Справа: № 826/7665/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Губської О. А.
за участю секретаря: Тур В. В.
представників позивача Долженка Ю. В., Перової Н. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Скляна Компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Скляна Компанія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ТОВ "Перша Українська Скляна Компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року; зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками, подану позивачем датою її фактичного отримання - 20 листопада 2014 року, та врахувати в особовому рахунку платника податку на додану вартість всі показники задекларовані в податковій декларації.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 р. позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі укладено договір № 1 про визнання електронних документів від 21.03.2013 р. в порядку Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (а. с. 7).
Листом від 27 жовтня 2014 року № 23350/10/26-58-10-42, отриманим позивачем 05.11.2014 р., відповідач повідомив позивача про розірвання цього договору у зв'язку зі зміною місця реєстрації.
Вказану обставину відповідач аргументував незнаходженням позивача за податковою адресою, про що складено довідку про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків від 17 жовтня 2014 року № 2572/1 та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 23 жовтня 2014 року № 1399.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Стаття 48 ПК України врегульовує порядок складення податкової декларації.
Пунктом 48.3 даної статті визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У відповідності до п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція).
Пунктом 1 розд. 2 Інструкції встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
У відповідності до п. 5 розд. 3 Інструкції для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Так однією з двох підстав для розірвання договорів в односторонньому порядку є встановлення відповідачем відсутності позивача за податковою адресою, оформленою довідкою.
В податковій декларації, що є предметом спору, зазначено наступну податкову адресу: 03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 21-В, квартира (офіс) 95.
Як зазначено позивачем, станом на 20.11.2014 р. вказана податкова адреса містилася у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до п. 49.13. ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Натомість, всупереч твердженню позивача про прямий обов'язок відповідача приймати звітність у електронному вигляді, колегія суддів зауважує на наявне у відповідача також право розривати договір про визнання документів в односторонньому порядку.
Вважаючи, що у відповідача є всі достатні для цього підстави, останній повідомив позивача про розірвання договору, що не оскаржувалось позивачем.
В цей же час, підставою для відмови позивачу у прийнятті декларації у електронній формі є відсутність відповідного договору на це, а не відсутність позивача за місцезнаходженням.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що протиправність дій відповідача щодо неприйняття електронної звітності може встановлюватись тільки за умови наявності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо розірвання договору в односторонньому порядку за заявленими позовними вимогами в цій частині.
Однак, такі позовні вимоги позивачем не заявлялися, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, так як її доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.
Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Скляна Компанія" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська Скляна Компанія" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
(Повний текст ухвали виготовлено 23.07.2015 р.)
.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.