22 липня 2015 року м. Львів № 9104/СК-177510/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
апелянта: ОСОБА_2
представник апелянта: ОСОБА_3
представників відповідачів: Компій І.А., Дяків Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, Головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
30.08.2012 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, Головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. позов в частині вимог про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 21.06.2012 р. № 15115, постанови про адміністративне правопорушення ЛВ 15115 від 21.06.2012 р., зобов'язання усунути порушення прав у відповідності до вимог чинного законодавства України повернуто позивачу оскільки, справа не підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
31.08.2012 р. ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження в частині вимог про визнання протиправними дій головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та визнання протиправною та скасування постанови ВП № 33946196 від 20.08.2012 р. про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р. в позові відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт, просить суд, Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р. скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Апелянт ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Представники відповідачів Компій І.А., Дяків Л.В. в судовому засіданні просили суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
20.08.2012 р. Постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Лавришин М.М. відкрито виконавче провадження з виконання постанови УПФ у Галицькому районі м. Львова від 21.06.2012 р. про стягнення штрафу в розмірі 680 грн. за несвоєчасне подання звітності. (а.с. 9-а)
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Судом першої інстанції при огляді в судовому засіданні оригіналу постанови Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 21.06.2012 р. по справі про адміністративне правопорушення ЛВ № 015115 встановлено її відповідність вимогам виконавчого документі визначених у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», та отримання копії вказаної постанови позивачем 21.06.2012. (а.с. 37 )
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку що жодних перешкод у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця не було
Разом з тим, апеляційний суд враховує ту обставину, що Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2012 р. яка набрала законної сили в позові ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Управління Пенсійного фонду в Галицькому районі м. Львова про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЛВ № 15115 від 21.06.2012 р. відмовлено.
Відповідно до п.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова у справі про адміністративне правопорушення містять ознаки підробки апеляційний суд не приймає до уваги оскільки, предметом розгляду справи є дії державного виконавця та постанова про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України передбачено що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження тощо та забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, питання щодо ознак підробки протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення вирішуються за правилами кримінального провадження а не адміністративного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р. у справі за № 2а-7671/12/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель