Справа: № 753/6934/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сухомлінова С.М.Суддя-доповідач: Міщук М.С.
22 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дарницького районного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
7 квітня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (далі УПФ або відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії УПФ щодо відмови перерахувати позивачу пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 рік при призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати УПФ провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 01.04.2015 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014 рік.
Позов обґрунтований тим, що після досягнення пенсійного віку позивач набув право на призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії, проте при призначенні пенсії УПФ використало схему нарахування, яка використовується при перерахунку раніше призначеної пенсії та застосувало показник заробітної плати за 2007 рік. Крім того, за призначенням пенсії за віком позивач звернувся вперше, тому в даному випадку не йде мова про переведення з одного виду пенсії на інший.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови ОСОБА_5 посилається на те, що вона є незаконною, необґрунтованою та ухваленою з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФ з 10.06.1999 року та з цього часу отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 9 квітня 1992 року.
З 16 березня 2015 року позивачу, у зв'язку з досягненням пенсійного віку (60 років), призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 31).
При призначенні пенсії за віком УПФ було застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки України за 2007 рік.
1 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2014 рік, тобто за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (а.с.11).
Листом від 01.04.2015 року відповідачем відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на частину 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. (а.с. 12).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положення статті 40 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії за вислугою років.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 9 квітня 1992 року (далі Закон № 2262-XII) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону № 1058-IV для призначення пенсії.
З наведених норм права вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся вперше, а тому в УПФ були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Подібна правова позиція була також висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 19 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 квітня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: