Головуючий у 1 інстанції - Хацько Н.О.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
21 липня 2015 року справа №242/1567/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2015р. у справі № 242/1567/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ "Шахта Україна" Державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення №66 від 12.03.2015р. про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати зарахувати до пільгового стажу період роботи в ТОВ «Гірницький шахтобуд» з 18.07.1985р. по 06.11.1991р., період роботи ПМП «Грань» з 09.08.1994р. по 10.04.1995р., період роботи на шахті «Степова» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» з 25.12.1995р. по 15.08.1996р., період роботи на ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.01.2014р. по 20.10.2014р.;
- зобов'язати УПФУ в м. Селидове Донецької області зарахувати до загального страхового стажу період роботи в ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010р. по 31.12.2010р., період роботи в ТОВ «Джерело» з квітня по травень 2002р.;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до пп. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2015р. позов було задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 66 від 12.03.2015 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_4.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_4 періоди його роботи з 18.07.1985 року по 06.11.1991 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гірницький шахтобуд», з 09.08.1994 року по 10.04.1995 року на ПМП «Грань», з 11.04.1995 року по 13.09.1995 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Граніт», з 25.12.1995 року по 15.08.1996 року на шахті «Степова» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», з 01.01.2014 року по 20.10.2014 року на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» відповідно до записів в трудовій книжці.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_4 періоди його роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», з 16.04.2002 по 31.05.2002 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Джерело».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області призначити ОСОБА_4 пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не надано документів, які б підтверджували пільговий характер роботи у спірних періодах, проведення атестації робочих місць та сплату страхових внесків в порядку та розмірах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області. Згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги задовольнити, а постанову суду скасувати з наступних підстав.
05.01.2015 року ОСОБА_4 звернувся до УПФУ в м. Селидове із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.
Рішенням № 66 від 12.03.2015 року УПФУ в м. Селидове Донецької області ОСОБА_4 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 20 років страхового стажу та 10 років пільгового стажу в підземних умовах. На період звернення із заявою страховий стаж позивача склав 18 роки 11 місяців 11 днів, в тому числі стаж пільгової роботи за списком № 1 - 9 років 19 днів. Відмова ґрунтується на тому, що період роботи в ПМП «Грань» з 09.08.1994 року по 10.04.1995 року не зараховано до пільгового стажу через відсутність атестації робочих місць на цьому підприємстві та пільгової довідки; період роботи на шахті «Степова» з 25.12.1995 року по 15.08.1996 року не зараховано до пільгового стажу через ненадання копії атестації робочих місць за цей час та період роботи на шахті «Україна» з 01.01.2014 року по 20.10.2014 року не зараховано до пільгового стажу з причини неможливості підтвердження 50% зайнятості робочого часу під землею через вилучення журналів обліку робочого часу прокуратурою; до страхового стажу не зараховано періоди роботи на ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року через несплату страхових внесків підприємством до Пенсійного фонду України; період роботи на ТОВ «Джерело» з квітня по травень 2002 року не зараховано до загального стажу через відсутність довідки про роботу.
Крім того, відповідно до листа УПФУ в м. Селидове Донецької області № 35-к від 05.06.2015 року ОСОБА_4 роз'яснено, що періоди його роботи в ТОВ «Граніт» з 11.04.1995 року по 13.09.1995 року в якості директора з охорони праці, зараховано лише до загального страхового стажу, через відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа №21-519а14) та від 17 березня 2015 року (справа №21-585а14).
Позивачем не надано відомостей щодо проведення атестації робочих місць з 09.08.1994р. по 10.04.1995р. на Приватному малому підприємстві «Грань», з 11.04.1995р. по 13.09.1995р. на ТОВ «Граніт», з 25.12.1995р. по 15.08.1996р. на шахті «Степова» в/о «Павлоградвугілля».
Задовольняючи позовні вимоги стосовно періоду роботи на ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна» з 01.01.2014р. по 20.10.2014р. суд виходив з того, що пільговий характер стажу за вказаний період підтверджується відомостями трудової книжки і дії управління з цього приводу є незаконними та безпідставними оскільки позивач працює на зазначеному підприємстві з 03.12.2007р.
Але вказаний висновок суперечить вимогам Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 року №36 (далі - Список №1).
Враховуючи відомості Примітки Списку №1, яка передбачає, що працівникам, переліченим у підпунктах «г» і «д», зайнятим на підземних роботах менше половини робочого часу на рік (в обліковому періоді), пенсія призначається за Списком №2.
Відповідно до вимог п.7 Порядку 383 встановлена загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні.
Враховуючи зазначені відомості та зайнятість протягом п'ятиденного робочого тижня, розрахунок кількості спусків в місяць повинен дорівнювати 10,6 (21,2 / 2) в обліковому періоді.
Враховуючи зазначене, кількість спусків під землю в період роботи з 01.01.2014 року по 30.11.2014 року повинна складати 116 спусків (10,6 * 11). Кількість спусків, яка підтверджена відомостями довідки виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна» складає 80 спусків, що не дає можливості підтвердити зайнятості більше ніж 50 відсотків робочого часу під землею. Судом першої інстанції неправомірно враховано вказаний період до пільгового стажу за Списком №2.
Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги стосовно зарахування до страхового стажу періодів роботи на ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна» з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. Але ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом у даному випадку є календарний місяць.
Суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що період роботи в ТОВ «Джерело» з 16.04.2002р. по 31.05.2002р. правомірно не було зараховано до загального стажу ОСОБА_4 з причини неподання позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області довідки, яка підтверджує вказаний період роботи. В трудовій книжці позивача відсутній запис про роботу ОСОБА_4 на зазначеному підприємстві у вказаний період.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому у задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ "Шахта Україна" Державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2015р. у справі № 242/1567/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ "Шахта Україна" Державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 11 червня 2015р. у справі № 242/1567/15-а - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ "Шахта Україна" Державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів М.Г. Сухарьок
Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін