ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
24 липня 2015 року № 826/8952/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко Костянтина Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3
провизнання дій протиправними та зобов'язаня вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко Костянтина Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачами протиправно не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та до зального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів за банківським вкладом.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні 22.06.2015 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач 1 заперечив проти позовних вимог, в судовому засіданні 22.06.2015 надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не є вкладником ПАТ "Міський комерційний банк", оскільки між ОСОБА_1 та ПАТ "Міський комерційний банк" не було укладено жодного банківського договору. Більше того, відповідач 1 зазначив, що вкладником ПАТ "Міський комерційний банк" є ОСОБА_3, яка отримала гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 2 обґрунтовує тим, що регулювання спорів пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація або почата процедура ліквідація, своїх зобов'язань перед його кредиторами здійснюється спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У зв'язку з чим, позивач не є вкладником ПАТ "Міський комерційний банк", так як на його користь не було укладено договір банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, крім того позивач не є власником іменного депозитного сертифіката.
У судове засіданні 22.06.2015 представник відповідача 2 та третя особа не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
01 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу на вимогу № 2620/02/196488 (з виплатою відсотків щомісячно), відповідно до якого банк приймає від вкладника грошові кошти на депозитний рахунок на наступних умовах: вид депозиту - вклад на вимогу (безстроковий), валюта депозиту - долар США та відкриває депозитний рахунок: 262033371202.
17 листопада 2014 року між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) було укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_3 передала безоплатно (подарувала) ОСОБА_1, а ОСОБА_1 прийняв в дарунок грошові кошти (гроші, вклад) в сумі 7 000,00 доларів США, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товариству "Міський комерційний банк" до обдарованого переходять усі права та обов'язки в частині подарованої грошової суми, в тому числі майнові права, які мав дарувальник, як вкладник, визначені договором банківського вкладу на вимогу № 2620/02/196488 від 01.07.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "Міський комерційний банк".
19 листопада 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була направлена спільна заява-вимога до ПАТ "Міський комерційний банк" з вимогою зареєструвати на ім'я ОСОБА_1 право власності на грошові кошти (вклад) в сумі 7 000,00 доларів США, які знаходяться на рахунку ОСОБА_3, переоформити банківський вклад ОСОБА_3 у сумі 7 000,00 доларів США на ім'я ОСОБА_1, відкрити ОСОБА_1 поточний рахунок у доларах США у ПАТ "Міський комерційний банк" та перерахувати на нього, належні йому за договором дарування від 17.11.2014, грошові кошти у сумі 7 000,00 доларів США.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 732 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 124 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк", згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Міський комерційний банк" запроваджено строком на три місяці з 21.11.2014 по 20.02.2015.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 31.01.2015 № 22 від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Міський комерційний банк", з 31.01.2015 відсторонено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 31.01.2015 № 23 уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Міський комерційний банк" з 31.01.2015 призначено заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Міський комерційний банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 36 від 17.02.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк" до 20.03.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Міський комерційний банк" ОСОБА_5 до 20.03.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №187 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 64 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Тимошенка Костянтина Володимировича строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.
02 березня 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідачів про виплату гарантованої суми відшкодування в сумі 105 700,00 грн., що належить позивачу як вкладнику та власнику грошових коштів на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ "Міський комерційний банк", відкритого за договором банківського вкладу на вимогу №2620/02/196488 від 01.07.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "Міський комерційний банк", включення до списку і переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенко К.В. листом від 01.04.2015 № 13.4/6512 повідомив позивачу про відсутність правових підстав для включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за рахунок Фонду, так як банківський рахунок на ім'я ОСОБА_1 банком не відкривався, а тому вкладником у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ОСОБА_3
Враховуючи, що ОСОБА_1 не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та до зального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів за банківським вкладом, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко визначено, що Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом в банку виключно фізичним особам, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або які є власником іменного депозитного сертифіката.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив відшкодувати йому грошові кошти в сумі 105 700,00 грн., які належать йому на праві власності, відповідно до договору дарування від 17.11.2014, та, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ "Міський комерційний банк", відкритому за договором банківського вкладу на вимогу № 2620/02/196488 від 01.07.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "Міський комерційний банк".
Проте, позивач не надав суду договорів банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або є іменного депозитного сертифіката.
Більше того, позивач стверджує, що грошові кошти, які йому належать на праві власності, відповідно до договору дарування від 17.11.2014, знаходяться на банківському рахунку, відкритому для ОСОБА_3 за договором банківського вкладу на вимогу № 2620/02/196488 від 01.07.2014.
Матеріалами справи підтверджується, що саме ОСОБА_3 має договір банківського вкладу в ПАТ "Міський комерційний банк" та є вкладником в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому ОСОБА_3, а не ОСОБА_1, має право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом в банку.
Також, в матеріалах справи міститься виписка по угоді № 2620/02/196488 від 01.07.2014, згідно якої 25.02.2015 ОСОБА_3 була виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Міський комерційний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, судом було встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Міський комерційний банк" не було укладено договорів банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, крім того позивач не є власником іменного депозитного сертифіката, а, відтак, ОСОБА_1, відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не є вкладником ПАТ "Міський комерційний банк".
У зв'язку з чим, в суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача 1 здійснити розрахунок суми відшкодування коштів та включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Таким чином, враховуючи відсутність підстав до включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ознаки протиправної бездіяльності (дій) відповідача 1 відсутні.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Таким чином, надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Водночас, судом було встановлено, що ОСОБА_1 не є вкладником ПАТ "Міський комерційний банк", а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду додаткову інформацію про позивача.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що інформація про позивача до переліку вкладників внесена не була та відповідачу 2 додаткова інформація про позивача не надавалася, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов