20 липня 2015 р. Справа № 876/10677/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-продукти» звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000141510 від 14.01.2014 року, яким ТзОВ «Євро-Продукти» визначено суму податкових зобов'язань за платежем: податок на додану вартість у сумі 7488,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% за затримку на 15, 15, 13 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 74883,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачем не проведено документальної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань за формою, встановленою Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами», а відповідно не встановлено у визначений законом спосіб факту порушення ТзОВ «Євро-Продукти» податкового законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року частково задоволено адміністративний позов, оскільки суд прийшов до висновку про доведеність порушення відповідачем податкового законодавства, однак в силу вимог п. 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Перехідних положень ПК України визнав частково протиправним та частково скасував податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000141510. В решті позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу, вважаючи його такими, що прийнятий з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
При тому апелянт обґрунтовує та мотивує свої доводи аналогічно запереченням на позовні вимоги, зазначаючи, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності позивача встановлено порушення та складено акт, який отримано підприємством 26.12.2013 року. Платник податків з дня отримання акта мав право подати свої заперечення. Оскільки ТОВ «Євро-продукти» не подало жодного заперечення на акт, було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф.
У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала обставини справи та наступні норми чинного законодавства.
Підставою для застосування штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.01.2014 року № 0000141510, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.12.2013 р. № 421/15-10/35721430 «Про порушення податкового законодавства». Податковим повідомленням-рішенням № 0000141510 позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 7488,39 грн. штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10 % за затримку на 15, 15, 13 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 74 883,90 грн.
Згідно висновків акту перевірки, порушення податкового законодавства відбулося в частині протермінування сплати відповідно 13, 15, 15 днів узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), чим порушено п.57,3 ст. 57 ПК України, яке мало місце у лютому 2011 року.
Суд першої інстанції задовольняючи частково адміністративний позов виходив з того, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині порушення строків протермінування сплати податкового боргу відповідно на 13,15,15 днів, однак відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі більше, а ні ж 1 грн, оскільки згідно пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Оскільки порушення позивачем податкового законодавства мали місце у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, у відповідача не було правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій більше як 1 грн за кожне правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.
Згідно із п. п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Відповідача вважає, що позивач безпідставно стверджує про необхідність повідомлення податковими органом посадових осіб, оскільки камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України - податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями ст.71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на неї функцій та завдань.
Відповідно до вимогп.п.72.1.1, пп.72.1.2 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовуються - інформація що надійшла, зокрема від платника податків та податкових агентів, що міститься в податкових розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів; про фінансово-господарські операції платників податків, інформація, що надійшла від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Національного банку України, зокрема про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків.
За результатами даної перевірки податковим органом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджену сум податкових зобов'язань по ПДВ.
Відповідно до норми п. 86.1. ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складаються акти у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 нього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Відповідно до п.86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податків зазначає у запереченнях.
Акт про результати перевірки податкової звітності від 20.12.13 №421/15-10/35721430 та додатки до акта (розрахунки штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання) у відповідності до ст. 86 ПК України скерований позивачу на його адресу 23.12.2013 року та отримано підприємством 26.12.2013 року. Разом з тим, посадові особи не подавали у встановлені строки заперечення на акт перевірки.
Таким чином, податковим органом правомірно встановлено порушення ТОВ «Євро-продукти» податкового законодавства.
Таким чином, правильним є висновок податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно на 13,15,15 днів за лютий 2011 року.
Фінансова відповідальність платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначена ст. 120 ПК України, якою і керувався відповідач під час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Згідно із пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Проте, податковим органом під час визначення розміру штрафу в сумі 7485,39 грн не враховано положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України згідно якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року N 3609-VI, який набрав чинності з 06.08.2011 року, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 11 відповідно до положень якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави вважати, що сплата податкового зобов'язання, задекларованого платником податків у поданій ним податковій декларації, з порушенням граничного строку слід розуміти як порушення податкового законодавства, за яке відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України може бути застосована відповідальність, передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, але не більше 1 гривні за кожне порушення.
Враховуючи, що порушення позивачем норми підпункту пункту 57.1 ст. 57 ПК мало місце в період з 01.01. по 30.06.2011 року, правильним є висновок суду першої інстанції про неправомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, встановленому пунктом 126.1 ст. 126 ПК, так як граничний розмір штрафної санкції не може перевищувати 1,00 грн.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2014 року у справі № 813/5378/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
Р.Б. Хобор