ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
23 липня 2015 року № 826/1320/15
Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а, у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоколл"
до
1.Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві
2.Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві
про
визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоколл" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач-1) та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії ДПІ в Оборонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРОПУ 38216581).
2. Зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність ТОВ "Інфоколл" за вказаною адресою: вул. Героїв Дніпра, 20-А, м. Київ, 04209.
3. Скасувати рішення ДПІ в Оборонському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРОПУ 38216581) з моменту його складання.
4. Відновити ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581) статус платника податку на додану вартість, що існував до винесення рішення про скасування свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.08.2014 p.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення (дії) були прийняті (вчинені) безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим вони є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача.
Відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення (дії) є законними та обґрунтованими, прийнятими (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ТОВ "Інфоколл" зареєстроване як юридична особа 28.05.2012 р Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією, з 30.05.2012 р. взято на податковий облік в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200058931 від 23.07.2012 р. ТОВ "Інфоколл" зареєстровано як платник податку на додану вартість.
19.08.2014 р. ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником якого є відповідач-1) прийняте рішення №141/26-54-18-06-12 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Інфоколл" (надалі - рішення №141/26-54-18-06-12), у зв'язку із внесенням запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 р. (надалі - Закон №755-IV).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч.1 ст.16 Закону №755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч.1 ст.17 Закону №755-IV).
В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб (ч.5 ст.17 Закону №755-IV).
Положеннями ч.11, ч.12 та ч.14 ст.19 Закону №755-IV закріплено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки (ч.12 ст.19 Закону №755-IV).
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч.14 ст.19 Закону №755-IV).
У позовних вимогах позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача-2 виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відсутність ТОВ "Інфоколл" за вказаною адресою: вул. Героїв Дніпра, 20-А, м. Київ, 04209, при цьому, в матеріалах справи відсутні належні докази внесення такого запису до Єдиного державного реєстру відносно позивача, у зв'язку з чим така позовна вимога не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 23.07.2015 р. в Єдиному держаному реєстрі відносно ТОВ "Інфоколл" міститься запис про те, що відомості про юридичну особу не підтверджені, при цьому дії відповідача-2, відносно внесення такого запису, позивачем не оскаржуються.
Суд звертає увагу, що згідно ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Відносно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №141/26-54-18-06-12, а також визнання протиправним дій щодо його прийняття, суд зазначає наступне.
Згідно положень пп.21.1.1 - пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до положень п.181.1 ст.181 та ст.182 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (ст.182 ПК України).
Згідно абз. "ж" п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, зокрема, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до п.184.2 ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 18.03.2015 року підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ "Інфоколл" датовані 18.11.2013 року, 07.02.2014 року, 19.06.2014 року, 16.09.2014 року та 25.12.2014 року.
З матеріалів, наданих відповідачем-1 вбачається, що 16.06.2014 року, 07.07.2014 року, 01.09.2014 року складені довідки про встановлення місцезнаходження платника податків, згідно яких за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 20-а місцезнаходження платника податків не встановлено. Рішення про доцільність направлення повідомлення за формою № 18-ОПП державному реєстратору про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням прийняті 16.06.2014 року, 17.07.2014 року та 04.09.2014 року. Проте матеріали, надані відповідачем-1, містять докази надіслання на адресу позивача та не вручення тільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Частиною 12 статті 19 Закону N 755-IV встановлено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до ч. 14 цієї ж статті у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Проте доказів щодо повідомлення позивача податковим органом або державним реєстратором матеріали справи не містять.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Разом з тим, п.п. 12.2 - 12.5 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 № 1588 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за N 1562/20300) визначено, що підрозділами органу державної податкової служби при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.
Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.
Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18 - ОПП.
Отже, обов'язковою передумовою направлення податковим органом до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за формою 18- ОПП є попереднє проведення підрозділами податкової міліції заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України 17.05.2010 N 336 (надалі - Положення № 336), зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення № 336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Враховуючи вищенаведене, на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV лише після здійснення, передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Вказана позиція також узгоджується із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року справа № 21-4а14.
Натомість, як встановлено судом, відповідачем-1 не було вчинено всіх належних заходів, передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336, для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, а саме: не проведено спілкування (телефон, пошта, факс тощо) із платником податків, не надано доказів встановлення за допомогою Єдиного банку даних платників податків місця проживання засновників і керівників платника податків.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-1 на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства ним було надіслано запит на встановлення місцезнаходження ТОВ "Інфоколл" та складено довідки про відсутність ТОВ "Інфоколл" за місцезнаходженням, направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, оскільки фактичні обставини справи свідчать про формальне складання вказаних документів та не свідчать про належне виконання своїх обов'язків посадовими особами відповідача-1, зокрема, вчинення всіх необхідних, передбачених чинних законодавством дій щодо належного та достовірного встановлення місцезнаходження юридичної особи.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 141/26-54-18-06-12 від 19.08.2014 року прийняте ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з порушенням законодавства, тому суд вбачає наявними підстави для скасування зазначеного рішення.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині відновлення ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581) статусу платника податку на додану вартість, що існував до винесення рішення про скасування свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.08.2014 p., оскільки вказані дії спрямовані на захист права у майбутньому з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130 підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру, з огляду на що суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи судом вказана вимога є передчасною, а право позивача - непорушеним, оскільки лише після набрання судовим рішенням, яким скасоване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, такі зміни вносяться до реєстру.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача-1 та скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ДПІ в Оборонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРОПУ 38216581).
3. Скасувати рішення ДПІ в Оборонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Інфоколл" (код ЄДРОПУ 38216581) № 141/26-54-18-06-12 від 19.08.2014 року.
4. Стягнути судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоколл" (код ЄДРПОУ 38216581) за рахунок Державного бюджету України.
5. В решті позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева