Справа: №2-а/2508/6836/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Іванюк Т.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги,-
ОСОБА_4 звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - УПСЗН Козелецької РДА) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги у розмірі, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2011 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії УПСЗН Козелецької РДА щодо не здійснення нарахування і виплати позивачу щомісячної грошової допомоги в розмірі, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити відповідний перерахунок і виплату за період з 07.01.2011 р. по 18.06.2011 р., з врахуванням вже проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову УПСЗН Козелецької РДА подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, позивач постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 р. №106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, що не оскаржується відповідачем.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належні позивачу виплати здійснювались відповідачем в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 р. № 836.
Проте, з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, а тому колегія суддів вважає, що УПСЗН Козелецької РДА неправомірно здійснював належні позивачу виплати в меншому розмірі ніж це встановлено ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову в оскаржуваній частині, а тому апеляційну скаргу УПСЗН Козелецької РДА необхідно залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Земляна Г.В.