Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 липня 2015 р. № 820/2469/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
суддів - Бідонька А.В., Сагайдака В.В.,
при секретарі - Принцевській Ю.В.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідачів - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України
проскасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.03.15р., просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.10.2014 року №0002292205 на суму штрафних санкцій 18260 грн.; скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.02.2015 року №4011/6/99-99-1001-0225.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що висновки перевіряючих не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у позивача наявні всі первинні документи , які підтверджують облік та оприбуткування товару, але під час перевірки не було взято до уваги порядок обліку та руху товару на підприємстві . Крім того, позивач не погоджується з рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.02.2015 року №4011/6/99-99-1001-0225 , оскільки воно також прийнято без врахування порядку обліку та руху товару на підприємстві .
У судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали вимоги і доводи заявленого позову та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідачів - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в запереченні на адміністративний позов та в акті перевірки від 19.09.14р. №1469/20/40/22/37878962 .
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, зазначає наступне.
Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №920693 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків" зареєстроване в якості юридичної особи з 18.11.11р.
Судом встановлено, що у період з 18.09.14р. по 19.09.14р. ревізорами - інспекторами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій , ведення касових операцій , наявності документа , що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно закону , ліцензій , патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів , дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору , оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) .
За результатами перевірки відповідачем 19.09.2014 року складено Акт №1469/20/40/22/37878962 (а.с.16-19 т.І).
На підставі вказаного акту перевірки №1469/20/40/22/37878962 начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, прийнято податкове повідомлення рішення від 14.10.2014 року №0002292205, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18260 грн. (а.с.14).
ТОВ "Хумана Харків" оскаржило дане повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України.
Рішенням про результати розгляду скарги ТОВ "Хумана Харків" ГУ Міндоходів у Харківській області від 23.10.14р. №2310/01 та рішенням ДФС України від 24.02.2015р. №4011/6/99-99-1001-0225 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.10.2014 року №0002292205, а скарги - без задоволення (а.с. 24-30 т.І).
Що стосується вимоги позивача про скасування рішення від 24.02.2015р. №4011/6/99-99-1001-0225, судом встановлено наступне.
Згідно п.56.6 ст. 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п.56.10 ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
У той же час, п.1 ч.2 ст.17 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень , які породжують , змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає , що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.
Суд зазначає, що рішення про результати розгляду скарги не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не створює для позивача юридичних наслідків .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду від 27.10.14р. по справі К/800/281/14.
Таким чином, суд прийшов до висновки, що в частині позовних вимог про скасування рішення від 24.02.2015р. №4011/6/99-99-1001-0225, відсутні підстави для їх задоволення.
Згідно висновків акту від 19.09.2014 №1469/20/40/22/37878962 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Хумана Харків" п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: порушено встановлений законодавством порядок ведення товарно - матеріальних цінностей за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 9130 грн. згідно з додатком до акту перевірки №3.
Щодо виявлених порушень, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач отримує товар за категоріями та кодами товару (наприклад: Б/В Одяг SHOP B(SQM W/B), Б/В Одяг SHOP А(SQM Н W/А), Б/В Одяг SHOP А(SQM W/А)) згідно договорів та видаткових накладних. У подальшому згідно накладних по переміщенню, товар поставляється позивачем у торгівельні магазини .
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, при отриманні товару у відповідному магазині товарознавець у присутності продавця та куратора розпаковує мішки, сортує та оцінює товар та складає Акт розпаковки товару, під час складання якого , отриманий товар у кілограмах переводиться в одиницю товару (штуку) та поштучно перераховується , про що заноситься до Акту. Також товарознавець маркує кожну одиницю товару цінником з зазначенням на ньому ціни товару , після чого товар виноситься із підсобного приміщення у торгівельний зал .
До матеріалів справи позивачем для прикладу та підтвердження оформлення руху товару надано: Договір №3/12 від 05.01.12р. , видаткові накладні №202 від 11.09.14р., №204 від 15.09.14р., накладні на переміщення №437 від 10.09.14р., №444 від 12.09.14р., №452 від 16.09.14р., Акт розпаковки товару за період 01.09.14-18.09.14р., примірник цінника , прейскурант цін від 01.08.14р., податкові накладні №19 від 09.09.14р., №23 від 11.09.14р., №27 від 15.09.14р.(а.с.31-44 т.І).
