Справа: № 826/7505/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
21 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Гуцул О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Громадянина Афганістану ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 квітня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Громадянина Афганістану ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Громадянин Афганістану ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної міграційної служби України (далі - Відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення від 19.12.2014 року №685-14 про відмову у визнанні Позивача біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про визнання біженцем, або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, представник Позивача просив визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними та поновити його.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 квітня 2015 року відмовлено Позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, а позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ст.56 КАС України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
У разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, а також у разі, якщо законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження в справі та ініціює перед органами опіки і піклування чи іншими органами, визначеними законом, питання про призначення чи заміну законного представника.
Відповідно ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Отже, вищевказана норма встановлює термін протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення для звернення до суду для оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
12 січня 2015 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в м.Києві прийнято повідомлення № 10 про відмову у визнанні Позивача біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Позивач зазначає, що отримав вказане повідомлення 09 лютого 2015 року, однак просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки не володіє ні українською ні російською мовами, а працівники Відповідача не роз'яснено зміст вказаного повідомлення та строки і порядок оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав на те, що відсутні поважні причини пропуску строку звернення до суду, оскільки Позивачем не вжито необхідних та достатніх заходів для перекладу повідомлення, які він мав можливість здійснити під час ознайомлення його працівниками міграційних органів з цим документом.
Однак при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Позивач є неповнолітнім і його права та інтереси повинен представляти законний представник.
Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії довіреності Служби у справах дітей Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації від 19.05.2015 року №01-04-1570, Позивач прибув до України без супроводу батьків або інших членів родини, які їх замінюють, у пошуках притулку. Тому у відповідності ч.7 ст.29 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» органи опіки та піклування є законними представниками дітей, розлучених із сім»єю і беруть участь у процедурі визнання біженцем дитини, розлученою з сім»єю, сприяють реалізації їх прав.
З врахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що причини пропуску Позивачем строку звернення до суду є поважними, оскільки Позивач є неповнолітньою особою, а тому у нього не було змоги самостійно знайти перекладача для перекладу врученого повідомлення від 12 січня 2015 року №10 та представника для захисту його прав та інтересів.
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду та необґрунтовано залишив позов без розгляду.
Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Громадянина Афганістану ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 29 квітня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 24 липня 2015 року.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.