15 липня 2015 року м. Львів № 9104/179403/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
представника відповідача: Тістечка Ю.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
27.09.2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» (надалі ТзОВ «Нечипорук Транспорт») звернувся в суд із позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 403000006/2012/000163/2 від 30.08.2012 р., ввезених на територію України, зобов'язання здійснити митне оформлення імпортованого товару за ціною згідно митної декларації № 209120000.2012.022887 від 12.07.2012 р. та № 209120000.2012.021778 від 04.07.2012 р.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ТзОВ «Нечипорук Транспорт» подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права
Апелянт, просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.
Представник відповідача Тістечко Ю.Я. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Інші особи які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову,суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством та Конституцією України.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Як видно із матеріалів справи, позивач ТзОВ «Нечипорук Транспорт» на умовах поставки FCA SK Novakv з території Словаччини від компанії Sloveca Sasol Slavokia spol.s r.o./Paulinyho, 12, 81102 Bratislava, Slovakia на територію України ввозив товар - неіоногенна поверхнево - активна органічна речовина «Slovasol 458» у вигляді напівпрозорої дисперсії білого кольору в кількості 23 000 кг., митне оформлення якого здійснюється за ВДМ № 209120000/2012/025445 від 03.08.2012 року.
Відповідно до декларації митної вартості № 209120000/2012 митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються, а саме : 40 405 євро, що становить 398 722,92 коп. по курсу 9,868158 грн. за 1 євро. (а.с. 107 )
Згідно ст.ст. 49, 54 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари і саме митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості.
ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є в тому числі - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Як видно з матеріалів справи, митний орган за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів виявив, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялася від рівня митної вартості ідентичних або подібних ( аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Судом першої інстанції встановлено, що в поданих до митного оформлення документах позивачем не було подано основний документ для підтвердження митної вартості товарів, а саме - платіжні документи про здійснення оплати за імпортований товар.
У зв'язку з відсутністю у поданих документах всіх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості, митний орган згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вчинив запис на ДМВ про необхідність надати додаткові документи: каталоги, специфікацій, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
З даною вимогою ознайомлено митного брокера «Формула-2011», про що свідчить його підпис на Декларації митної вартості. Митний брокер вчив запис про те що додаткових документів надати не може та просив митний орган визначити митну вартість на основі поданих документів.
В порядку ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України з декларантом митний орган провів консультацію з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, про що зроблена відмітка на звороті ДМВ. За результатами консультації не досягнуто згоди щодо не визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору імпортованих товарів у зв'язку з неподанням основних документі та досягнуто згоди щодо неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості.
За таких обставин суд першої інстанції встановив, що митний орган позбавлений був можливості застосовувати методи визначення митної вартості № 2, № 3, № 4, №5 оскільки, відсутня інформація про митне оформлення ідентичних чи подібних ( аналогічних ) товарів, відсутня інформація про митне оформлення ідентичних товарів які б співпадали по асортименту продукції, відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товару відповідно до ст.ст. 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України.
Отже, застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та за відсутності можливості застосувати методи - 1-5 митний орган відповідно до ст. 64 Митного кодексу України визначив митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу № 6 за яким митна вартість визначена згідно з положеннями вказаної статті повинна ґрунтуватись на раніше визнаних ( визначених ) митним органом митних вартостях.
Колегія суддів вважає, що 03.08.2012 року Львівською митницею обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 209000003/2012/902629/2 шляхом застосування резервного методу у зв'язку з чим, даний товар скориговано на суму 52 164,00 євро за 23000 кг., що становить 514 762,59 грн. по курсу 9,868158 грн. за 1 євро а тому, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі за № 2а-1970/3477/12 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: В.З. Улицький
Р.М. Шавель