Також представник позивача під час судового засідання пояснив суду, що у назві товару позивачем використовуються лише найменування "Б/В Одяг SHOP А", "Б/В Одяг SHOP В", "Б/В Одяг SHOP MWE", "Б/В Текстиль", які при маркуванні ціннику та виносу до залу , об'єднуються в одну облікову категорію "Одяг Б/В", а позначання "Б/В Взуття SHOP А", "Б/В Взуття SHOP В" об'єднується в категорію "Взуття Б/В", без визначення виду речі.
Судом встановлено, що саме такі назви визначено у податкових накладних .
До матеріалів справи позивачем надано Товарні звіти за серпень 2014р., в якому відображено залишки товару на торговій точці та за період з 01.09.14р. - 18.09.14р., який підтверджує факт документування усіх господарських операцій , пов'язаних з продажем чи переміщенням товару(а.с.45-46 т.І).
Як пояснив представник позивача , такий облік та рух товару визначено та закріплено у Положенні про порядок обліку та руху на підприємстві від 01.12.11р. (а.с.63 т.І) та на підставі Положення про порядок формування роздрібних цін на 2014 рік , затвердженого 31.12.13р.(а.с.46 т.ІІ).
Також позивачем до матеріалів справи надано Положення про Маркетингову політику на підприємстві у 2014 році (а.с.47 т.ІІ) та наказ ТОВ "Хумана Харків" №07/05 від 07.05.13р. про організацію бухгалтерського та податкового обліку та облікової політики підприємства (а.с.48 т.ІІ).
Ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
П.5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено, що підприємство самостійно:
- визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
-назву документа (форми);
-дату і місце складання;
-назву підприємства, від імені якого складено документ;
-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи викладені норми , суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи належні документи, які підтверджують ведення обліку товару у позивача у відповідності до норм чинного законодавства .
Суд зазначає, що позивач реалізує отриманий товар у магазинах за різними адресами(а.с.48 т.І).
Перевірку позивача було проведено у магазині за адресою: м.Харків , вул.Блюхера,38 б (а.с.16).
Як пояснив представник відповідача, в ході фактичної перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товару та в ході перевірки був складений вибірковий опис товару, що знаходиться в реалізації відповідно до додатку №3 до акту перевірки .
Суд зазначає, що магазин , як господарська одиниця не є юридичною особою.
Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265-95-ВР ( в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Чинним законодавством України не встановлено обов'язку для суб'єктів господарювання зберігати документи бухгалтерського обліку за місцем реалізації та/або зберігання товару.
Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996-XIV та Положення (стандарту) 9 , не є підставою для застосування до юридичної особи фасової санкції, передбаченої ст. 21 Закону України " №265-95-ВР.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 20.01.15р. за позовом ТОВ "Сварог Трейд" до ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, третя особа - ДПА в Харківській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та висновками Вищого адміністративного суду Україні, викладеними в ухвалі від 16.01.13р. №К/9991/26515/11 у справі за позовом ТОВ "Фоззі-Фуд" до ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій..
Ч.2 ст.161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Таким чином, твердження податкового органу , що в магазині не було документів , на підставі яких здійснюється оприбуткування товару , жодним чином не підтверджує висновки про те, що такі матеріальні цінності є не облікованими .
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.10.2014 року №0002292205.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог - у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, враховуючи положення ст.94 КАС України, розмір частини задоволених та відхилених вимог позивача, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати відповідно до частини задоволеної вимоги в розмірі 109.62 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 24, 71, 94, 159, 160-163,186 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 14.10.2014 року №0002292205.
В задоволенні позовних вимог про скасування рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 24.02.2015 року №4011/6/99-99-1001-0225 - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Харків" (адреса: м.Харків, вул. Бакуліна,11, офіс 314 ; код 37878962 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 109.62 грн. (сто дев'ять гривень шістдесят дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2015 року.
Головуючий - суддя - Мар'єнко Л.М.
Суддя - Бідонько А.В.
Суддя - Сагайдак В.В.