Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
21 липня 2015 року справа №805/1205/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015р. у справі № 805/1205/15-а за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про скасування постанови від 27 березня 2011 року ВП № 24439048 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14382 грн. 13 коп.,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, в якому просив скасувати постанову відповідача від 27.02.2011 року ВП №24439048 про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 14382,13грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015р. позов задоволено повністю.
Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 27 березня 2011 року ВП №24439048 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_4 у розмірі 14382 грн. 13 коп.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час винесення постанови від 27.02.2011 року ВП №24439048 відповідачем не було порушено норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.
18 червня 2010 року Краматорським міським судом прийнято рішення по справі 2-2859/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитом у сумі 142271 грн. 38 коп., судового збору у сумі 1430 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.
11 лютого 2011 року постановою державного виконавця ВДВС Краматорського МУЮ відкрито виконавче провадження ВП №24439048 за виконавчим листом №2-2859, виданим Краматорським міським судом 18 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» зазначених сум.
Постановою державного виконавця ВДВС Краматорського МУЮ від 27 березня 2011 року при примусовому виконанні виконавчого документу Краматорського міського суду № 2-2859, виданого 18 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» коштів на загальну суму 143821 грн. 38 коп. встановлено, що боржником рішення суду у встановлений для добровільного виконання строк не виконано, внаслідок чого на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 14382 грн. 13 коп.
З листа УПФУ у м. Краматорську від 16 серпня 2011 року № 8261/03, адресованого ВДВС Краматорського МУЮ, вбачається, що до відділу пенсійного забезпечення надійшла постанова про утримання по виконавчому листу № 2-2859 з пенсії ОСОБА_4 заборгованості на користь АКБ СР «Укрсоцбанк»у розмірі 143821 грн. 38 коп., але за реквізитами, зазначеними у розпорядженні від 8 червня 2011 року №08-570/210, неможливо було перерахувати суми боргу, так як проводка не виконувалася. Просили надати уточнююче розпорядження з реквізитами стягувача для подальшого утримання суми боргу з пенсії ОСОБА_4 Зазначений лист був отриманий відповідачем по справі 23 серпня 2011 року.
Відповідно до заяви провідного юрисконсульта Управління примусового погашення заборгованості СКМ ПАТ «Укрсоцбанк», адресованої ВДВС Краматорського МУЮ від 30 липня 2013 року № 19.1-10/37-3008, фінансова установа просила повернути без виконання виконавчий документ за виконавчим провадженням № 24439048 стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена заява була отримана відповідачем 28 серпня 2013 року.
Листом, адресованим ВДВС Краматорського МУЮ від 26 грудня 2013 року № 32783/05, УПФУ у м. Краматорську повідомило, що сума боргу за листопад 2013 року перерахована за реквізитами була повернута з позначкою «повернення відрахувань з пенсії за листопад 2013 року, згідно списку № 819 у зв'язку з повним погашенням заборгованості по кредиту у розмірі 75 грн. 58 коп.», та просило терміново вказати напрямок перерахування повернутого залишку сум боргу. Зазначений лист був отриманий відповідачем по справі 30 грудня 2013 року.
ВДВС Краматорського МУЮ листом до УПФУ у м. Краматорську від 16 січня 2014 року № 18-1053/210/1 просило припинити утримання з пенсії ОСОБА_4 за рішенням суду № 2-2859 від 18 червня 2010 року. Кошти утримані, але не отримані стягувачем, повернути на користь боржника у зв'язку із виконанням рішення суду; зменшити суму утримання на користь виконавчого збору за постановою державного виконавця від 27 березня 2011 року, направлене на утримання за постановою від 8 червня 2011 року. Залишок коштів становив 14382 грн. 14 коп. з врахуванням утриманого.
Відповідно до заяви від 16 січня 2014 року № 18-210 державний виконавець ВДВС Краматорського МУЮ просив прийняти на виконання постанову № 24439048 від 27 березня 2011 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_4 в сумі 14382 грн. 13 коп. Зареєстрована дана заява була 29 січня 2014 року.
Постановою державного виконавця від 29 січня 2014 року ВП № 41780822 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ВДВС Краматорського МУЮ, виданої 27 березня 2011 року. Зазначена постанова була направлена позивачу по справі відповідно до листа б/д № 18-210.
З листа ВДВС Краматорського МУЮ від 15 квітня 2015 року № 4-1656/6869 вбачається, що відповідач по справі посилався на пункт 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 3.7.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень. У листі відповідач зазначив, що сума боргу не була сплачена боржником. Лист від ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документу надійшов через два роки після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також зазначено, що соціальна пенсія, яку отримує ОСОБА_4, не входить до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач повідомив позивача, що на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір буде утримуватись з пенсії боржника до повного стягнення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 30 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідачем було порушено шестимісячний строк здійснення виконавчого провадження, оскільки протягом зазначеного строку ані заборгованість позивача, ані сума виконавчого збору не були стягнуті.
Суд спростовує посилання апелянта на той факт, що виконавчий збір у розмірі 14382,13грн. підлягає стягненню оскільки постанова ВП №24439048 від 27.03.2011 року не була оскаржена у передбачені законодавством строки, а повернення виконавчого документу за заявою стягувача не є підставою не стягувати вказаний збір.
Додатково необхідно зазначити, що частиною 1 статті 47 Закону № 606 встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, є письмова заява стягувача.
Як було встановлено судом ПАТ «Укрсоцбанк» відповідно до заяви від 30 липня 2013 року № 19.1-10/37-3008 звернувся до ВДВС Краматорського МУЮ з клопотанням про повернення без виконання виконавчого документу за виконавчим провадженням ВП № 24439048 стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена заява була отримана відповідачем 28 серпня 2013 року. Отже з боку органу державної виконавчої служби не було надано доказів на вчинення примусових дій стосовно стягнення сум боргу з ОСОБА_4
Суд також зауважує, що постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 27 березня 2011 року була прийнята державним виконавцем тільки 29 січня 2014 року, в той час як постанова про повернення виконавчого листа стягувачу була прийнята ще 12 серпня 2013 року, що є порушенням частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 право органу державної виконавчої служби на стягнення виконавчого збору виникає лише у разі, якщо стягнення з боржника сум або передача майна боржника стягувачеві було виконано примусово, сума виконавчого збору вираховується від фактично стягненої державним виконавцем суми, оскільки саме ця сума є базою для нарахування 10 відсотків суми виконавчого збору.
Оскільки відповідачем не було своєчасно та у повному обсязі вчинено дії примусового характеру з виконання рішення Краматорського міського суду № 2-2859, виданого 18 червня 2010 року в примусовому порядку та не було фактичного стягнення суми заборгованості безпосередньо державним виконавцем, отже відсутні підстави для стягнення виконавчого збору з позивача.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015р. у справі № 805/1205/15-а за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції про скасування постанови від 27 березня 2011 року ВП № 24439048 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14382 грн. 13 коп. - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015р. у справі № 805/1205/15-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів М.Г. Сухарьок
Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін