Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 липня 2015 р. № 820/5695/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області
до Державного підприємства "Південна залізниця"
про зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства "Південна залізниця", в якому просить суд зобов'язати Державне підприємство “Південна залізниця” (код ЄДРПОУ 01072609) виконати вимогу від 13.11.2014 № 05-25/11060, а саме:
- вжити вичерпний перелік заходів щодо відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку залізниці та її відокремлених структурних підрозділах, а також стосовно складання бухгалтерської і фінансової звітності ДП “Південна залізниця” у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІУ (зі змінами) та положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
- відобразити в бухгалтерському обліку нараховані санкції в сумі 6311280,56 грн. та стягнути штрафні санкції з Компанії “Нyundai Corporation”;
- відобразити в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця” дебіторську заборгованість ПАТ “ВТБ Банк” на суму 27776,4 грн. (еквівалент 3 475,09 доларів США) за договором про відкриття акредитивів від 30.12.2010 №LI 10005 та стягнути завищену вартість послуг з ПАТ “ВТБ Банк”. У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість у розмірі 3020400,0 грн. установ, яким було надано благодійну допомогу, скласти акти звірок з вказаними установами. Вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення з установ вартість товарів, робіт та послуг на загальну суму 3 020 400,0 грн., наданих у вигляді благодійної допомоги. У іншому випадку стягнути з винних допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення з винних осіб суму завищених витрат у розмірі 2557055,30 грн.;
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість ТОВ “Дніпровський механічний завод” у розмірі 1414014,48 грн., та ТОВ “Євроінвестстрой” у розмірі 624249,84 грн., якими завищено вартість товарів, скласти акти звірок з вказаними товариствами. Вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення з ТОВ “Дніпровський механічний завод” дебіторської заборгованості у розмірі 1414014,48 грн., та ТОВ “Євроінвестстрой” дебіторської заборгованості у розмірі 624 249,84 грн. У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-
136 КЗпП;
- відобразити в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця” дебіторську заборгованість виконавців робіт за переліком:
- ТОВ “РЕАЛ-ТЕХНО” - 330 277,92 грн.,
- ТОВ “Технологічні системи” - 48893,54 грн.,
- ТОВ “СТРОИТЕЛЬСТВО И МОНТАЖ” - 218238,23 грн.,
Вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення з підрядних організацій за вищезазначеним переліком сум завищених витрат при виконанні ремонтно-будівельних робіт. У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо відшкодування працівниками підприємства незаконно отриманих коштів на загальну суму 190571,63 грн. У іншому випадку стягнути з винних осіб у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпПУ. Здійснити коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 72 668,47 грн.;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо відшкодування 193000,0 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпПУ, у т.ч. за рахунок винних осіб;
- поновити в бухгалтерському обліку Відокремленого підрозділу „Харківська вагонна дільниця №1" ДП „Південна залізниця" дебіторську заборгованість ТОВ „НІКІТИС" за договором від 28.10.2013 №П/Л-131726/НЮ в сумі 165 526,95 грн. (з ПДВ) з оформленням відповідного документального підтвердження достовірності стану взаєморозрахунків шляхом складання акту звірки з контрагентом, та вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення завищеної вартості виконаних робіт 165 526,95 грн., з підрядної організації ТОВ „НІКІТИС". У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення з ТОВ „Зміївський машинобудівний завод" нарахованої в ході ревізії пені у розмірі 14 168,71 грн. У іншому випадку стягнути з винних, у допущених порушеннях, осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення 5003,56 грн. з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- відобразити в бухгалтерському обліку, нараховану в ході ревізії, пеню на суму 963,60 грн, контрагентам ТОВ “Мегатекс”, ТОВ “Метал”, ТОВ “Автономні джерела струму”; та вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення пені у розмірі 963,60 грн. з ТОВ “Мегатекс”, ТОВ “Метал” та ТОВ “Автономні джерела струму”. У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП;
