконавчого провадження рішення суду без поважних причин є достатньою та необхідною правовою підставою для застосування до нього державним виконавцем штрафних санкцій.
Водночас, визначаючи поважність причин невиконання судового рішення боржником, який є суб'єктом владних повноважень, необхідно встановити, чи мав він реальну можливість виконати таке рішення та чи використав він всі інструменти у межах своєї компетенції для повного і своєчасного виконання рішення суду, а також слід перевірити, чи діяв суб'єкт влади у межах наданих йому повноважень, у спосіб та на підставі законодавства.
Колегія суддів встановила і таке вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку УПФУ в м. Чернігові та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 86% від заробітної плати, що станом на лютий 2015 року становило, з урахуванням усіх виплат, 3870,93 грн.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2014 року у справі № 750/7910/14 УПФУ в м. Чернігові було зобов'язано включити до заробітку ОСОБА_3 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, здійснити у зв'язку з цим нарахування до її пенсії, починаючи з 26.06.2014 р., та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок цього донарахування.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року зазначене судове рішення було залишено без змін, а у відкритті касаційного провадження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2014 року - відмовлено.
На виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист від 27.12.2014 р. № 750/7910/14.
На підставі зазначеного виконавчого листа старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Курильцем В.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.12.2014 р. ВП № 45954014, в якій боржнику - УПФУ в м. Чернігові встановлено строк для добровільного виконання рішення суду протягом семи днів з моменту винесення цієї постанови.
Станом на момент видачі вказаного виконавчого листа змінилась редакція ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої стягувач отримувала пенсію раніше. Новою редакцією Закону було встановлено розмір пенсії державного службовця 70 % від заробітної плати (раніше стягувач отримувала пенсію в розмірі 86 % від заробітної плати).
УПФУ в м.Чернігові здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_3., з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відповідно до нової редакції ст.37 Закону України «Про державну службу», тобто виходячи із 70 % від заробітної плати стягувача, таким чином виконало рішення суду тільки в частині здійснення перерахунку.
В іншій частині щодо проведення виплат нарахованих сум постанова суду без поважних причин залишилась без виконання, через що постановою від 23.03.2015 р. старшого державного виконавця Курильця В.І. на позивача було накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Так, як вбачається з матеріалів справи, з доводів, наведених позивачем у самому позові, причинами невиконання УПФУ постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2014 року частині здійснення виплати перерахованої пенсії стала правова позиція ПФУ, за якою у вказаному судовому рішенні, яке підлягає виконанню, суд чітко не визначив, яку саме редакцію Закону України «Про державну службу» УПФУ в м. Чернігові повинно було застосовувати при проведенні перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_3, а тому такий перерахунок слід здійснювати відповідно до нової редакції Закону України «Про державну службу», чинної на час здійснення цього перерахунку. Однак, розмір перерахованої пенсії, у такому випадку, буде меншим, ніж той, що ОСОБА_3 отримувала до цього, тому виконанням рішення суду права стягувача будуть порушені.
13.01.2015 р. УПФУ в м. Чернігові звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про роз'яснення вказаної постанови суду в частині визначення відсотку розміру заробітної плати ОСОБА_3 при здійсненні перерахунку її пенсії, однак ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2015 року в задоволенні такої заяви Управлінню було відмовлено. З апеляційною скаргою на таку ухвалу ПФУ не зверталось , рішення суду не виконало.
Аналізуючи виниклі правовідносини, колегія суддів звертає увагу на те, що, як встановлено законодавством України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Також, судова колегія наголошує, що жодною нормою чинного законодавства України не регламентовано повноваження органів ПФУ надавати оцінку рішенню суду, яке набрало законної сили і яке поступило їм на виконання. Тим більше, законодавством не передбачена можливість невиконання рішення суду з тих підстав, що боржник не згоден з таким судовим рішенням, оскільки законодавець не пов'язує обов'язок виконання судового рішення зі згодою сторони виконавчого провадження, а регламентує лише імперативне правило щодо обов'язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили всіма суб'єктами на всій території України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що суб'єктивна думка боржника щодо недоцільності виконання рішення суду та наслідків, до яких це призведе, не є обставиною, що унеможливлює його виконання, та відповідно, не може бути визнана поважною причиною у розумінні ч. 1 ст. 89 Закону № 606-ХІV.
Більш того, судова колегія відзначає, що , в даному випадку, пенсія ОСОБА_3 призначалась в редакції, яка діяла на момент такого призначення, тобто до змін, внесених до ст. 37 Закону України «Про державну службу». А відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Але, ПФУ безпідставно не врахував ст. 58 Конституції України при виконанні вказаного судового рішення.
Крім того, незрозумілість судового рішення, на яку посилався ПФУ є лише підставою для його звернення до суду, який ухвалив таке рішення, із заявою про роз'яснення в порядку ст. 170 КАС України. Однак, сам факт такого звернення або відмова суду в роз'ясненні не є достатніми та необхідними правовими підставами для його невиконання.
Більш того, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право особи оскаржити до суду вищої інстанції в апеляційному та касаційному порядку ухвалу суду про відмову в роз'ясненні рішення суду, яке, в даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, УПФУ реалізовано не було.
Судова колегія також зазначає, що КАС України, зокрема ст.ст. 262, 263, та ст.ст. 12, 36 Закону № 606-ХІV, надано сторонам виконавчого провадження право щодо укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, звернення до суду із заявами про зміну порядку та способу виконання рішення суду, яке також ПФУ не реалізовано.
Тож, позивачем, окрім звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, жодних інших дій з числа можливих та передбачених законом, вчинено не було, а отже, й не використано всіх інструментів владних повноважень в рамках власної компетенції для повного та своєчасного виконання вказаного судового рішення .
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку УПФУ в м. Чернігові не здійснило повне та своєчасне виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2014 року без поважних причин, у розумінні ст. 89 Закону № 606-ХІV, а отже, державний виконавець при винесенні спірної постанови від 23.03.2015 р. ВП №45954014 про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн., діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, що передбачені Конституцією і законодавством України, зокрема ст.ст. 75, 89 Закону № 606-ХІV, шо вказує на її правомірність і відсутність правових підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цього адміністративного позову та про те, що судом першої інстанції були неповно та неправильно встановлені обставини справи, порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.