- вжити вичерпний перелік заходів щодо відшкодування різниці між вартістю реалізованого у вересні 2013 року ТОВ „ЕНЕРГОКАПІТАЛ" за договором від 19.09.2013 №П/Е-131507/НЮ брухту сталевого виду 501 у кількості 11,546 виду, виду 500 у кількості 10,9 т від списання (ліквідації) трансформаторів УТМРУ-6300/35 інв.№049201, 049199 та вартістю реалізації Службою матеріально-технічного постачання зазначеного брухту ДП „Укрзалізничпостач" в сумі 813,87 грн. (11,546 х 33,18 грн. +10,9 x 39,52 грн.);
Відобразити в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця” дебіторську заборгованість ТОВ „ЕНЕРГОКАПІТАЛ" в сумі 813,87 грн.;
Вжити вичерпний перелік заходів щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості в сумі 813,87 грн. У іншому випадку стягнути з винних, у допущених порушеннях, осіб, у тому числі у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП.;
- відкоригувати (зменшити) в обліку залізниці вартість активів (квартир, приватизованих громадянами) на суму 22 913 293,11 грн.;
- віднести до собівартості намитого піску, як запасу, вартість послуг з його намиву, у розмірі 5187403,58 грн., та намитий пісок визнати запасом і зарахувати на баланс підприємства за справедливою вартістю, відповідно до вимог п. 5, п. 6 та п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” від 20.10.1999 №246;
- відкоригувати (зменшити) в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця” кредиторську заборгованість перед ТОВ „Реал-Техно" на суму 3907102,18 грн.;
- ДП “Південна залізниця”, зокрема: ВП “Локомотивне депо Гребінка”, вжити заходів щодо отримання відповідних ліцензій на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії;
- відобразити в бухгалтерському обліку наявну дебіторську заборгованість Компанії “Нyundai Corporation” на суму 735 835,58 грн. за Контрактом від 24.12.2010 та вжити вичерпний перелік заходів щодо надходження (поставки) від Компанії “Нyundai Corporation” приладу для випробувань гальмового обладнання (портативного типу) вартістю 92 060 доларів США, або відшкодування Компанією “Нyundai Corporation” суми понесених витрат на придбання вказаного приладу, що складає 833 757,82 грн. (еквівалент 103 504,67 доларів США). У іншому випадку стягнути з винних у допущених порушеннях осіб кошти у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП;
- відкоригувати (зменшити) в обліку ДП “Південна залізниця”, понесені витрати на суму 410783,95 грн., внаслідок нарахування амортизації на квартири, приватизовані громадянами.
- відкоригувати (зменшити) в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця” кредиторську заборгованість перед СП “Агроспецмонтажник” на суму 84593,56 грн. завищеної вартості робіт.
- відобразити в бухгалтерському обліку ДП “Південна залізниця”, а саме: в обліку Локомотивного депо Гребінка, оприбуткування металобрухту чорних та кольорових металів на суму 8880,99 грн. та в обліку відділу Дистанції електропостачання оприбуткування запасних частин на загальну суму 6035,20 грн.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності відповідача, за результатами ревізії складено акт від 09.10.2014 року № 05-11/12. За результатами ревізії відповідачу пред'явлено вимогу від 13.11.2014 року за №05-25/11060 про усунення виявлених ревізією порушень. Вказану вимогу, яка є обов'язковою для виконання, відповідачем у встановлений строк виконано не було.
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, посилаючись на доводи, які викладені в письмових запереченнях. Зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що працівниками ДФІ в Харківській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП “Південна залізниця” за період з 30.09.2012 р. по 01.07.2014 р. Результати ревізії оформлені актом №05-11/12 від 09.10.2014 р. та 13.11.2014 р. відповідач - ДФІ в Харківській області, посилаючись на названий акт ревізії, видав вимогу № 05-25/11060.
Фактично позовні вимоги і є переліком вимог, які відображені у вимозі від 13.11.2014 року за № 05-25/11060.
Аналіз статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» дає можливість зробити висновок, що відповідача законодавчо не наділено повноваженнями щодо надання правової оцінки договорам, визнання їх неукладеними, а також повноваженнями у сфері трудових відносин і посадові особи відповідача не мають повноважень робити за результатами проведених ним ревізій висновки щодо порушення або додержання керівником підконтрольної установи вимог законодавства про працю, зокрема норм Кодексу законів про працю України.
Крім того, згідно приписів чинного законодавства письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.
Проте, при виданні спірної вимоги в оскарженій частині суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання закону, позаяк владні приписи власного письмового рішення виклав не чітко, не зрозуміло, що створює ймовірність їх неоднозначного і множинного тлумачення та спричиняє неможливість їх виконання.
Частиною 2 ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
У силу положень ст.4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
З положень наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що законодавець надав органам державного фінансового контролю повноваження по встановленню винних у допущенні фактів порушення законодавства посадових осіб та матеріально відповідальних працівників підконтрольної установи.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (затверджено постановою КМУ від 20.04.2006р. №550; далі за текстом - Порядок №550), положення якого спрямовані на законодавчу деталізацію правовідносин з приводу реалізації органами державного фінансового контролю владних управлінських функцій контролю у спосіб проведення інспекцій також зазначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Згідно ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Так, орган ДФІ у пункті 10 вимоги вимагає від залізниці вжити вичерпний перелік заходів щодо відшкодування 193000,0 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст., 130-136 КЗпП України, у т.ч. за рахунок винних осіб. Проте, така вимога є незрозумілою, оскільки інспекція не з'ясувала та не встановила, який саме вид відповідальності слід застосувати.
У пунктах 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15. 20 вимоги, орган ДФІ зобов'язав Державне підприємство "Південна залізниця" стягнути суми з винних у допущених порушеннях осіб, у тому числі, у порядку та розмірах, встановлених ст. ст.. 133-136 КЗпП України. Проте, в супереч зазначеним вище нормам законодавства органом ДФІ не встановлені конкретні особи, винні в допущенні зазначених порушень на думку Державної фінансової інспекції в Харківській області, та спосіб і розмір стягнення, враховуючи наявність повної чи обмеженої матеріальної відповідальності цих осіб.
Крім того, в пунктах 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 14, 16, 18, 20, 22 Вимоги орган ДФІ ставить перед залізницею вимоги про коригування бухгалтерського обліку. Проте, докладаючи на ДФІ повноваження з контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку, вищевказані приписи законодавства автоматично не надають йому можливості їх реалізувати у будь-який спосіб, натомість містять конкретні обмеження щодо їх використання. Таким чином, не обґрунтувавши, якою нормою закону (підзаконного акта) передбачено право фінансової інспекції на ініціювання коригування бухгалтерського обліку підприємства, Інспекція незаконно пред'явила залізниці такі вимоги.
Суд звертає особливу увагу на те, що відповідно до статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
В своїй постанові від 26.05.2015р. (справа №21-330а15) Верховний Суд України зазначив:
«Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом цих норм матеріального права у подібних відносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому, є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Враховуючи те, що інспекція пред'явила позовну вимогу, яка не містить визначення конкретних осіб, до яких вимога має бути заявлена, немає посилань на конкретні дії, які мають бути здійснені, тобто обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, суд дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).
Ураховуючи наведене, а також те, що рішення касаційного суду у цій справі відповідає наведеним вимогам законодавства, у задоволенні позовної заяви Державної фінансової інспекції в Харківській області слід відмовити.
Враховуючи правову позицію, висловлену Верховним судом України, суд доходить висновку про те, що позов Державної фінансової інспекції в Харківській області про зобов'язання підконтрольної установи виконати вимогу, в якій йдеться про відшкодування завданих збитків та визначено їх розмір, задоволенню не підлягає, оскільки такі збитки відшкодовуються лише в межах відповідного позову, заявленого органом державного фінансового контролю.
Відповідно до п.21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд , -
В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Державного підприємства "Південна залізниця" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 24 липня 2015 року.
Суддя Д.В. Бездітко